Фланкування

Фланкува́ння (від фр. flanquer — фланкувати, обстрілювати у фланг) — 1) ведення вогню у фланг бойових порядків противника, який наступає або обороняється; 2) вогневий захист із флангу; 3) бойові прийоми списом, що виконувалися кавалеристами в рукопашному бою. 

У будівництві й архітектурі — оздоблення чи добудова споруди з боків.

Див. також

• Фланкувальна споруда

Література

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 605.
• Большая советская энциклопедия.