Ставангер (норв. Stavanger) — місто на південному заході Норвегії, центр провінції Ругаланн. Осередок нафтовидобувної промисловості Норвегії. У місті діють університет, музей нафти, є найстаріший кафедральний храм (собор) країни.

Ставангер
Stavanger
Герб
Ставангер
Ставангер
Основні дані
Країна Норвегія Норвегія
Фюльке Ругаланн
Населення 124 511 осіб (2010)  
Площа 71 км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Географічні координати 58°57′48″ пн. ш. 5°48′8″ сх. д. / 58.96333° пн. ш. 5.80222° сх. д. / 58.96333; 5.80222
Місцева влада
Вебсторінка stavanger.kommune.no
Карта
Ставангер (Норвегія)
Ставангер
Ставангер

Мапа

CMNS: Ставангер у Вікісховищі

Ставангер — місто з 900-річною історією. Воно зберегло свою історичну частину, вибудувану з дерева у XVIII столітті. 2008 року Ставангер проголосили Європейським центром культури (разом із британським Ліверпулем).

Походження назви

ред.

Древньонорвезька назва міста — Стафанґр (норв. Stafangr). Походження назви обговорювалось десятиліттями, і найбільш прийнятним тлумаченням було те, що первинно ця назва стосувалася бухти (тепер званої Воґен). Першим елементом імені є стафр, що означає посох, палиця. Це могло відноситися як до форми затоки, так і до форми гори Вальберґет (Ставен — посох, є звиклою назвою високих і крутих гір у Норвегії). Другим елементом імені є анґр (затока, фйорд).

Історія

ред.

Ставангер виконував роль міста ще до отримання статусу міста в 1425 році, а саме розвиток його як міста розпочався з часів заснування Ставангерської єпархії у 1120-х рр., перетворюючи його на осередок церковної адміністрації і важливий південно-західний торговий центр близько 11001300 рр. Багато істориків вважають, що землі навколо Ставангера, знані як північний Ярен, були центром господарчого та військового життя ще у 800900-х роках із консолідацією нації під час битви при Гафсфйорді бл. 872 року.

На початку 2023 року на території муніципалітету Хармой поблизу міста Ставангер виявили корабель, який, імовірно, давніший за досі відомі мореплавські судна епохи вікінгів, а вся знахідка археологів суттєво доповнює знання про історію цієї доби. Корабель розкопали як елемент поховання; за припущеннями фахівців він може бути давнішим на 50 років за Усеберзький корабель, який датували орієнтовно 820 роком н.е.[1]

З реформацією у 1536 році роль міста як релігійного центру занепала, і заснування Крістіансану на поч. 17-го століття призвело до переміщення єпархіальної адміністрації. Проте, багаті улови оселедця у 19-му столітті дали Ставангеру нове життя.

Економіка

ред.

Довший час найважливішими видами промисловості міста були мореплавство, кораблебудування та рибообробна промисловість. 1969 року розпочалася нова сторінка в історії міста — з відкриттям покладів нафти у Північному морі Ставангер обрали материковим центром для нафтової промисловості на норвезькій ділянці Північного моря. За цим настав період стрімкого розвитку міста.

Географія

ред.

Неподалік від міста розташований Люсе-фіорд.

Клімат

ред.

Місто розташоване в зоні, яку характеризує морський клімат. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 14.4 °C (57.9 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 1.1 °С (34 °F).[2]

Клімат Ставангера
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 10 10 15 25 26 27 31 33 25 20 13 11 33
Середній максимум, °C 2,6 2,8 5,2 8,8 13,5 16,4 17,4 17,6 14,4 11 6,5 3,9 10
Середня температура, °C 1,2 1,1 2,8 5,5 9,9 12,8 14,1 14,4 11,7 8,8 4,8 2,5 7,5
Середній мінімум, °C −0,9 −1,4 0,4 2,6 6,6 9,5 11 11,4 9,2 6,5 2,9 0,4 4,9
Абсолютний мінімум, °C −18 −17 −12 −7 −2 0 3 2 −1 −3 −16 −16 −18
Норма опадів, мм 99 75 80 51 68 79 96 113 161 154 151 123 1250
Днів з опадами 14,4 9,9 12,5 10,4 11,4 11,3 11,2 14,2 16,8 17,5 19 16 164,6
Джерело: Weatherbase

Організації

ред.

Освіта

ред.

Спорт

ред.

У місті базується хокейний клуб «Ставангер Ойлерс».

З 7 по 18 травня 2013 року в Ставангері проходив міжнародний шаховий турнір ХХІ категорії Norway Chess 2013 за участі чемпіона світу Віші Ананда та лідерів світового рейтингу Магнуса Карлсена і Левона Ароняна.

Уродженці

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.