Спаський Борис Васильович

радянський і французький шахіст. Десятий чемпіон світу з шахів (1969—1972). 2-разовий чемпіон СРСР, шестиразовий переможець Шахових олімпіад. М

Бори́с Васи́льович Спа́ський (рос. Борис Васильевич Спасский, * 30 січня 1937, Ленінград) — радянський і французький шахіст. Десятий чемпіон світу з шахів (1969—1972). 2-разовий чемпіон СРСР, шестиразовий переможець Шахових олімпіад. Міжнародний гросмейстер (1955), заслужений майстер спорту СРСР (1965).

Борис Спаський
Оригінал імені фр. Boris Spasskiy
Борис Спаський, 1980 рік
Борис Спаський, 1980 рік
Борис Спаський, 1980 рік
Країна СРСР СРСР / Франція Франція / Росія Росія
Народження 30 січня 1937(1937-01-30) (87 років)
СРСР Ленінград
Титул Десятий чемпіон світу з шахів в 1969-1972 рр.
Гросмейстер
Піковий
рейтинг
2690 (1971)[1]
Нагороди та відзнаки
орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть»
Почесна грамота Президента Російської Федерації

Шаховий Оскар (1968)

чемпіон світу з шахів[d] (1969 — 1972)

Шаховий Оскар (1969)

заслужений майстер спорту СРСР

Кар'єра ред.

У шахи грав з 5 років. Вихованець Ленінградського палацу піонерів. У 10-річному віці здобув I категорію, 1948 року виграв першість товариства «Трудові резерви» серед дорослих. У 1952 році посів 2 місце в чемпіонаті Ленінграда.

На міжнародній арені дебютував 1953 року в турнірі в Бухаресті, де поділив 4-6 місця, здобувши титул міжнародного майстра. У чемпіонаті СРСР 1955 року 18-літній шахіст поділив 3-6 місця з Михайлом Ботвинником, Тиграном Петросяном та Георгієм Ілівицьким. Того ж року виграв чемпіонат світу серед юнаків в Антверпені і посів 7-9 місця в міжзональному турнірі в Ґетеборзі, що дозволило потрапити до турніру претендентів 1956, де виступив на високому рівні, фінішувавши на 3-7 позиціях. У чемпіонаті СРСР 1956 поділив 1-3 місця з Юрієм Авербахом і Марком Таймановим, але в додатковому матчі став третім, у 1959 — поділив 2-3 місця в чемпіонаті СРСР.

 
Борис Спаський на шаховій Олімпіаді 1984 р.

Чемпіон СРСР 1961, поділив 1-3 місця 1963 року (другий у додатковому матч-турнірі). У 1964 році виграв міжзональний турнір і потрапив до матчів претендентів, де переміг Пауля Кереса, Юхима Геллера й Михайла Таля, але в матчі за титул чемпіона світу поступився Тигранові Петросяну з мінімальним рахунком — 11,5:12,5 (+3 -4 =17).

У наступному циклі став чемпіоном світу — переміг у матчах претендентів Юхима Геллера, Бента Ларсена та Віктора Корчного й чемпіона Тиграна Петросяна.

У 1972 році поступився титулом чемпіона світу Боббі Фішерові з рахунком 8,5:12,5.

У складі збірної СРСР грав на 7 шахових олімпіадах, також неодноразово виступав на олімпіадах за Францію.

У 1976 році переїхав до Парижа після одруження з француженкою. Продовжував бути громадянином СРСР до 1984 року.

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[2]

Посилання ред.

  • Партії на chessgames.com [Архівовано 18 березня 2013 у WebCite]
  • W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, tom 2, ss. 1130—1132
  • Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 376—377

Примітки ред.

  1. Рейтинги найсильніших шахістів (1970-1997) [Архівовано 2009-11-26 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Нагороди
Попередник:
Тигран Петросян
Чемпіон світу з шахів
1969 — 1972
Наступник:
Боббі Фішер
Досягнення
Попередник:
Тигран Петросян
Наймолодший гросмейстер в історії
1955 — 1958
Наступник:
Боббі Фішер
Чемпіони світу з шахів
До 1993
 
Шаховий король
 
Шаховий король
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
19932006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен | Дін Ліжень