Будинок Клуга

Київський прибутковий будинок на вулиці Саксаганського, 96

Буди́нок Клу́га (буди́нок з атла́нтами і каріати́дами) — колишній прибутковий будинок на вулиці Саксаганського, 96, у Києві.

Будинок Клуга

50°26′31″ пн. ш. 30°29′56″ сх. д. / 50.44220277780555506° пн. ш. 30.49903055558333520° сх. д. / 50.44220277780555506; 30.49903055558333520Координати: 50°26′31″ пн. ш. 30°29′56″ сх. д. / 50.44220277780555506° пн. ш. 30.49903055558333520° сх. д. / 50.44220277780555506; 30.49903055558333520
Типприбутковий будинок Києва
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Архітектурний стильісторизм і неоренесанс
АрхітекторКлуг Мартин Васильович
Будівництво1898 — 1899
Відомі мешканціМартин Клуг, Сергій Бердяєв, Тимофій Лоначевський-Петруняка
Мапа

CMNS: Будинок Клуга у Вікісховищі

За визначенням дослідників, будівля — яскравий архітектурний витвір доби історизму. Оздоблення фасаду со­ковитими архітектурними і скульптурними деталями робить споруду справжньою окрасою в забудові вулиці[1].

Внесений до реєстру пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення.

Історія

ред.
 
Атланти

У 1898—1899 роках технік-будівельник Мартин Клуг за власним проєктом збудував для себе прибутковий будинок[2].

1902 року у квартирі № 29 про­живав Сергій Бердяєв, український громадський діяч, поет, прозаїк, літературний критик, перекладач-поліглот, театральний оглядач, журналіст, брат філософа Миколи Бердяєва, двоюрідний брат вченого і політичного діяча Сергія Подолинського[1].

У 1910—1917 роках у будинку мешкав Тимофій Лоначевський-Петруняка, професор, лікар-фармацевт, хі­мік, завідувач кафедри фармації та фармакогнозії медичного фа­культету Київського університету[3].

Архітектура

ред.

Оздоблений у стилі історизму, з елемен­тами французького ренесансу.

Чотириповерховий цегляний, тинькований, Г-подібний у плані будинок розташований на червоній лінії. Споруда має мансардні по­верх і дах, пласкі залізобетонні перекриття. На кожному поверсі міститься по дві квартири[4].

Голов­ний фасад, окрім першого поверху, вирішено симетрично. На правому фланзі — проїзд на подвір'я і вхід у сходову клітку, яка освітлюється верхнім світлом.

Центральна вісь фасаду акцентовано колонами композитного ордера. Їхні бази підтримують атланти. Між колонами на третьому по­версі розміщений напівкруглий балкон з первісними ажурними ґра­тами у вигляді кошика. Напівциркульна декоративна арка над верхніми вікнами спирається на каріатиди. Симетрія фасаду під­креслюється двома вертикальнми рядами бал­конів. Бічні віконні та дверні прорізи декоровано лиштвою, рустом-брекчією і каріатидами. Другий поверх оздоблений напівколонами іонічного ордера, третій — напівколонами композитного ордера, четвертий — фільон­частими пілястрами.

Перший поверх оформлений у вигляді своєрідного рустованого подіуму. Будинок пишно декорований ліпленим рослинним орнаментами, картушами і волютами. Фасад увінчений фризом і карнизною плитою. Обрамлення вікон мансардних приміщень вирішені у вигляді окре­мих кіосків із криволінійними та лучковими сандриками. Первісно цент­ральна вісь завершувалась вежкою-маківкою, яка була втрачена. Частково збережено оздоблення інтер'єрів, зокрема оперезаний лавровим листям меандровий фриз у вестибюлі[1].

Див. також

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.