Чо́рна кам'яни́ця, також кам'яниця Анчевських — житловий будинок № 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка. Збудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу. У 18751877 роках відновлено аттик і портали, 1884-го надбудовано 4-й поверх. Фасад і фланкуючі пілястри вкриті тесаним каменем. Фасад оздоблено орнаментами і сюжетною різьбою. У Чорній кам'яниці тепер міститься Львівський історичний музей. Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.842361° пн. ш. 24.032504° сх. д. / 49.842361; 24.032504

Чорна кам'яниця
м. Львів, Площа Ринок, 4
4 Market Square, Lviv (01).jpg
Чорна кам'яниця
Архітектор Петро Красовський
Замовник Томасо Альберті
Нинішній власник Львівський історичний музей

Збудовано 1577
Реконструйовано 1884

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі ренесанс

ІсторіяРедагувати

Першим власником цієї кам'яниці, точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва — тому її називали Київською. Наприкінці XVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича Реґіна вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського і у XVII столітті кам'яниця називалася «докторівською». Доктор Анчевський тоді ж прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж.

У вересні 2016 року в ЗМІ з'явилась звістка, що Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на реставрацію будівлі в сумі 275 000 доларів США. Ще 29300 $ є внеском музею[1] (реально музей витратив на ремонти понад 60 тис. дол. США). У результаті проведених робіт оновлено фасад, відремонтовано вестибюль, внутрішнє подвір'я та сходові клітки офіцини. У вестибюлі та в подвір'ї будинку з 14 листопада 2019 року відкрито "Львівський лапідарій" (експозиція кам'яних фрагментів архітектурного декору з давніх (переважно нині не існуючих) споруд Львова.

На початку 2017 р. на екран вийшов український комедійний серіал "Готель Галіція", де кам'яниця (використано тільки фотографію фасаду) стала праобразом згаданого готелю, в якому живуть духи.

14 листопада 2019 року кам'яниця була відкрита після трирічної реставрації.

21 грудням 2020 року у будівлі відкрито експозицію відділу "Музей історії Львова" Львівського історичного музею.

Походження назвиРедагувати

Свою назву Чорна кам'яниця одержала у XIX столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря і світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами, хоча у 60-ї роки XX століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам'яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Таємничість цієї кам'яниці полягає і в тому, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, — це закопчення білого каменю пісковику сажею внаслідок багаторічного опалення кам'яниці дровами та вугіллям.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 71. (пол.)

ПосиланняРедагувати

1.https://www.youtube.com/watch?v=nXORxEjk694 Відео