Жданівка

місто в Донецькій області (Україна)

Жда́нівка — місто (з 1966 року) у Донецькій області. Розташоване в центральній частині області.

Жданівка
Zhdanivka gerb.png Flag of Zhdanivka.svg
Герб Жданівки Прапор Жданівки
Храм Успіння Божої Матері
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Код КОАТУУ: 1412100000
Засноване 1924
Статус міста з 1966 року
Населення 12198 (01.01.2017)[1]
Площа 2 км²
Густота населення 6099 осіб/км²
Поштові індекси 86391—86396
Телефонний код +380-6250
Координати 48°08′15″ пн. ш. 38°15′39″ сх. д. / 48.13750° пн. ш. 38.26083° сх. д. / 48.13750; 38.26083Координати: 48°08′15″ пн. ш. 38°15′39″ сх. д. / 48.13750° пн. ш. 38.26083° сх. д. / 48.13750; 38.26083
Висота над рівнем моря 223 м
Відстань
Найближча залізнична станція Нижньокринка
До станції 8 км
До обл./респ. центру
 - фізична 37,9 км
 - залізницею 58 км
 - автошляхами 43,2 км
До Києва
 - фізична 608 км
 - залізницею 879 км
 - автошляхами 729 км
Міська влада
Адреса 86391, Донецька обл., м. Жданівка, вул. Кравченка, 3
Вебсторінка Жданівська міськрада
Міський голова Литвинов Сергій Миколайович

Commons-logo.svg Жданівка у Вікісховищі

Карта
Жданівка. Карта розташування: Україна
Жданівка
Жданівка
Жданівка. Карта розташування: Донецька область
Жданівка
Жданівка

ГеографіяРедагувати

Розташоване на південному схилі головного вододілу Донбасу, за 8 км від залізничної станції Нижньокринка, на автодорозі Донецьк — Міллерово. В околицях міста беруть початок річки Вільхівка та Громова.

Сусідні населені пункти: на півночі межує з містами Єнакієве, Юнокомунарівськ; на північному заході з селом Розівка; на північному сході з селами Славне, Шевченко (Малоорлівська сільрада), Малоорлівка; на заході з селищем Новомосковське; на сході з селом Шевченко (Розівська сільрада) та містом Хрестівка; на південному заході з селищем Нижня Кринка; на південному сході з селищем Вільхівка; на півдні з селищем Молодий Шахтар.

ІсторіяРедагувати

Засноване в 1924 р. До 1966 р. — селище Ново-Жданівка. Із 1966 р. — місто з сучасною назвою. У 1954 р. тут закладені сучасні шахти.

16 серпня 2014 року в ході війни на Донбасі місто було звільнене від проросійських терористів[2], під час бою загинув старший солдат 25-ї бригади Едуард Гуцул. 17 серпня під час пошуково-ударних дій при обстрілі терористів біля Жданівки загинули солдати 25-ї бригади Єманов Олексій Петрович та Дмитро Приходько. 21 вересня 2014 року українські війська змушено відійшли.

Загальні відомостіРедагувати

Займає територію 2 км², із них 72 % під забудовою. На одного жителя припадає 20 м² зелених насаджень. Середня температура січня −7,2 °C, липня +22 °C. За рік випадає 500 мм опадів.

Населення на 5 грудня 2001 р. склало 13,7 тис. осіб, на початок 2004 р. — 13,2 тис. осіб. Понад 70 % зайняте в народному господарстві та працюють в промисловості. Основні підприємства — шахти.

У місті діє храм Успіння Божої Матері, створюється жіночий монастир.

В адміністративному відношенні Жданівці підпорядковані селище міського типу Вільхівка, 1 сільський населений пункт.

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення міста становило 13266 осіб, із них 10,94 % зазначили рідною мову українську, 88,05 % — російську, 0,35 % — вірменську, 0,29 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,02 % — польську та грецьку мови[3].

Національний склад населення за переписом 2001 року[4]

чисельність частка, %
українці 6 950 48,3
росіяни 6 820 47,4
білоруси 201 1,4

Відомі особистостіРедагувати

В поселенні народилась:

Пам'яткиРедагувати

У місті на обліку перебуває одна пам'ятка історії —

№ пп Охорон. номер Найменування пам'ятки Місцезнаходження пам'ятки Рік встановлення Автор Рішення
1. 646 Братська могила радянських воїнів Південного фронту. Жданівська м/р, м. Жданівка, вул. Леніна. 1970 р. - 5.09.1973 р. № 475

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати