Губернський адміністративний устрій на території України
До кінця існування Російської імперії підросійська частина України поділялася на 12 губерній, 4 з яких лише частково розташовувалися на території України, 102 повіти та 1989 волостей.
- Азовська губернія
- Київська губернія (Київ) — з 18 грудня 1708 року
- Крім того існували такі полки:
- Волинська губернія (Новоград-Волинський)
- Київська губернія (Київ)
- Курська губернія (Курськ) — частково
- Мінська губернія (Мінськ) — частково
- Новоросійська губернія (Новоросійськ (Дніпро))
- Подільська губернія (Кам'янець-Подільський)
- Слобідсько-Українська губернія (Харків)
- Малоросійська губернія (Чернігів)
- Волинська губернія (Житомир)
- Катеринославська губернія (Катеринослав)
- Київська губернія (Київ)
- Курська губернія (Курськ) — частково
- Мінська губернія (Мінськ) — частково
- Подільська губернія (Кам'янець-Подільський)
- Полтавська губернія (Полтава)
- Слобідсько-Українська губернія (Харків)
- Таврійська губернія (Сімферополь)
- Херсонська губернія (Херсон)
- Чернігівська губернія (Чернігів)
- Волинська губернія (Житомир)
- Катеринославська губернія (Катеринослав)
- Київська губернія (Київ)
- Курська губернія (Курськ) — частково
- Мінська губернія (Мінськ) — частково
- Подільська губернія (Кам'янець-Подільський)
- Полтавська губернія (Полтава)
- Таврійська губернія (Сімферополь)
- Харківська губернія (Харків)
- Херсонська губернія (Херсон)
- Чернігівська губернія (Чернігів)
| № п/п | Губернія [1] | Площа (км²) |
Населення 1897 |
Центр | Склад |
| 1 | Бессарабська губернія | 817 053 [2] | Кишинів | 3 повіти | |
| 2 | Волинська губернія | 2 989 482 | Житомир | 12 повітів | |
| 3 | Подільська губернія | 3 018 299 | Кам'янець-Подільський | 12 повітів | |
| 4 | Катеринославська губернія | 63 377 | 2 113 674 | Катеринослав | 8 повітів |
| 5 | Київська губернія | 3 559 229 | Київ | 12 повітів | |
| 6 | Курська губернія | 164 133 [3] | Курськ | 1 повіт | |
| 7 | Полтавська губернія | 2 778 151 | Полтава | 15 повітів | |
| 8 | Таврійська губернія | 60 660 | 1 447 790 | Сімферополь | 10 повітів |
| 9 | Харківська губернія | 54 496 | 2 492 316 | Харків | 11 повітів |
| 10 | Херсонська губернія | 71 936 | 2 733 612 | Херсон | 6 повітів |
| 11 | Чернігівська губернія | 52 396 | 1 662 541 [4] | Чернігів | 11 повітів |
| Разом | 24 411 593 | Санкт-Петербург | 102 повіти (1989 волостей) у складі 12 губерній |
Нотатки:
- ↑ Крім перерахованих губерній на території сучасної України частково розташовувалися: Мінська губернія — незначна частина Пінського повіту, а території сходу сучасних Донецькій та Луганській області раніше розташовувалася в Області Війська Донського — західні частини Таганрозького та Донецького повітів.
- ↑ Наведені дані лише про українську частину губернії, загальна кількість населення губернії — 1 935 412 чол.
- ↑ Наведені дані лише про українську частину губернії — Путивльський повіт.
- ↑ Наведені дані лише про українську частину губернії — без Стародубщини (4 повітів на території сучасних Росії та Білорусі). Загальна кількість населення губернії — 2 297 854 чол.
Губернії України у 1917—1920 роках
ред.- На території Бессарабської губернії 17 грудня 1917 року проголошено утворення Молдовської Демократичної Республіки
- Частина Волинської губернії 21 квітня 1920 року відійшла до Польської республіки
- Холмська губернія в лютому 1919 року анексована Польською республікою.
- Волинська губернія (Житомир)
- Донецька губернія (Луганське, згодом Бахмут) — з 16 квітня 1920 року з частин Катеринославської, Харківської губерній та Області війська Донського.
- Катеринославська губернія (Катеринослав)
- Олександрівська губернія (з 23 березня 1921 року — Запорізька губернія) — з 30 липня 1920 року
- Київська губернія (Київ)
- Кременчуцька губернія (Кременчук) — з 15 серпня 1920
- Миколаївська губернія (Миколаїв) — у грудні 1920 року перейменована з Херсонської губернії
- Одеська губернія (Одеса) — з 16 квітня 1920 року від Херсонської губернії
- Подільська губернія (Кам'янець-Подільський)
- Полтавська губернія (Полтава)
- Харківська губернія (Харків)
- Чернігівська губернія (Чернігів)
- Волинська губернія (Житомир)
- Донецька губернія (Бахмут)
- Катеринославська губернія (Катеринослав) — 21 жовтня 1922 до складу ввійшли Запорізька губернія та частина Кременчуцької губернії
- Київська губернія (Київ)21 жовтня — 1922 до складу ввійшла частина Кременчуцької губернії
- Одеська губернія (Одеса) — 21 жовтня 1922 до складу ввійшла Миколаївська губернія
- Подільська губернія (Кам'янець-Подільський)
- Полтавська губернія (Полтава) — 1922 до складу ввійшла частина Кременчуцької губернії
- Харківська губернія (Харків)
- Чернігівська губернія (Чернігів)
18 жовтня 1921 року з півостровної частини Таврійської губернії була створена Автономна Кримська Соціалістична Радянська Республіка у складі Російської СФРР.
1 серпня 1925 губернії ліквідовано.
Під час радянської влади губернська територіальна система поступово змінилася на обласну (перехідним етапом була система округів та районів, що стала будуватися у 1923 — 1925 роках, та повністю змінилася на систему областей та районів у 1932 році створенням на території республіки 7 областей)