Санкт-Петербурзький державний університет

ВНЗ в Санкт-Петербурзі, Росія

Санкт-Петербу́рзький держа́вний університе́т (рос. Санкт-Петербургский государственный университет) — один із найбільших і найстаріших університетів Росії, заснований у 1819 році на базі С-.Петербурзького педагогічного інституту (1804 - 1819). Таємним голосуванням першим ректором було обрано професора Михайла Балудянського.

Санкт-Петербурзький державний університет

СПбДУ (рос. СПбГУ)
Головний історичний корпус університету «Будівля 12 Колегій»
?координати: 337422 ·R (Санкт-Петербург)
Тип громадський університет і видавець відкритого доступуd[1]
Країна  Росія[1]
Розташування Санкт-Петербург
Гасло Hic tuta perennat і Здесь в безопасности пребывает
Назва на честь Жданов Андрій Олександрович
Засновано 1819
Засновник Олександр І
Ректор Кропачов Микола Михайлович
Студентів 30 000
Приналежність Уряд Російської Федерації[2]
Членство у Ліга університетів БРІКС
Складається з Біологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, Східний факультет СПбДУd, Вища школа журналістики та масових комунікаційd, Інститут історії Санкт-Петербурзького державного університетуd, математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, факультет міжнародних відносин Санкт-Петербурзького державного університетуd, Graduate School of Managementd, геологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, Факультет географії та геоекології Санктпетербурзького державного університетуd, Факультет прикладної математики — процесів управління Санкт-Петербурзького державного університетуd, Факультет психології Санкт-Петербурзького державного університетуd, Smolny Colleged, Факультет соціології Санкт-Петербурзького державного університетуd, Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, філологічний факультет СПбДУd, Філософський факультет СПбДУd, Хімічний факультет СПбДУd, Економічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd і юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету
Випускники Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького університету
Штаб-квартира Санкт-Петербург
Адреса Росія Росія 199034 Санкт-Петербург, Університетська набережна, 7-9
Сайт www.спбгу.рф
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора Орден Полярної Зірки Орден Дружби (В'єтнам)
Сталінська премія
Мапа
CMNS: Санкт-Петербурзький державний університет у Вікісховищі

Історія ред.

28 січня 1724 року указом імнератора Петра І була створена Санкт-Петербурзька Академія наук, при якій відкривався університет та гімназія. Передбачалося, що у навчальних закладах будуть викладати відомі вчені. Але повноцінний навчальний процес так і не був влаштований. Випуск в академічному університеті (9 осіб) вібдувся лише у 1753 році. Подальший розвиток навчального закладу був загальмований.[3].

У 1804 році в С.-Петербурзі був відкритий педагогічний інститут, який з 1816 року здобув статус Головного педагогічного інституту. Саме на базі цього навчального закладу указом імператора Олександра І від 8 січняу1819 року був організований Санкт-Петербурзький імператорський університет.

У листопаді 2009 року президент РФ Дмитро Медведєв підписав закон про присвоєння університету особливого статусу. Зокрема, виш отримав право видавати дипломи власного зразка з офіційною символікою РФ.

За даними на 2004 рік викладацький склад нараховував 4055 людей, з них 714 професорів і 1240 доцентів.

У 2007 році було подано 13 773 заяви про прийняття, конкурс склав 2,3 людини на місце. На I курс зараховано 6015 студентів, з них 1063 — медалісти. 2666 першокурсників — жителі країн СНД.

Станом на 2010 в університеті вчаться більше 32 тисяч студентів, що навчаються по 323 спеціальностям на 20 факультетах, працюють майже 14 тисяч співробітників, близько 6 тисяч викладачів. До складу університетського навчально-наукового комплексу входить 19 спеціальних факультетів, 13 науково-дослідних інститутів, ботанічний сад, Канадський коледж, а також факультет військового навчання й загальуніверситетська кафедра фізичної культури й спорту.

Зміна офіційних назв університету:

  • 1821 по 1914 р. — Санкт-Петербурзький Імператорський університет;
  • 1914 р. — лютий 1917 р. — Петроградський Імператорський університет;
  • лютий 1917 р. — червень 1918 р. — Петроградський університет;
  • червень 1918 р. — жовтень 1919 р. — Перший Петроградський університет;
  • жовтень 1919 р. — січень 1921 р. — Петроградський університет;
  • січень 1921 р. — січень 1924 р. — Петроградський державний університет;
  • січень 1924 р. — квітень 1933 р. — Ленінградський державний університет
  • квітень 1933 р. — жовтень 1937 р. — Ленінградський державний університет імені А. С. Бубнова;
  • жовтень 1937 р. — лютий 1944 р. — Ленінградський державний університет;
  • лютий 1944 р. — жовтень 1948 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет;
  • жовтень 1948 р. — 1969 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова;
  • 1969 р. — січень 1989 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет імені А. А. Жданова
  • січень 1989 р. — 1991 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет;
  • з 1991 р. — Санкт-петербурзький державний університет.

