Романович Роман Теодорович
Роман Теодорович Романович (10 серпня 1942, Голешів — 2 лютого 2014, Львів) — український скульптор, Член Національної спілки художників України, член Спілки художників «Клуб українських мистців» (КУМ)[1][2]. Працював у медальєрстві, монументальній та станковій пластиці.
| Роман Романович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Роман Теодорович Романович |
| Народився |
10 серпня 1942 Голешів |
| Помер |
2 лютого 2014 (71 рік) Львів, Україна |
| Громадянство |
 УРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | скульптор |
| Відомий завдяки | скульптор |
| Alma mater | Львівське художнє училище імені Івана Труша, Вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної |
| Членство | Національна спілка художників України |
Життєпис ред.
Роман Романович народився 10 серпня 1942 року в с. Голешів, тепер Жидачівський район Львівської області. Закінчив Львівському художньому училищі імені Івана Труша, Вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної у Санкт-Петербурзі, відділ монументальної декоративної скульптури.
Похований на 27 полі Личаківського цвинтаря.
Доробок ред.
Роман Романович створив понад 200 скульптурних творів, які знаходяться в Україні (Львові, Трускавці, Ходорові, Жидачеві, Рогатині, Зашкові, Луганську, на Тернопільщині, у Чернівецькій області), Канаді, США, Росії. Його творчі роботи зберігаються у музеях та галереях України (Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, «Музей мистецтв та історії Жидачівщини»), Росії (Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна), та у приватних збірках у Львові, Санкт-Петербурзі, Канаді.
Виставки ред.
Роман Романович брав участь у конкурсах та виставках як в Україні, так і за її межами.
У 2002 році відкрилась виставка скульптури Романа Романовича у Львівському палаці мистецтв[3].
1 грудня 2013 року, в «Музеї мистецтв та історії Жидачівщини» — філії Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького[4], відбулася презентація виставки Романа Романовича, на якій виставлено 24 твори, які скульптор подарував музею[5][6][7].
Пам'ятники ред.
- Пам'ятник Євгену Коновальцю, 14 червня 1991, Зашків (у липні знищений вандалами, у грудні відновлений)[8]
- Пам'ятник Тарасу Шевченку, 1991, Трускавець[9]
- Погруддя Тарасу Шевченку, 1992, Голешів[10][11]
- Пам'ятник Королю Данилу, 2001, Львів, Площа Галицька[12][13]
- Пам'ятник Омеляну Партицькому, 1995, Тейсарів
- Пам'ятник Тарасу Шевченку, 1996, Коропець.[14]
- Пам'ятник Роксолані, 1999, Рогатин[15][16]
- Погруддя Івана Виговського (2000, Львів, вул. Виговського, в приміщенні Залізничної районної адміністрації)
- Меморіальна таблиця Ірині Вільде, 2002, Ходорів
- Меморіальна таблиця Марті Чорній-Медеї, 2003, Львів, вул. Дорошенка, 50.[17]
- Пам'ятник Тарасу Шевченку, 2004, Журавно[10]
- Пам'ятник Івану Виговському, 2007, Руда[18]
- Барельєф Богдана Януша, 2010, Журавно[19]
- Стела «Перемога козацьких військ під Конотопом», 2011, Руда[20]
- Пам'ятник Івану Франку, 2016, Трускавець
-
Погруддя Івана Виговського
.jpg)
Вшанування пам'яті ред.
У рідному селі Романа Романовича встановлено меморіальну таблицю.
Джерела ред.
- Романович Р. Скульптура. Графіка: каталог / упор. Ю. Віктюк. — Львів : Світ, 1987. — 26 с.
Примітки ред.
- ↑ Ганна Гаврилів. «Львівський клуб українських митців як транслятор національної традиції». Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. 2016. Вип. 22. С. 85-92.
- ↑ У Львові демонструють виставку пам'яті художника Савчука. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ Поступ реляксу «Поступ»
- ↑ У Жидачеві відкрили фотовиставку до 90-річчя Бориса Возницького. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ У музеї «Жидачівщина» відкрилася художня виставка
- ↑ 850 років — в музеї Жидачівщини «Збруч»
- ↑ Музей Жидачева поповнився новими експозиціями [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] 3 листопада 2014
- ↑ Львівський історичний музей. Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця
- ↑ Андрій Гончаренко, Наталя Мархайчук. «Постать Т. Шевченка в монументальній скульптурі України першої половини 1990-х: міф і дійсність». Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2013. — Вип. 19(2). — С. 36-41.
- ↑ а б на стор. 10-11 (Жидачівський район, с. Голешів та смт. Журавно) альбому Шевченкіана Львівщини (за підсумками обласного фотопроекту). Львівська обласна бібліотека для дітей, Львів, 2014, 40 с. // фотопроект: Шевченкіана Львівщини
- ↑ Тарас Шевченко на Львівщині. Із скульптурної Шевченкіани. — Львів: Сполом, 2004. — 64 с.
- ↑ Площа Галицька — пам'ятник королю Данилові Галицькому
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 675. ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ У камені, бронзі, граніті: вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка на Тернопільщині. Тернопільська облрада, Департамент культури, релігій та національностей облдержадмін., Державний архів Тернопільської області. — Тернопіль: Терно-граф, 2014. — 136 с.: іл. кольор.
- ↑ Хай святиться ім'я твоє, Рогатине!: Встановлено бронзовий пам'ятник Роксолані. Автори: скульптор Р. Романович, архітектори О. Скопа, Ю. Луговський // Рідна земля. — 1999. — 29 жовтня.
- ↑ Музичка І. Роксолана повернулась в Рогатин [величним пам'ятником. Автор — львівський скульптор Р. Романович] // Нова Зоря. — 1999. — 27 жовтня.
- ↑ Мельник І., Масик Р. Вулицею Дорошенка до Нового Світу // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 243. — ISBN 978-617-629-077-3.
- ↑ У Руді відкрили стелу «Перемога козацьких військ під Конотопом» та вшанували Гетьмана І. Виговського. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ Відлуння пройдених доріг Богдана Януша
- ↑ У Руді відкрили стелу «Перемога козацьких військ під Конотопом» та вшанували Гетьмана І. Виговського. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.