Відкрити головне меню

Цуку́риха — вантажно-пасажирська залізнична станція Краснолиманської дирекції Донецької залізниці (до грудня 2014 р. Ясинуватська дирекція) на лінії Рутченкове — Покровськ.

Станція Цукуриха

Покровськ — Рутченкове
Донецька залізниця
Краснолиманська дирекція
смт Цукурине

48°05′00″ пн. ш. 37°18′25″ сх. д. / 48.08333° пн. ш. 37.30694° сх. д. / 48.08333; 37.30694Координати: 48°05′00″ пн. ш. 37°18′25″ сх. д. / 48.08333° пн. ш. 37.30694° сх. д. / 48.08333; 37.30694
Рік відкриття 1917 (102 роки)
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 768
Відстань до Рутченкового, км 47
Відстань до Покровська, км 33
Код станції 481105 ?
Код «Експрес-3» 2214222 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса

Розташована в смт Цукурине, Селидівська міська рада, Донецької області між станціями Роя (16 км) та Селидівка (9 км). Від Цукурихи є відгалуження до Курахівки (8 км).

Через військову агресію Росії на сході України транспортне сполучення припинене.

Цукуриха, схема колійного розвитку, 1917 рік

ІсторіяРедагувати

Див. також: Рудниково-Лозівська залізниця

Станція Цукуриха, разом із колією «другої дистанції» Роя — Селидівка, стала до ладу в 1916 році. Назва роз'їзду походить від топоніму «Цукрова балка», яка розташована неподалеку. За переказами, тут проходив торговельний шлях, яким возили цукор. Постійний товарний і пасажирський рух тут було відкрито у січні 1917 року. У травні 1917 року через станцію пішли пасажирські потяги: потяг № 22/21 Гришине — Рутченкове з вагонами II—IV класу прослідував Цукуриху під час рейсу на Рутченкове о 4:45, під час рейсу на Гришине — об 11:36[1][2].

Головне призначення станції (до громадянської війни — роз'їзду) — примикання колії на Кураховські шахти. Саму колію протяжністю 14 верст від роз'їзду Цукуриха до тупикової станції Кохановка (в районі села Ільїнка) відкрили аж у листопаді 1918 року. На 8-й версті шахтної гілки була відкрита станція Кураховка. Планувалося одразу ж пристосувати шахтну гілку під рух пасажирських складів, але у зв'язку із усім відомими подіями, пасажирські (робочі) потяги тут пішли лише у другій половині 40-х років минулого століття, та й не до кінцевого пункту[3].

Станом на 1917 рік, колійний розвиток роз'їзду Цукуриха включав у себе 10 станційних колій, з них 2 — тупикові. Серед споруд: пасажирська будівля і 2 пасажирські платформи, крита й відкрита товарні платформи, пакгауз і вагонні ваги. Штат станційних робітників складався із начальника і помічника начальника станції. В перспективі передбачалося укласти ще 5 тупикових станційних колій, які планували оснастити поворотним колом і будівлею для технічного обслуговування маневрових паровозів[3].

До станції Цукуриха на початку 20-х років ХХ століття тяжів невеликий завод сільськогосподарських машин та обладнання в колонії Лесівка. У 1923 році станція прийняла 414 т, відправила - 157 т різних вантажів. За останні 3 місяці 1924 календарного року станція Цукуриха відправила всього 0,4 т, проте прийняла 194 т різних вантажів. На станції працювали 8 осіб із загальною зарплатою 226,24 крб. на місяць. Основне призначення станції - передача вагонів з лінії Рутченкове - Гришине на Курахівську гілку. При наявності вагонів по Курахівці й Коханівці, вантажний потяг відстоювався по Цукурисі, в той час коли локомотив подавав порожні й (або) вивозив завантажені вагони з «живильної» гілки[4][5].

Станом на 1926—1927 господарський рік, станція Цукуриха прийняла 2,1 тис. т, а відправила 8,5 тис. т різних вантажів. Основне призначення станції Цукуриха у радянський період історії, окрім подачі вагонів і вивезенні вугілля з Кураховських шахт — обслуговування пасажирів. У 1925 році тут було відновлене пасажирське сполучення в обсязі 1 пари пасажирсько-товарних потягів Гришине — Сталіне 3 рази на добу. З 1930 року пасажирський рух був щоденним, і до Другої Світової війни пасажирських складів на напрямі було вже 2 на добу. На Курахівку — до 40-х років причеплялися пасажирські вагони до вантажних потягів. З другої половини 40-х років до середини 90-х років минулого століття кількість пар пасажирських (приміських) потягів через Цукуриху в різних напрямах збільшилася до 10 на добу. Причому, з 80-х років з Цукурихи курсували «дачні» дизель-потяги в напрямі Донецька. Останній приміський (робочий) потяг на Кураховку прослідував Цукуриху у 2009 році; на основному ході Рутченкове — Красноармійськ пасажирський рух було скасовано у 2014 році[6][7][8][9][10][11].

Щодо вантажів, при станції Цукуриха в 1956 році відкрили гідрошахту № 105, яку разом зі збагачувальною фабрикою в 1970 році приєднали до шахти № 42 «Курахівська», а в 1993 році — закрили. Але обсяги вантажної роботи станції, за рахунок Курахівської гілки, нині стабільно тримаються[12].

Див. також: прослідуємо Цукуриху, прибуваємо на Цукуриху.

ПриміткиРедагувати

  1. Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. Пг. 1917. 
  2. Мартыненко В. В Западном Донбассе // Железнодорожник Донбасса, №№ 98 (6987), 18.08.1977; 99 (6988), 20.08.1977; 100 (6989), 23.08.1977. 
  3. а б Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917. 
  4. Хоменко С. О линии Рутченково - Гришино // Вестник Екатерининской железной дороги, № 2. 1925. 
  5. Баграев. Экономическое состояние районов, тяготеющих к станциям линии В.-Анадоль - Рутченково - Гришино // Вестник Екатерининской железной дороги, № 5. 1925. 
  6. С.Е.Брюль (1925). Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1925 г. М. 
  7. Статистический справочник Сталинского округа. Сталин. 1928. 
  8. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1930-31 г. М. 1930. 
  9. Екатерининская железная дорога. Расписание движения поездов по коммерческому графику с 15 мая 1930 года. Днепропетровск. 1930. 
  10. М.Кречетников (1940). Официальный указатель железнодорожных, водных и других пассажирских сообщений на 1940 г. М. 
  11. Служебное расписание движения пригородных поездов [по Донецкой железной дороге] со 2 июня 1996 года. Донецк. 1996. 
  12. Шахты Кураховки. Сведения из архивов / Между терриконами. Кураховский форум. 

ДжерелаРедагувати