Вікіпедія

Крамник Володимир Борисович

Володи́мир Бори́сович Кра́мник (рос. Влади́мир Бори́сович Кра́мник; 25 червня 1975(19750625), Туапсе, Краснодарський край, Російська РФСР) — російський шаховий гросмейстер, чемпіон світу з шахів в період з 2000 по 2007 рік. У складі збірної Росії триразовий переможець Всесвітніх шахових Олімпіад (1992, 1994, 1996). Переможець кубка світу ФІДЕ 2013 року. Мешкає у Франції[1].

Володимир Крамник
Володимир Крамник, 2010 рік
Володимир Крамник, 2010 рік
 Володимир Крамник, 2010 рік
Країна Росія Росія
Народження 25 червня 1975(1975-06-25) (49 років)
Туапсе, Краснодарський край, РРФСР
Титул Гросмейстер. Чемпіон світу з шахів
Рейтинг ФІДЕ 2753 (№ 17 у рейтингу ФІДЕ у січні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2817 (2 місце, жовтень 2016 року) — 1 місце (2799 — січень 2008 року)
Нагороди та відзнаки
Орден Пошани (Російська Федерація)

чемпіон світу з шахів[d] (2000 — 2007)

Шаховий Оскар (2000)

Шаховий Оскар (2006)

Рейтинг станом на січень 2020 року — 2753 (17-ме місце у світі, 4-те — серед шахістів Росії).

Біографія

ред.

Володимир Крамник народився в місті Туапсе, Краснодарський край, й походить з доволі творчої сім'ї. Його мати, Ірина Федорівна, за національністю українка, працювала вчителькою музики, а батько, Борис Крамник — російський художник, скульптор.[2] Шахові навички здобував у шаховій школі, в яку вступив за власною ініціативою. Як описує сам Крамник, на подальше розгортання його надихнув керівник шахового клубу, гросмейстер, який вбачав в ньому потенціал, й це насправді не дивно, бо в його ранній грі результативність була на високому рівні.[2] Одного разу Крамник, ще перебуваючи в шкільному віці, виграв місцевий чемпіонат з шахів і став популярним у своєму містечку, його досягнення помітили, й він був запрошений в престижну шахову школу Ботвинника.[2] Крамник додає, що на початку його рівень гри був цілком середній серед школи, проте йому подобалось відвідувати лекції, які тоді проводили шахові чемпіони Каспаров та сам керівник, який і встановлював стандарти — Ботвинник.[2] Першим його масштабним досягненням було здобуття золотої медалі в якості першого резерву російської команди на шаховій олімпіаді 1992 в Манілі.

Кар'єра

ред.

2000-ні

ред.

У жовтні 2000 року переміг Гаррі Каспарова в матчі у Лондоні і став чемпіоном світу з класичних шахів. У 2004 успішно захистив титул проти претендента Петера Леко у матчі в Бріссаго, Швейцарія.

У жовтні 2006 року в матчі об'єднання проти Веселина Топалова завоював титул абсолютного чемпіона світу.

У вересні 2007 року на шаховому чемпіонаті світу програв титул абсолютного чемпіона Вішванатану Ананду.

2013

ред.

У березні 2013 року взяв участь в турнірі претендентів за право зіграти в матчі за шахову корону проти чемпіона світу Віші Ананда. В двоколовому турнірі за участі 8 шахістів, Володимир набравши однакову кількість очок з норвежцем Магнусом Карлсеном, поступився йому за рахунок меншої кількості перемог, та зайняв друге місце з результатом 8,5 очок з 14 можливих (+4-1=9).[3]

У серпні 2013 року з результатом 6½ очок з 9 можливих (+5-1=3) зайняв друге місце на 40 міжнародному турнірі в Дортмунді, відставши від переможця Майкла Адамса на ½ очка.[4][5]

У вересні 2013 року став переможцем кубка світу ФІДЕ, обігравши в фіналі земляка Дмитра Андрєйкіна з рахунком 2½-1½ очка.[6] Перемога на кубку світу забезпечила Володимиру Крамнику участь в турнірі претендентів на шахову корону 2014 року.