Ректори університету ред.

Примітка: з 1930 по 1939 роки посада мала офіційне найменування «Директор Ленінградського Державного Університету».

  1. Балудянський Михайло Андрійович (1819—1821)
  2. Зябловський Євдоким Пилипович (1823—1825)
  3. Дегуров Антон Антонович (1825—1836)
  4. Шульгін Іван Петрович[ru] (1836—1840)
  5. Плетньов Петро Олександрович (1840—1861)
  6. Воскресенський Олександр Абрамович (1861—1863, 1865—1867)
  7. Ленц Емілій Христіанович (1863—1865)
  8. Кесслер Карл Федорович (1867—1873)
  9. Редькін Петро Григорович (1873—1876)
  10. Бекетов Андрій Миколайович (1876—1883)
  11. Андрєєвський Іван Юхимович (1883—1887)
  12. Владиславлєв Михайло Іванович (1887—1890)
  13. Нікітін Петро Васильович (1890—1897)
  14. Сергеєвич Василь Іванович (1897—1899)
  15. Гольмстен Адольф Християнович (1899—1903)
  16. Жданов Олександр Маркелович (1903—1905)
  17. Боргман Іван Іванович (1905—1910)
  18. Грімм Давид Давидович (1910—1911)
  19. Грімм Ервін Давидович (1911—1918)
  20. Іванов Олександр Олександрович (1918—1919)
  21. Жебельов Сергій Олександрович (1919)
  22. Шимкевич Володимир Михайлович (1919—1922)
  23. Державін Микола Севастянович (1922—1925)
  24. Мінін Сергій Костянтинович (1925—1926) (як голова Організаційної комісії ЛДУ)
  25. Томашевський Всеволод Броніславович (1926—1927)
  26. Серебряков Михайло Васильович (1927—1930)
  27. Нікіч-Криличевскій Юрій Миколайович (1930—1932) (у званні директора)
  28. Сережников Віктор Костянтинович (1932—1933) (у званні директора)
  29. Лазуркін Михайло Семенович (1933—1937) (у званні директора)
  30. Лукашев Костянтин Гнатович (1938—1939) (у званні директора)
  31. Золотухін Петро Васильович (1939—1941)
  32. Вознесенський Олександр Олексійович (1941—1948)
  33. Домнін Микита Андрійович (1948—1950)
  34. Ільюшин Олексій Антонович (1950—1952)
  35. Александров Олександр Данилович (1952—1964)
  36. Кондратьєв Кирило Якович (1964—1970)
  37. Макаров Гліб Іванович (1970—1975)
  38. Алесковський Валентин Борисович (1975—1986)
  39. Меркур'єв Станіслав Петрович (1986—1993)
  40. Вербицька Людмила Олексіївна (1993—2008)
  41. Кропачов Микола Михайлович (2008 — до теперішнього часу).

Випускники ред.

Лауреати Нобелівської премії ред.

Лауреати премії Філдса ред.

Політичні діячі ред.

Спортсмени ред.

Діячі культури ред.

Факультет журналістики ред.

Економічний факультет ред.

Математики ред.

Фізики ред.

Хіміки ред.

Історики ред.

Юристи ред.

Сходознавці ред.

Біологи ред.

Філологи ред.

Див. також ред.

Нагороди ред.

Джерела та література ред.

  • (рос.) Геологический факультет Ленинградского университета / Синицын В. М. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1969. — 182 с.
  • Украинская советская энциклопедия: в 12 т. — Т. 6. — К.: ГР УСЭ, 1981. — С. 45 - 46.
  • Энциклопедия для детей. — Т. 5, Ч. 2. / гл. ред. М. Аксенова. — М,: Аванта, 2004. — С. 673 - 675.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. Энциклопедия для детей. — Т. 5, Ч. 2. / гл. ред. М. Аксенова. — М,: Аванта, 2004. — С. 673 - 675

У цьому університеті навчався також Павло Дуров, засновник VK та Telegram