Відкрити головне меню

Барон Отто Густав фон Вехтер (нім. Otto Gustav Freiherr von Wächter; 8 липня 1901, Відень — 14 серпня 1949, Рим) — австрійський юрист, доктор юридичних наук, діяч НСДАП і СС, з травня 1944 групенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції, перший губернатор дистрикту Краків, другий губернатор дистрикту Галичина. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Отто Густав фон Вехтер
Otto Gustav von Wächter
Отто Густав фон Вехтер
2-й губернатор Дистрикту Галичина
1942 — 1944
Попередник: Карл фон Ляш
Наступник: немає
 
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Освіта: Віденський університет
Науковий ступінь: доктор юридичних наук[d]
Народження: 8 липня 1901(1901-07-08)
Відень
Смерть: 1 серпня 1949(1949-08-01) (48 років)
Рим
Громадянство: Австрія
У шлюбі з: Charlotte Bleckmannd
Діти: Horst Wächterd[1]
 
Військова служба
Звання: SS-Gruppenführer Collar Rank.svg Группенфюрер СС,
Generalleutnant der Polizei Shoulderboard.gif генерал-лейтенант поліції
Нагороди:
Золотий партійний знак НСДАП
Залізний хрест 2-го класу
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Цивільний знак СС
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА в бронзі

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Довоєнна біографіяРедагувати

З 1923 — член СА, з 1930 — член НСДАП. У 1932–1934 — адвокат. З 1930 — на керівних посадах у австрійському відділенні НСДАП, яка існувала в Австрії нелегально. Брав участь у підготовці вбивства Дольфуса в липні 1934, після провалу путчу утік до Німеччини, відмовився від австрійського громадянства.

З 24 травня 1938 по 30 квітня 1939 — державний комісар у ліквідаційному міністерстві (після аншлюсу), з жовтня 1939 — голова Краківського регіонального управління.

Після розділу Німеччиною та СРСР Польщі співробітничав з владою СРСР у видачі євреїв окупованих територій Німеччині, вирішенні «єврейського питання».

Губернатор Дистрикту Галичина (1942–1944)Редагувати

Протягом 1942–1944 — губернатор Дистрикту Галичина.

Після засудження митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким масового знищення єврейського населення Галичини як «фахівець з українського питання» разом з Альфредом Бізанцом, Гансом Кохом відвідали владику з метою «урезонити» непокірного пастира. Старий предстоятель насварив «відвідувачів» — у відповідь прозвучали закиди «спадковому графу в неввічливості».[2]

Заохочував діяльність українських націоналістичних організацій, зокрема, пронімецьких. Дозволив Українському Центральному Комітетові під керівництвом Володимира Кубійовича сформувати українську дивізію «Галичина».

28 квітня 1943 Вехтер взяв участь в урочистостях у Львові з нагоди створення дивізії. Церемонія відбулася в кафедральному соборі св. Юра. Вважається, що д-р. Вехтер набагато прихильніше ставився до українців (галичан) в дистрикті Галичина, аніж, для порівняння, Ганс Франк в Генерал-губернаторстві, а тим більше Еріх Кох в райхскомісаріаті Україна.

Перебував у м. Підгайці.[3]

Військовий адміністратор в Італії (1944). Робота в головному управлінні СС (1945).Редагувати

Після втрати німцями Галичини в середині 1944 року Отто Вехтер виконував функції військового адміністратора в Італії, в 1945-му очолив уряд національних справ у головному управлінні СС. Продовжував утримувати зв'язки з українцями і всіляко допомагав у різних справах. Зокрема, на початку квітня 1945 року, коли Гітлер наказав частково роззброїти Українську дивізію, а на її основі створити німецьку парашутну дивізію, генерал Вехтер завдяки своїм впливам зумів не тільки домогтися скасування цього наказу, але й поповнення української дивізії 3.000 вояків. Сприяв визнанню Українського Національного Комітету і творенню Української Національної Армії. Намагався урятувати українських вояків з усіх формацій по німецькому боці від видачі більшовикам, а в першу чергу — вояків Дивізії «Галичина» — тоді І-ої української дивізії УНА.

Післявоєнне життя 1945–1949Редагувати

Після капітуляції Німеччини і закінчення війни д-р Отто Вехтер подався до Італії, де жив у католицькому монастирі «Maria dell' Anima» під іменем Альфредо Райнгард. Помер від туберкульозу 14 серпня 1949 року в Римі.

ЗлочиниРедагувати

Вехтер несе відповідальність за масове знищення євреїв у Кракові та Галичині, а також за вивезення польських культурних цінносте із генерал-губернаторства (в основному з Кракова) в Австрію.

Сім'яРедагувати

В 1932 році одружився з Шарлоттою Блекман, в шлюбі народились син і дочка.

Звання[4]Редагувати

Нагороди[4]Редагувати

Друга світова війнаРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://www.ft.com/content/7d6214f2-b2be-11e2-8540-00144feabdc0
  2. Орися Хом'як, Оксана Гайова. Андрей Шептицький піввіку оберігав Церкву та її вірян / «Високий замок».— Львів, № 11 (5267) за 30-січня-1 лютого 2015.— С. 10.
  3. Губернатор Галичини Отто Вехтер у Підгайцях
  4. а б SS-Gruppenführer (O-Z). 2009-10-28. Процитовано 2018-12-01. 

ПосиланняРедагувати