Балудянський Михайло Андрійович
Михайло Андрійович Балудянський (Балуг'янський; 7 жовтня 1769, с. Фельсьо-Ольсва, Бардіївський округ, Словаччина — 3 квітня 1847, Санкт-Петербург, Російська імперія) — вчений-правознавець, економіст, державний діяч та реформатор у Російській імперії, доктор права. Володів сімома мовами.
Балудянський Михайло Андрійович | |
---|---|
русин. Михайло Балудяньскый | |
Основна інформація | |
Дата народження | 26 вересня (7 жовтня) 1769[1][2] |
Місце народження | Вишня Ольшава, Стропков, Словаччина |
Дата смерті | 3 (15) квітня 1847 (77 років) або 1847 |
Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Громадянство | Російська імперія Угорське королівство |
Професії | державний діяч, юридичний навчальний заклад, письменник, економіст, викладач університету |
Освіта | Будапештський університет (1789), Royal Academy in Košiced і Віденський університет |
Заклад | Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] |
Нагороди | |
Діти | Дараган Анна Михайлівнаd, Yelizaveta Balugyanskayad, Mariya Balugyanskayad, Aleksandra Balugyanskayad і Q122043829? |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
ред.Народився на Пряшівщині у сім'ї греко-католицького священика із закарпатських русинів. Освіту почав здобувати на філософському факультеті Угорської королівської академії в Кошицях (нині місто в Словаччині). У 1789 році закінчив юридичний факультет Віденського університету та розпочав викладацьку роботу в Угорській юридичній академії у місті Надьварад (нині — місто Орадя, Румунія). У 1797 році, захистивши докторську дисертацію, став доктором права Будапештського університету. Працював деканом юридичного факультету Пештського університету. Викладав у навчальних закладах Австрійської імперії.
У 1803, за ініціативи гоф-хірурга (придворного хірурга) імператора Російської імперії Івана Орлая, уродженця Закарпаття, Михайло Андрійович був запрошений до Росії і поселився в Петербурзі. Там у 1804 отримав призначення на посаду професора кафедри політичної економії — Петербурзької учительської гімназії, згодом Головного педагогічного інституту — з політичних та економічних наук, торгового й фінансового права, і, одночасно, працював редактором (у другій експедиції комісії складання зведення законів) по частині державного господарства і фінансів. З 1809 по 1812 роки був начальником 4 відділення комісії і працював по міністерству фінансів. У 1813—1817 викладав економічні і політичні науки великим князям Миколі і Михайлу Павловичам.
У 1819—1821 — декан юридичного факультету і перший ректор Петербурзького університету, склав його статут. У 1824 році залишив університет і став членом комісії Михайла Сперанського зі складання Зводу законів Російської імперії, з 1825 року, після перетворення комісії на 2-ге відділення "Власної Його Імператорської Величності канцелярії" — її начальником. За активної участі Балудянського підготовлено й видано 15 томів Повного зібрання законів і Зводу законів Російської імперії, що містили всі законодавчі акти з 1649 по 1825 роки, та 12 томів Зводу військових постанов.
Балудянський — автор значної кількості проєктів, записок з адміністративного права, фінансів, аграрних відносин, місцевого управління (критикував феодально-кріпосницькі відносини й обґрунтував необхідність реформ) і наукових праць, в тому числі: «Изображение различных хозяйственных систем», «Рассуждение о средствах исправления учреждений и законодательства в России», «О зернохранилищах» тощо, чимало з яких не було опубліковано. За заслуги в розробці російського законодавства Михайло Балудянський одержав герб, на якому зображено книжку законів з цифрою 15, що означало 15 томів його праць. Багато зробив для зміцнення міжнародних наукових і культурних зв'язків Росії з європейськими країнами.
З 1837 — потомствений дворянин, згодом — таємний радник, статс-секретар, сенатор, близький до царського двору.
