Відкрити головне меню

Адміністративний устрій Донецької області

Донецька область України поділяється на 18 районів та 28 міськрад (території міст та інших населених пунктів, що підпорядковані обласній раді)

Всього адміністративно-територіальних одиниць (за станом на 1 січня 2003 роки):

  • районів — 18
  • міст — 52
    • у тому числі міст обласного підпорядкування — 28
  • селищ, смт — 131
  • сел — 1 124
  • райони в містах — 21 в 4 містах.

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

На картах праворуч позначені:

19912014
Райони

a — Амвросіївський
b — Бахмутський
c — Великоновосілківський
d — Волноваський
e — Нікольський
f — Добропільський
g — Костянтинівський
h — Покровський
i — Лиманський
j — Мар'їнський
k — Новоазовський
l — Олександрівський
m — Мангушський
n — Слов'янський
o — Старобешівський
p — Бойківський
q — Шахтарський
r — Ясинуватський

Міста обласного значення
1 — Донецьк
2 — Авдіївка
3 — Бахмут
4 — Вугледар
5 — Горлівка
6 — Дебальцеве
7 — Торецьк
8 — Мирноград
9 — Добропілля
10 — Докучаєвськ
11 — Дружківка
12 — Єнакієве
13 — Жданівка
14 — Хрестівка
15 — Костянтинівка
16 — Краматорськ
17 — Лиман
18 — Покровськ
19 — Макіївка
20 — Маріуполь
21 — Новогродівка
22 — Селидове
23 — Слов'янськ
24 — Сніжне
25 — Чистякове
26 — Харцизьк
27 — Шахтарськ
28Ясинувата

20142015
Райони
Територія, підконтрольна Україні:
a — Бахмутський
b — Великоновосілківський
c — Волноваський
d — Нікольський
e — Добропільський
f — Костянтинівський
g — Покровський
h — Лиманський
i — Мар'їнський
j — Олександрівський
k — Мангушський
l — Слов'янський
m — Ясинуватський
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Амвросіївський район
Новоазовський район
Старобешівський район
Бойківський район
Шахтарський район
а також частини Бахмутського, Волноваського, Мар'їнського, Ясинуватського районів
Міста обласного значення
Територія, підконтрольна Україні:
1 — Авдіївка
2 — Бахмут
3 — Вугледар
4 — Торецьк
5 — Мирноград
6 — Добропілля
7 — Дружківка
8 — Костянтинівка
9 — Краматорськ
10 — Лиман
11 — Покровськ
12 — Маріуполь
13 — Новогродівка
14 — Селидове
15 — Слов'янськ
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Донецьк
Горлівка
Дебальцеве
Докучаєвськ
Єнакієве
Жданівка
Хрестівка
Макіївка
Сніжне
Чистякове
Харцизьк
Шахтарськ
Ясинувата

№п/п Регіон Площа
(км²)
Населення
5 грудня 2001
Центр Склад
Район
1 Амвросіївський 1 455 55 072 Амвросіївка місто: Амвросіївка
2 Бахмутський 1 687 53 866 Бахмут місто: Сіверськ
3 Великоновосілківський 1 901 49 272 Велика Новосілка смт: Велика Новосілка
4 Волноваський 1 848 92 630 Волноваха місто: Волноваха
5 Нікольський 1 221 31 169 Нікольське смт: Нікольське
6 Добропільський 949 20 482 Добропілля
7 Костянтинівський 1 172 21 032 Костянтинівка
8 Покровський 1 316 37 384 Покровськ
9 Лиманський[1] 1 018 24 781 Лиман
10 Мар'їнський 1 350 90 434 Мар'їнка міста: Мар'їнка, Красногорівка, Курахове
11 Новоазовський 1 000 38 861 Новоазовськ місто: Новоазовськ
12 Олександрівський 1 010 22 883 Олександрівка смт: Олександрівка
13 Мангушський 792 29 241 Мангуш смт: Мангуш, Ялта
14 Слов'янський 1 273 39 165 Слов'янськ
15 Старобешівський 1 255 56 048 Старобешеве міста: Кальміуське, смт: Старобешеве, Новий Світ
16 Бойківський 1 340 35 058 Бойківське смт: Бойківське, Андріївка, Мирне
17 Шахтарський 1 194 23 570 Шахтарськ
18 Ясинуватський 809 30 165 Ясинувата
Міськрада (Місто)
1 Авдіївка 29 37 210 Авдіївка місто: Авдіївка
2 Бахмут 73 113 360 Бахмут міста: Бахмут, Соледар, Часів Яр — докладніше
3 Вугледар 5 17 440 Вугледар місто: Вугледар
4 Горлівка 422 314 660 Горлівка місто: Горлівка — докладніше
5 Дебальцеве 37 52 214 Дебальцеве міста: Дебальцеве, Світлодарськ
6 Торецьк 62 87 024 Торецьк міста: Торецьк, Залізне
7 Мирноград 23 55 815 Мирноград місто: Мирноград
8 Добропілля 20 71 695 Добропілля міста: Добропілля, Білицьке, Білозерське — докладніше
9 Докучаєвськ 119 25 265 Докучаєвськ місто: Докучаєвськ
10 Донецьк 570 1 033 424 Донецьк міста: Донецьк, Моспине — докладніше
11 Дружківка 46 74 901 Дружківка місто: Дружківка
12 Єнакієве 425 161 535 Єнакієве міста: Єнакієве, Вуглегірськ, Бунге (місто) — докладніше
13 Жданівка 2 14 793 Жданівка місто: Жданівка
14 Кальміуське 7 30 910 Кальміуське місто: Кальміуське
15 Костянтинівка 66 95 111 Костянтинівка місто: Костянтинівка
16 Краматорськ 356 216 162 Краматорськ місто: Краматорськ
17 Лиман 192 29 610 Лиман місто: Лиман
18 Покровськ 39 83 251 Покровськ міста: Покровськ, Родинське
19 Макіївка 426 432 830 Макіївка місто: Макіївка — докладніше
20 Маріуполь 244 514 548 Маріуполь місто: Маріуполь — докладніше
21 Новогродівка 5 17 473 Новогродівка місто: Новогродівка
22 Селідове 108 62 589 Селідове міста: Селідове, Гірник, Українськ — докладніше
23 Слов'янськ 74 146 585 Слов'янськ міста: Слов'янськ, Святогірськ, Миколаївка — докладніше
24 Сніжне 189 82 609 Сніжне місто: Сніжне
25 Бойківське 105 95 632 Бойківське місто: Бойківське
26 Харцизьк 207 114 105 Харцизьк міста: Харцизьк, Зугрес, Іловайськ — докладніше
27 Шахтарськ 51 71 658 Шахтарськ місто: Шахтарськ
28 Ясинувата 19 37 552 Ясинувата місто: Ясинувата
Разом 26 517 4 841 074 Донецьк 18 районів та 28 міськрад

