Відкрити головне меню

Адміністративний устрій Луганської області

Адміністративний устрій Луганської області: 18 адміністративних районів, 37 міст, у тому числі 14 — обласного підпорядкування, 109 селищ міського типу, 782 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Луганськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Алчевськ, Хрустальний, Довжанськ. Адміністративний центр — місто Луганськ, з 2014 року керівні органи перенесено в місто Сєвєродонецьк.

Луганська область була утворена 3 червня 1938 року. Її площа становить 26,7 тис. км² (4,4 % від території України). Чисельність населення — 2257,7 тис. чоловік (5,7 % від населення України), у тому числі міське населення — 2029,1 тис. чоловік (87 %), сільське — 228,6 тис. чоловік (13 %). Щільність населення — 85,4 чол. на км².

Зміст

Таблиці адміністративних одиницьРедагувати

РайониРедагувати

Назва Герб Населення,
тис. жит.
Площа,
км²
Густота,
чол./км²
Адмін.
центр
Міста смт Села,
селища
Мапа Склад
1
Антрацитівський
 
31,4
1700
18,5
Антрацит
0
6
36
 
докладніше
2
Біловодський
 
24,5
1597
15,3
Біловодськ
0
1
32
 
докладніше
3
Білокуракинський
19,9
1436
13,9
Білокуракине
0
2
50
 
докладніше
14
Довжанський
12,2
1132
10,8
Довжанськ
0
1
29
 
докладніше
4
Сорокинський
 
30
1400
21,4
Сорокине
0
6
52
 
докладніше
5
Кремінський
 
30
1627
26,1
Кремінна
1
1
36
 
докладніше
6
Лутугинський
 
68
1057
64,4
Лутугине
1
8
37
 
докладніше
7
Марківський
 
68
1166
13,7
Марківка
0
1
33
 
докладніше
8
Міловський
 
15,7
971
16,2
Мілове
0
1
28
 
докладніше
9
Новоайдарський
 
25,6
1536
16,7
Новоайдар
0
1
37
 
докладніше
10
Новопсковський
 
35,2
1623
21,8
Новопсков
0
2
37
 
докладніше
11
Перевальський
 
72,3
806,8
89,9
Перевальськ
3
10
26
 
докладніше
12
Попаснянський
 
41,1
1325
31,2
Попасна
1
7
27
 
докладніше
13
Сватівський
 
37,6
1740
21,7
Сватове
1
1
58
 
докладніше
15
Слов'яносербський
 
61,2
1113
50
Слов'яносербськ
1
5
49
 
докладніше
16
Станично-Луганський
 
49,7
1900
26,2
Станиця Луганська
0
2
47
 
докладніше
17
Старобільський
 
47,7
1580
30,2
Старобільськ
1
0
58
 
докладніше
18
Троїцький
 
21,2
1600
13,3
Троїцьке
0
1
58
 
докладніше

Міста обласного значенняРедагувати

Назва Герб Населення,
тис. жит.
Площа,
км²
Густота,
чол./км²
Міста
районного
значення
смт Села,
селища
Склад
1
Алчевськ
 
111,4
50
2229
0
0
0
2
Антрацит
 
55,4
61,3
904
0
6
7
3
Брянка
 
48,5
63,5
764
0
5
0
4
Голубівка
 
29,2
35
836
0
3
2
5
Красний Луч
 
124,5
153,6
543
3
8
11
6
Краснодон
 
44,8
77,3
580
2
8
4
7
Лисичанськ
 
105,1
95,6
1099
2
0
0
8
Луганськ
 
427,2
255
1675
2
1
2
докладніше
9
Первомайськ
 
38,8
85,5
438
2
2
0
10
Ровеньки
 
81,1
21,7
3737
0
10
13
11
Рубіжне
 
60,7
33,8
1798
0
0
0
12
Довжанськ
 
65,9
83,8
794
1
6
7
13
Сєвєродонецьк
 
109,9
42,1
2610
0
4
6
14
Стаханов
 
79
91,8
861
2
0
0

Міські райониРедагувати

ЛуганськРедагувати

Назва Герб Населення,
тис. жит.
Площа,
км²
Густота,
чол./км²
Мапа Склад
1
Артемівський
 
126,3
36
3509
 
місто Олександрівськ
смт Ювілейне
селище Дзержинське
селище Тепличне
2
Жовтневий
 
185,6
144
1289
 
місто Щастя
3
Кам'янобрідський
 
42,4
23
1843
 
4
Ленінський
 
87,5
54
1621
 

ІсторіяРедагувати

3 червня 1938 року Донецьку область було розділено на Сталінську і Ворошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн. 837 тис. чоловік, з яких — 65,8 % сільського населення, 34,2 % — міського. У 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська, а з 1990 року — назву знову змінено на Луганську.

У 1958 р. скасовано Покровський район.[1] У 1959 р. ліквідовано 5 районів.[2]

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 9 районів[3]. Отже скасовувались 16 районів[4][5]: Біловодський, Білолуцький, Верхньотеплівський, Комунарський, Краснодонський, Краснолуцький, Кремінський, Марківський, Нижньодуванський, Новоайдарський, Новосвітлівський, Олександрівський, Попаснянський, Ровеньківський, Свердловський та Фрунзенський. У 1965 р. деякі з них були відновлені до 15.[6][7] У грудні 1966 р. відновилось ще 3 райони: Міловський, Свердловський та Слов'яносербський .[8]

ПриміткиРедагувати

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409–410.
  2. s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Луганської області»
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 37–40.
  5. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 111–113.(рос.)
  6. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  7. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  8. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 313–338.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 193–208. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.