Губернаторство Бессарабія
Губерна́торство Бессара́бія (рум. Guvernământul Basarabiei) — адміністративно-територіальна одиниця, утворена владою Румунського королівства 1 серпня 1941 року на території окупованої нею Молдавської РСР та Ізмаїльської області Української РСР під час Другої світової війни. Адміністративний центр — Кишинів. На північному заході межувало з губернаторством Буковина.
| Guvernământul Basarabiei Губернаторство Бессарабія | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Цивільна адміністрація | |||||||||||||
| |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Кишинів | ||||||||||||
| Мови | румунська | ||||||||||||
| Релігії | православ’я | ||||||||||||
| Державний устрій | Цивільна адміністрація | ||||||||||||
| Губернатор | |||||||||||||
| Константін Войкулеску | |||||||||||||
| Олімпіу Ставрат | |||||||||||||
| Історія | |||||||||||||
• Окупація Румунією Молдавської РСР, Ізмаїльської області УРСР | 1 серпня 1941 | ||||||||||||
| 22 серпня 1944 | |||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| |||||||||||||
Губернаторство Бессарабія фактично припинило існування 22 серпня 1944 року внаслідок проведеної радянськими військами наступальної Яссько-Кишинівської операції.
Історія
ред.Після завоювання влітку 1941 року Румунією Бессарабії та Північної Буковини було вирішено, що ці дві провінції являтимуть собою дві автономні адміністративні одиниці, керовані безпосередньо главою держави за допомогою його особистих представників. Спочатку губернатором Бессарабії був генерал Константін Войкулеску, який займав цю посаду з 1 серпня 1941 по квітень 1943, потім генерал Олімпіу Ставрат (квітень 1943 — 22 серпня 1944)[1].
25 липня 1941 року на окупованій території правобережної Молдови румунський диктатор І. Антонеску встановив новий порядок фашистського правління.[2]
Адміністративно-територіальний поділ
ред.Губернаторство Бессарабія поділялося на 9 повітів:
- Бельцький повіт (рум. Județul Bălți)
- Кагульський повіт (рум. Județul Cahul)
- Аккерманський повіт (рум. Județul Cetatea Albă)
- Кілійський повіт (рум. Județul Chilia)
- Ізмаїльський повіт (рум. Județul Ismail)
- Лепушненський повіт (рум. Județul Lăpușna)
- Оргіївський повіт (рум. Județul Orhei)
- Сорокійський повіт (рум. Județul Soroca)
- Бендерський повіт (рум. Județul Tighina)
Кожен повіт було поділено на пласи (райони). Повіти були у віданні префектів і субпрефектів, а пласи преторів. Пласи ділилися на населені пункти, на чолі яких стояли старости[3] (рум. primari).
Див. також
ред.- Губернаторство Буковина
- Трансністрія
- Велика Румунія
- Бессарабська губернія
- Молдовська Демократична Республіка
- Молдавська Народна Республіка
- Молдавська РСР
- Ізмаїльська область
- Румунія у Другій світовій війні
Примітки
ред.- ↑ Левченко, Юрій Іванович (2017). Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр (українська) . Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 404 с. [C. 133]. ISBN 978-966-931-144-3.
- ↑ Приказ оккупационных властей о временном административном устройстве территории между Днестром и Прутом. 25 июля 1941 г.(рос.)
- ↑ Левченко, Юрій Іванович (2017). Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941-1944 рр (українська) . Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. с. 404 с. [С. 106-107]. ISBN 978-966-931-144-3.