ІсторіяРедагувати

Донецька область була утворена 2 липня 1932 року, до її складу увійшли 12 міських рад і 23 райони. Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами[2].

До складу області ввійшли: Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська міські ради й Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони республіканського підпорядкування.

Зі складу Харківської області були передані 13 районів: Біловодський, Білолуцький, Верхньо-Тепловський, Лиманський, Марковський, Меловський, Ново-Айдарський, Ново-Псковський, Рубіжанський, Сватовський, Слов'янський, Старобільський й Троїцький (Покровський).

Зі складу Дніпропетровської області було передано 5 районів: Велико-Янисольський, Волноваський, Старо-Каранський, Старо-Керменчицький і Старо-Миколаївський (Володарський).

Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 — Сталіно.

3 червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловградську області[3]. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Покровськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Краснолиманський, Мангуський, Ольгінський, Петро-Мар'їнський, Покровський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.

Територія області з жовтня 1941 по вересень 1943 була окупована німецько-нацистськими військами і їх союзниками. Тимчасово надано назву Юзівська область.[джерело?]

10 травня 1945 року Чистяківський район перейменовано на Катиківський р-н (Катик).[4]

8 березня 1946 створений Приморський район (райцентр Приморське).[5]

У 1959 було скасовано 5 районів.[6][7] 10.08.1960 скасовано Дебальцівський р-н[8][9] (до 1959 Єнакіївський[10]; до 1944 Орджонікідзевський район[11]).

9 листопада 1961 Сталінська область перейменована на Донецьку.

У грудні 1962 були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 22: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський[12]. Тобто скасовувались 13 районів[13][14]: Авдіївський, Дзержинський, Добропільський, Костянтинівський, Краснолиманський, Олександрівський, Першотравневий, Селидівський, Сніжнянський, Старобешівський, Тельманівський, Харцизький та Шахтарський.
06.05.1963 року був утворений Старобешівський район та ліквідований Новоазовський.[15][13]
У січні 1965 створено 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський, Ясинуватський і Старобешівський.[16][17]
У грудні 1966 були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.[18]

У 1965 році в області було 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Чистякове, Шахтарськ. Згодом до них долучилися 1976 Ясинувата, у 1979 — Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році — Авдіївка, у 1991 році — Вугледар, у 1992 році — Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка.

На всеукраїнському референдумі 1991 року 83,90 % відсотків виборців підтримали Акт проголошення незалежності України. Надалі, однак, у Донецькій області спалахували сепаратистські настрої. Так, 2004 року в Сєвєродонецьку було проведено з'їзд депутатів усіх рівнів, на якому обговорювалося створення так званої «Південно-Східної Української Автономної Республіки».

У 2014 році територія Донецької області стала ареною виступів сепаратистів, які 12 травня 2014 проголосили утворення на території області так званої Донецької народної республіки. Шляхом захоплень адміністративних будівель і відділків міліції сепаратисти встановили контроль над частиною території області. Як реакцію на дії сепаратистів, українська влада розпочала проведення антитерористичної операції.

У 2016 році, в ході декомунізації було перейменовано чимало населених пунктів, а також райони:

ПриміткиРедагувати

  1.    Лиманський район адміністративно підпорядкований міській раді міста Лиман, своєї райради нема
  2. "Наслідком Голодомору стало зросійщення Донбасу, яке вибухнуло міною «русской весны». Архів оригіналу за 21 квітень 2017. Процитовано 12 лютий 2019. 
  3. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1938 року «Про поділ Донецької області УРСР на Донецьку і Ворошиловградську області» // Пролетарська правда. — 1938. — № 126 (4932). — 4 червня. — С. 1.
  4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 12–13 — с. 68.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 08.03.1946 р. «Про утворення Приморського району Сталінської області»
  6. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Сталінської області»
  7. s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію Ольгинського, Старомлинівського і Ямського районів Сталінської області»
  8. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 29 — с. 469.
  9. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 408.
  10. s:Указ Президії ВР УРСР від 16.07.1959 «Про перенесення районного центра і перейменування Єнакіївського району Сталінської області»
  11. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 7–8 — с. 5.
  12. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  13. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 15–19.
  14. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 98–101.(рос.)
  15. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 21 — с. 544.
  16. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  17. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  18. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 512.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 123–156.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 77–98. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Див. такожРедагувати