Як стверджує Е. М. Косачевська, у своїй статті «М. А. Балудьянский в Петербургском университете» 1962 року, серед студентів Балудянського повинен був бути і Олександр Пушкін.
Похований «за заслуги перед Отечеством» у Троїце-Сергієвій лаврі. На надгробку напис: «Да будет воля Твоя» — улюблені слова Михайла Балудянського.
У музеї Петербурзького університету зберігається бронзовий бюст вченого. У 1874 році в Петербурзькому університеті було встановлено стипендію його імені, що присуджувалася студентам, котрі найбільше відзначилися в різних науках, однак до сьогодні ця традиція не збереглася.
Примітки
ред.- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Bałudjanski, Michael // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 139.
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
Література
ред.- Фатеев А. Н. Академическая и государственная деятельность М. А. Балудянского в России.- Ужгород, 1931;
- Косачевская Е. М. Михаил Андреевич Балугьянский и Петербургский университет первой четверти XIX в.- Л., 1971; (link [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.])
- Данилюк Д. Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.).- Ужгород, 1997.
- Михал Вархола, Ленка Дубовицка Вклад первого ректора Санкт-Петербургского университета Михаила Балудянского в развитие науки и образования // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. 2009. — Випуск 15. — С. 187—190. (також посилання див. тут [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.])
- Вахрушева Е. А. Реформаторские идеи и государственная деятельность М. А. Балугьянского: к 250-летию со дня рождения // Русин. 2020. Т. 60. С. 39-60. [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Михаил Андреевич Балугьянский (1769—1847) // Томсинов В. А. Российские правоведы XVIII—XX веков: Очерки жизни и творчества. В 3-х томах. Издание 2-е, дополненное. Том 1. М.: Зерцало-М, 2015. — (серия «Русское юридическое наследие»). — 468 с. С. 202—220. (direct link [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.])
Посилання
ред.- Балудянський (Балуг'янський) Михайло Андрійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.22-23
- Бисага Ю. М. Балудянський Михайло Андрійович [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 186. — ISBN 966-7492-00-X.
- Віднянський С. В. Балудянський Михайло Андрійович // Енциклопедія історії України (електронна версія на сайті Інституту історії України Національної академії наук України) [Архівовано 25 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Небрат В. В. Балудянський Михайло Андрійович, 1769—1847 рр. // Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; наук.-ред. колегія: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. — К.: НАДУ, 2011. — Т. 3 : Історія державного управління / наук.-ред. колегія: А. М. Михненко (співголова), М. М. Білинська (співголова) та ін. — 2011. — 788 с.- С. 38-40. [Архівовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Біографічна характеристика Балудянського М. А. на порталі «Туристичний путівник Закарпаття»[недоступне посилання]
- Михал, Михайло, Михаїл Балудянський // Стаття у «Наше слово», № 35, 30 серпня 2009 року на порталі «Lemky.com»
- Балугъянский (Balugjanski) Михаил Андреевич — Биографика СПбГУ [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Коломоєць Т. О. М. А. Балудянський — вчений-поліцеїст (адміністративіст), педагог, законодавець, державний і громадський діяч (до 245-річчя з дня народження та 180-річчя від дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка) (Електронний ресурс) // Адміністративне право і процес. Науково-практичний журнал. — 2014. [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.] (також тут: Коломоєць Т. О. М. А. Балудянський — вчений-поліцеїст (адміністративіст), педагог, законодавець, державний і громадський діяч (до 245-річчя з дня народження та 180-річчя від дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка) (Електронний ресурс) / Т. О. Коломоєць // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. — 2014. — № 3. — С. 121—130. [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.])
- Видатні закарпатці. Балудянський Михайло Андрійович, 1769—1847 рр. // Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф.Потушняка [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Балудянський Михайло Андрійович, 1769—1847 рр. // "Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»[недоступне посилання]
- Кодан С. В. Балугьянский Михаил Андреевич • Большая российская энциклопедия [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |