Бекетов Микола Миколайович (нар. 1 (13) січня 1827(18270113), Алфер'ївка (Нова Бекетовка) Пензенської губернії, Російська імперія — 30 листопада (13 грудня) 1911, Харків, Російська імперія) — український і російський фізико-хімік, член Петербурзької академії наук (з 1886).

Бекетов Микола Миколайович
рос. Николай Николаевич Бекетов
Марія Раєвська-Іванова. Портрет Миколи Бекетова. 1871 рік
Народився13 січня 1827(1827-01-13)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер13 грудня 1911(1911-12-13)[1] (84 роки)
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2]
ПохованняСмоленське православне кладовище
ГромадянствоШаблон:Uaold
Національністьукраїнець
Діяльністьхімік, металург, викладач університету
Галузьфізична хімія
Alma materКазанський університет
Науковий ступінькандидат наук[3] (1849) і магістр[d][3] (1854)
ВчителіЗінін Микола Миколайович[3]
Відомі учніТимофеєв Володимир Федорович
Знання мовросійська
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна і МДУ
ЧленствоРосійська академія наук, Петербурзька академія наук і Харківське товариство грамотності
РідБекетовиd
БатькоQ117321225?
Брати, сестриБекетов Андрій Миколайович
ДітиБекетов Олексій Миколайович і Q114740228?
Нагороди
Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня
Званняакадемік

Життєпис

ред.

Народився у дворянській родині (батько — колишній морський офіцер). Після закінчення 1-ї Санкт-Петербурзької гімназії (1844) вступив на відділення природничих наук філософського факультету Санкт-Петербурзького університету. Через два роки перевівся до Казанського університету й в 1849 отримав ступінь кандидата природничих наук. 

Працював у Харківському університеті на кафедрі хімії (1855–87, з 1859 — професор), водночас знайомився з методикою викладання хімії в університетах Англії, Франції, Німеччини (1858). Захистив докторську дисертацію («Исследования над явлениями вытеснения одних металлов другими», 1865), де виклав свою теорію витіснення металів, встановив ряд активності металів, дав формулювання (дуже близьке до сучасного) закону діючих мас, описав відкритий ним метод відновлення металів (алюмінотермія). У тому ж році вперше почав читати фізичну хімію як самостійну дисципліну. Під час «харківського періоду» опублікував понад 80 наукових праць, започаткував харківську фізико-хімічну школу. 

Здійснював термохімічні дослідження, метою яких було розкрити природу сил хімічної спорідненості. Серед термохімічних досліджень основними є визначення теплот утворення окисів лужних металів і вивчення динаміки хімічних явищ.

У 1864 організував фізико-хімічний відділ при Харківському університеті, на якому з 1865 вперше як самостійну наукову дисципліну систематично читав курс фізичної хімії. Проводив широкі термохімічні дослідження, метою яких було розкрити природу сил хімічної спорідненості. Серед термохімічних досліджень Бекетова основними є визначення теплот утворення окисів лужних металів і вивчення динаміки хімічних явищ.

У 1877 обраний членом-кореспондентом, у 1886 — академіком СПб АН. У 1886 переїхав до Петербургу, працював у академ. хім. лабораторії, викладав на Вищих жіночих курсах. Президент Російського фізико-хімічного товариства.

Один з ініціаторів створення громадської бібліотеки в Харкові, Товариства поширення грамотності, Товариства допомоги нужденним студентам та ін. Першим дослідив мінеральні води хутора Березова під Харковом (нині — курорт). Таємний радник. Нагороджений Ломоносівською премією СПб АН. Член Паризького хімічного товариства, Почесний член Харківського університету.

Брат Андрій (1825—1902) — ботанік, член СПб АН, основоположник експериментальної морфології та географії рослин. Син Олексій (1862—1941) — архітектор, доктор і академік архітектури, професор СПб Академії мистецтв, Заслужений діяч мистецтв УРСР.

Вшанування

ред.

13 січня 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 190 років з дня народження Миколи Бекетова (1827—1911), фізика, хіміка, засновника фізико-хімічного відділу при Харківському університеті.[4]

Примітки

ред.
  1. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  2. Бекетов Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в Бекетов, Николай Николаевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 339–340.
  4. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.

Джерела

ред.

Література

ред.
  • В память 50-летия ученой деятельности Николая Николаевича Бекетова. Х., 1904 (рос.)
  • Памяти Николая Николаевича Бекетова. СПб., 1913 (рос.)
  • Турченко Я. И. Николай Николаевич Бекетов. М., 1954 (рос.)