У жовтні 2013 року вкотре не зміг стати чемпіоном Росії, з результатом 5½ очок з 9 можливих (+4-2=3) посів лише 4 місце в суперфіналі чемпіонату Росії, програвши вже семиразовому чемпіону Росії Петру Свідлеру 1 очко.[7][8]

2014

ред.

З результатом 7 очок з 14 можливих (+3-3=8) посів 3-тє місце на турнірі претендентів, що проходив в Ханти-Мансійську.[9][10]

У червні 2014 року з результатом 4 очка з 9 можливих (+2-3=4) посів лише 9-те місце на турнірі XXI категорії Norway Chess 2014, що проходив в місті Ставангер.[11]

У листопаді 2014 року, набравши 4½ очка з 7 можливих (+2-0=5), посів 2-ге місце на «Меморіалі Петросяна», відставши на 1 очко від переможця турніру Олександра Грищука.[12][13]

На початку грудня 2014 року посів 3 місце на турнірі «Qatar Masters Open 2014», його результат 7 очок з 9 можливих (+6-1=2).[14][15]

Через тиждень набравши 7 очок з 15 можливих (+1-0=4) розділив 2-3 місця з Анішом Гірі на турнірі «London Chess Classic».[16] Також Крамник з результатом 8 очок з 10 можливих (+7-1=2) посів 5 місце на турнірі з швидких шахів[17] та з результатом 17 очок з 30 можливих (+5-3=2) 3 місце на турнірі з блискавичних шахів, що проходили в рамках Лондонського шахового фестиваля.[18]

2015

ред.

2015 рік розпочав виступом на турнірі «Zurich Chess Challenge 2015» що проходив в Цюриху. Набравши 5 очок з 10 можливих в класичні шахи (5 місце)[19] та 3½ очки з 5 можливих в швидкі шахи (1 місце), Володимир за сумою двох дисциплін на ½ очка відстав від переможців турніру Хікару Накамури та Віші Ананда.[20]

У квітні 2015 року розділив 5-6 місця на турнірі «Меморіал Вугара Гашимова». Його результат 4 очка з 9 можливих (+2-3=4).[21]

У липні 2015 року з результатом 3½ очка з 7 можливих (+3-3=1) посів 4 місце на турнірі «Sparkassen Chess Meeting», що проходив у Дортмунді.[22]

У вересні 2015 року на кубку світу ФІДЕ поступився у третьому раунді (1/16 фіналу) Дмитру Андрєйкіну на тай-брейку з рахунком 1½ на 2½ очки.[23]

У жовтні 2015 року в складі команди «Сибір» Крамник став переможцем командного Кубка Європи, що проходив у Скоп'є. Його результат на першій шахівниці — 4½ очка з 5 можливих (переміг Непомнящого, Свідлера, Топалова та Іванчука).[24] А також виступаючи на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Берліні, посів:
 — 6 місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 10 з 15 очок (+5-0=10)[25],
 — 3 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 15 з 21 очка (+11-2=8).[26]

У грудні 2015 року, набравши 6½ очок з 9 можливих (+4-0=5), повторив торішнє досягнення посівши 3 місце на турнірі «Qatar Masters Open 2015»[27][28].

2016

ред.

У лютому 2016 року посів 3 місце на турнірі Zurich Chess Challenge, що проходив у Цюриху[29].

У квітні 2016 року, набравши 5 очок з 9 можливих (+2-1=6), Крамник розділив 3-5 місця на турнірі «Altibox Norway Chess 2016», що проходив у Ставангері[30].

У липні 2016 року розділив 2-4 місця на турнірі «Sparkassen Chess Meeting», що проходив у Дортмунді. Його результат 4 з 7 можливих очок (+1-0=6)[31]

У вересні 2016 року в складі збірної Росії посів 3-тє місце на шаховій олімпіаді, що проходила в Баку. Набравши 6½ з 8 можливих очок (+5-0=3), Володимир посів 1-ше місце (турнірний перформанс — 2903 очка) серед шахістів, які виступали на 2-й шахівниці[32][33].

У жовтні 2016 року з результатом 4½ очок з 9 можливих (+2-2=5) посів 7 місце на турнірі «Меморіал Таля», що проходив у Москві[34][35].

У грудні 2015 року з результатом 5 з 9 очок (+1-0=8) розділив 3-5 місця на турнірі 22 категорії «London Chess Classic 2016»[36].

2018

ред.

У січні 2018 року, набравши 8½ очок з 13 можливих (+6-2=5), Володимир розділив 3-4-ті місця на турнірі 20-ї категорії, що проходив у Вейк-ан-Зеє.[37].

У березні 2018 року з результатом 6½ очок з 14 можливих (+3-4=7) Крамник посів 5-те місце на турнірі претендентів, що проходив у Берліні[38].

2019

ред.

У січні 2019 року з результатом 4½ з 13 очок (+2-6=5) розділив останні 13-14-ті місця у турнірі «Tata Steel Chess», що проходив у Вейк-ан-Зеє[39].

29 січня 2019 року Крамник повідомив про завершення кар'єри[40]. В рейтингу ФІДЕ станом на лютий 2019 року Крамник перебував на 14-му місці у світі та 3-му місці серед шахістів Росії[41].

Наприкінці грудня 2019 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Москві, Володимир Крамник зіграв у турнірі з бліцу посівши 3 місце, його результат — 15 очок з 21 можливого (+13-4=4)[42][43].

Спортивні досягнення

ред.
Рік Досягнення
2011 Дортмунд —  

Хогевен —  

Лондон —  

2012 Лондон —  
2013 Лондон (турнір претендентів) —  

Дортмунд —  

Кубок світу ФІДЕ —  

2014 Ханти-Мансійськ (турнір претендентів) —  

Москва (Меморіал Петросяна) —  

«Qatar Masters Open 2014» —  

Лондон —   —  

2015 Цюрих —  

Чемпіонат світу з бліцу (Берлін) —  

«Qatar Masters Open 2015» —  

2016 Цюрих —  

«Sparkassen Chess Meeting» (Дортмунд) —   — 4

42-га шахова олімпіада —   (командне),   (індивідуальне)

2017 Шамкір — 4

Ставангер —  

Дортмунд — 4

2018 Вейк-ан-Зеє —   — 4

Особисте життя

ред.

У 2007 році Володимир Крамник одружився з француженкою Марі-Ло і переїхав до Франції, 28 грудня 2008 року у них народилась дочка Дарина[44], 29 січня 2013 син Вадим. У 2015 році подружжя перебралося з Парижу до Женеви.

Позиція щодо війни в Україні

ред.

«У США усвідомлюють початок свого програшу Китаю, а потенційно Росії, Індії, всьому Сходу. І будь-який шахіст вам скаже: коли тенденції не на твою користь, а справа йде до поразки, то треба зав'язувати каламутну гру — блефувати, вибивати ситуацію зі звичного ритму. Саме це відбувається. На мій погляд, Росія в цій грі — не найголовніша мета. Просто ми опинилися на передовій. Адже зараз Росія — це, мабуть, єдина країна, яка відкрито намагається протистояти диктату США. Тому на нас так тиснуть. Пресинг цей посилюватиметься, причому незалежно від того, що відбувається в Україні. Україна — лише привід»[45] (з інтерв'ю 2015 року).

Учасник турнірів «Шахматные звезды» у Москві, які відбуваються з літа 2022 року. Організатор і постійний учасник турнірів — Сергій Карякін.

6 березня 2023 року, після річної мовчанки від початку повномасштабного вторгнення, Крамник відреагував на прохання шахового журналіста Мартіна Бройтігама прокоментувати ставлення до війни. У розгорнутому коментарі росіянин зазначив, що є противником усіх збройних конфліктів без винятку, включно з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Крамник заявив, що вірить в те, що Третя світова війна стає все ближчою, й необхідно діями, а не гучними заявами змінювати перебіг подій, отож він не планує активно публічно виступати за становлення миру чи критикувати російське або українське командування. В інтерв'ю він ніяк не висловився на підтримку України в конфлікті. Крамник уважає, що спроби стати на чиюсь сторону є «вибірковим гуманізмом», що росіяни, як і українці — постраждалі. Крім цього він згадав, що має багато друзів та родичів, як в Україні, так і в Росії.[46]

Зміни рейтингу

ред.
Зміни рейтингу Ело[47]

Примітки

ред.
  1. ↑ МК: Крамник уехал к блондинке в Париж [Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ а б в г Everything you wanted to know about Vladimir Kramnik. Chess News (англ.). 27 серпня 2003. Процитовано 23 червня 2024.
  3. ↑ Candidates R14 — leaders lose, Carlsen qualifies
  4. ↑ Dortmund Final: Adams emerges victorious. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  5. ↑ Дортмунд, 9-й тур. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  6. ↑ World Cup Final 4: Kramnik wins Tromsø 2013
  7. ↑ Russian Super Final: Svidler, Gunina win
  8. ↑ Суперфинал чемпионата России, 9-й тур. Чемпионами России 2013 года стали Петр Свидлер и Валентина Гунина. У Петра это седьмой титул, у Валентины второй. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
  9. ↑ Candidates Final: Karjakin grabs second. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  10. ↑ Турнир претендентов, 14-й тур. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  11. ↑ Norway Final: Karjakin repeat winner. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  12. ↑ Tashir Final: Quick draw clinches. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  13. ↑ Мемориал Петросяна, 7-й тур. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  14. ↑ Standings after the round 9. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  15. ↑ Yu Yangyi wins Qatar Masters Open 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  16. ↑ Ананд тоже может, как Карлсен. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 15 грудня 2014.
  17. ↑ LCC: Adams wins Elite Blitz tournament. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 15 грудня 2014.
  18. ↑ Nakamura wins LCC Super Rapid Play. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 15 грудня 2014.
  19. ↑ Zurich Rd5: Anand wins Classical. Архів оригіналу за 2 березня 2015. Процитовано 26 лютого 2015.
  20. ↑ Zurich Rapid and playoff: Nakamura clinches!. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 26 лютого 2015.
  21. ↑ Shamkir Final Round: Undisputed Winner. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  22. ↑ Dortmund Rd7: Caruana first, So second. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
  23. ↑ Baku 3.TB: Nail biters!. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
  24. ↑ Skopje: Siberia and Nona ECC 2015 champions. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 3 листопада 2015.
  25. ↑ FIDE World Rapid Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2015.
  26. ↑ FIDE World Blitz Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2015.
  27. ↑ Qatar 2015 Rd9: Carlsen takes title in thrilling final round. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  28. ↑ Standings after the round 9. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  29. ↑ Zurich 2016 : Nakamura does it again!. Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  30. ↑ Carlsen wins Norway Chess. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 25 грудня 2016.
  31. ↑ Dortmund ends with three draws and a win. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 25 грудня 2016.
  32. ↑ 42nd Olympiad Baku 2016 Open. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 25 грудня 2016.
  33. ↑ 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  34. ↑ Ian Nepomniachtchi wins Tal Memorial[недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
  35. ↑ Меморіал Таля, 9-й тур [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  36. ↑ Wesley So, double winner in London [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  37. ↑ Tata Steel Chess: Carlsen, the Roger Federer of chess [Архівовано 31 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  38. ↑ Candidates: First American challenger since Fischer [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  39. ↑ R13.Tata Steel Chess: Carlsen wins his seventh title. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
  40. ↑ Владимир Крамник уходит из шахмат [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  41. ↑ Top 100 Players February 2019 — Archive. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
  42. ↑ Підсумкова таблиця King Salman World Blitz Championship 2019 Open
  43. ↑ Magnus Carlsen and Kateryna Lagno are World Blitz Champions. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  44. ↑ Стаття із сайту kramnik.com. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 23 липня 2011.
  45. ↑ Владимир Крамник: «Шахматы — это игра молодых» (рос.)
  46. ↑ Kramnik breaks his silence on the war. Chess News (англ.). 6 березня 2023. Процитовано 16 червня 2024.
  47. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

ред.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крамник Володимир Борисович
Чемпіони світу з шахів
До 1993
 
Шаховий король
 
Шаховий король
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
1993–2006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен | Дін Ліжень


  Це незавершена стаття про шахіста або шахістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крамник_Володимир_Борисович&oldid=43491790