Українськ
Украї́нськ — місто районного значення в північно-західній частині Донецького басейну, підпорядковане Селидівській міськраді Донецької області; 20000 меш. (1976); 11000 (2007); шахта «Україна», кам'яновугільні копальні, збагачувальна.
| Українськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Донецька область | ||||||||
| Район | Українська міська рада | ||||||||
| Засноване | 1952 | ||||||||
| Статус міста | з 1963 року | ||||||||
| Населення | ▼ 11 035 (01.01.2020)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 11 035 (01.01.2020)[1] | ||||||||
| Площа | 4,2 км² | ||||||||
| Густота населення | 2627 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 85485 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6237 | ||||||||
| Координати | 48°06′ пн. ш. 37°22′ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 210 м | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Пласти (вант.), Цукуриха | ||||||||
| До станції | 7 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 33,2 км | ||||||||
| - залізницею | 69 км | ||||||||
| - автошляхами | 45,1 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 562 км | ||||||||
| - залізницею | 817 км | ||||||||
| - автошляхами | 662 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 85400 Донецької обл., Селидівська міськрада, м. Українськ, вул. Першотравнева, 24, 6-22-15 | ||||||||
| Вебсторінка | http://umr.gov.ua | ||||||||
| Міський голова | Ященко Сергій Вікторович[2] | ||||||||
| |||||||||
Географічне розташуванняРедагувати
Розташоване неподалік від автомобільної дороги Донецьк-Дніпро, за 4 кілометри від залізничної станції Цукуриха, з якої можна потрапити до міст Курахового, Донецька, Селидового і Покровська. Українськ розташований за 11 кілометрів від міста Селидового.
ІсторіяРедагувати
Місто засноване 1952 року у зв'язку з будівництвом вугільних копалень шахти «Україна», яка функціонує й досі. До 1963 року називалося селище Лисівка (Лісівка); селище шахт «Лісівська» і «Селидівська-Південна» отримало статус смт з 20 грудня 1957 р. У 1963 році отримало статус міста і назву, похідну від назви шахти.
НаселенняРедагувати
За даними перепису 2001 року населення міста становило 13378 осіб, із них 23,08 % зазначили рідною мову українську, 76,4 %— російську, 0,2 %— білоруську, 0,05 %— молдовську, 0,04 %— вірменську, 0,01 %— польську, німецьку та грецьку мови.[3]
Динаміка зміни населення Українська за роками[4]:
ЕкономікаРедагувати
У 2008—2009 рр. (унаслідок ініціативи мерії міста, оголошених у ЗМІ) в Українськ переселилося близько 700 сімей із різних областей України. На шахті «Україна» працює не більше 10 % працездатного населення. У місті діє асфальтний завод, цех з випічки хлібобулочних виробів, кілька швейних майстерень, дрібні авторемонтні підприємства. Проведено інтернет (Укртелеком), є також міська локальна мережа.
Житлова площа коштує не набагато дешевше, ніж в довколишніх містах: у газифікованих і опалюваних районах міста 2-х кімнатна квартира в нормальному стані коштує $ 7–8 тис. У місті немає своєї автостанції, хоча раніше вона справно функціонувала. Рейсові автобуси проходять транзитом.
Сьогодення та перспективиРедагувати
Місто побудоване на рівнині в околицях шахти, дренажні споруди передбачені тільки для дуже невеликої кількості (1–2) вулиць, що природно призводить до відсутності стоку опадів.
Починаючи з 1990-х років, населення міста стрімко зменшується, дуже велике число п'ятиповерхових (найвищі будови, крім шахт, у місті) будинків стоять напівзанедбані, часом цілі поверхи не заселені. Статистичні дані по населенню, що приводяться в багатьох довідниках по містах Донецької області, не відповідають дійсності й дають дещо завищені результати (приблизно 12 000 чоловік у 2004. Джерело: «Міста Донецької області: Довідник»), проте спеціального дослідження на цю тему не проводилося. Напевно, фактична кількість населення становить не більше половини від цієї кількості. Житлова площа практично нічого не коштує.
Зі зменшенням, а часом і припиненням фінансування багатьох шахт Донецької області, різко зменшився добробут жителів. Поселення існує доти, доки існує шахта «Україна», заради якої його і побудували. При явному занепаді виробництва жодних заходів зі створення альтернативних робочих місць не робиться.
У місті є дві бібліотеки, стадіон, спортшкола, два дитячих садки.
ПерсоналіїРедагувати
- Корабльов Андрій Віталійович (1984—2014) — учасник українсько-російської війни.[5]
Пам'яткиРедагувати
- Дитячо-юнацька Спортивна Школа (ДЮСШ) шахти «Україна» ім. ЗМС В. В. Мірошниченка
- Копія пам'ятника Богдана Хмельницького (Київ)
- Українська ЗОШ № 12
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- ↑ [1]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
- ↑ Наведено за даними державної служби статистики України.
- ↑ Корабльов Андрій Віталійович. Книга пам'яті.
ПосиланняРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |