Вікіпедія

Грищук Олександр Ігорович

російський шахіст

Олександр Ігорович Грищук (нар. 31 жовтня 1983, Москва) — російський шахіст, гросмейстер (2000).
Чемпіон Росії 2010 року, фіналіст турніру претендентів 2011 року, фіналіст Кубка світу ФІДЕ 2011 року. Триразовий чемпіон світу з бліцу (2006, 2013, 2015).

Олександр Грищук
Оригінал імені рос. Александр Игоревич Грищук
Грищук Олександр Ігорович
Грищук Олександр Ігорович
Країна Росія Росія
Народження 31 жовтня 1983(1983-10-31) (40 років)
Москва, СССР
Титул Гросмейстер (2000)
Рейтинг ФІДЕ 2777 (№ 6 у рейтингу ФІДЕ у квітні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2810 — 3 місце (грудень 2014 - січень 2015 року)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грищук.

У складі збірної Росії:
дворазовий переможець шахових олімпіад (2000, 2002),
чотириразовий переможець командних чемпіонатів світу (2005, 2010, 2013, 2019),
триразовий переможець командних чемпіонатів Європи (2003, 2007, 2015).

Його рейтинг станом на квітень 2020 року — 2777 (6-те місце у світі, 2-ге серед шахістів Росії).

Біографія ред.

2000—2010 ред.

2011 ред.

У травні 2011 року брав участь у турнірі претендентів за звання чемпіона світу з шахів, де дійшов до фіналу.

У ¼ фіналу переміг Левона Ароняна (  Вірменія) з рахунком 4 ½ / 3½ ,

У півфіналі переміг Володимира Крамника (  Росія) з рахунком 5 ½ / 4½.

У фіналі з рахунком 2 ½ / 3½ поступився Борису Гельфанду (  Ізраїль), який 2012 року зустрінеться в матчі за звання чемпіона світу з чинним чемпіоном світу Віші Анандом (  Індія).

У серпні-вересні 2011 року на Кубку світу ФІДЕ теж дійшов до фіналу, де поступився своєму співвітчизнику Петру Свідлеру з рахунком 1½ / 2½.

На шляху до фіналу Грищук переміг шістьох суперників, зокрема: Олександр Морозевич (  Росія), Олександр Поткін (  Росія), Давид Навара (  Чехія) та Василь Іванчук (  Україна).

На цьому турнірі виборов право участі у турнірі претендентів за звання чемпіону світу з шахів 2013 року.

2012 ред.

У жовтні 2012 року Грищук посів 4 місце на першому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років набравши 6½ очок з 11 можливих (+2-0=9).[1]

2013 ред.

У березні 2013 року Олександр Грищук взяв участь в турнірі претендентів за право зіграти в матчі за шахову корону проти чемпіона світу Віші Ананда. В двоколовому турнірі за участі 8 шахістів, Грищук посів шосте місце з результатом 6,5 очок з 14 можливих (+1-2=11)[2]

У травні 2013 року Грищук розділив 4-5 місця на четвертому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років набравши 6 очок із 11 можливих (+1-0=10)[3][4].

У липні 2013 року з результатом 6½ очок з 11 можливих (+3-1=7) посів 2 місце на п'ятому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років[5][6].

У серпні 2013 року на кубку світу ФІДЕ програв у третьому колі в'єтнамцю Ле Куанг Льєму з рахунком 1-3[7].

У вересні 2013 року Олександр Грищук став переможцем кубку АШП з рапіду, що відбувався в Ризі. Грищук на шляху до фіналу переміг француза Фрессіне 3-1, поляка Войташека 2-0, у півфіналі — співвітчизника Петра Свідлера з рахунком 1½-½. У фінальному поєдинку Олександр здолав ще одного росіянина Яна Непомнящого з рахунком 3-2[8].

У жовтні 2013 року Олександр розділив 5-6 місця з Леньєром Домінгесом на шостому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2012—2013 років набравши 5½ очок з 11 можливих (+2-2=7). В загальному заліку серії гран-прі ФІДЕ Грищук з 315 очками посів 5 місце.[9][10]

На командному чемпіонаті Європи, що проходив у листопаді у Варшаві, Олександр Грищук, набравши 4½ очок з 8 можливих (+2=5-1), показав 8-й результат на першій дошці (турнірний перфоменс склав 2760 очка) та допоміг збірній Росії посісти 3-тє місце серед 38 країн[11].

2014 ред.

У червні 2014 року Олександр Грищук з результатом 5 з 9 можливих очок (+3-2=4) посів 3-є місце на турнірі XXI категорії Norway Chess 2014, що проходив в місті Ставангер, відставши від переможця турніру Сергія Карякіна на одне очко[12].

У жовтні 2014 року Грищук, набравши 6 очок з 11 можливих (+3-2=6), розділив 3-7 місця на першому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2014—2015 років[13][14].

У листопаді 2014 року Олександр Грищук з результатом 5½ очок з 7 можливих (+4-0=3) став переможцем турніру «Меморіал Петросяна», його турнірний перфоменс склав — 2966 очка.[15][16] А також посів 2 місце на турнірі з блискавичних шахів «Меморіал Таля», що проходив в Сочі.[17]

У грудні 2014 року виступаючи на «Всесвітніх інтелектуальних іграх» посів:
 — 1 місце на турнірі з швидких шахів, набравши 5 очок з 7 можливих (+3-0=4)[18],
 — 1 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 19½ очок з 30 можливих (+14-7=9)[19],
 — 6 місце на турнірі з «баску», набравши 5½ очок з 10 можливих (+4-3=3)[20].

2015 ред.

У лютому 2015 року, набравши 5 очок з 11 можливих (+1-2=8), Грищук розділив 8-10 місця на третьому етапі серії Гран-прі ФІДЕ 2014/2015 років, що проходив в Тбілісі.[21]

У травні 2015 року з результатом 5½ очок з 11 можливих (+1-1=9) розділив 6-9 місця на четвертому етапі Гран-прі ФІДЕ 2014/2015, що проходив у Ханти-Мансійську.[22] У загальному заліку серії Гран-прі ФІДЕ 2014/2015 Грищук посів 10-е місце (177 очок).[23]

У червні 2015 року набравши 3½ очки з 9 можливих (+1-3=5) розділив з Магнусом Карлсеном 7-8 місця на турнірі XXII категорії «Norway Chess 2015» (перший етап Grand Chess Tour 2015), що проходив в місті Ставангер.[24]

На початку вересня 2015 року Олександр посів 6-е місце на турнірі «The 2015 Sinquefield Cup» (другий етап Grand Chess Tour), що проходив у Сент-Луїсі. Його результат — 4½ очка з 9 можливих (+3-3=3).[25] А також дійшов до 1/16 фіналу на кубку світу ФІДЕ, де поступився Павлу Ельянову з рахунком 0-2.[26]

У жовтні 2015 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Берліні, посів:
 — 32 місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 9 з 15 очок (+6-3=6)[27][28],
 — 1 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 15½ з 21 очка (+13-3=5).[29][30]

У листопаді 2015 року в складі збірної Росії став переможцем командного чемпіонату Європи, що проходив у Рейк'явіку. Набравши 3 очка з 6 можливих (+1-1=4) Олександр посів 6 місце серед шахістів, які виступали на другій шахівниці.[31].

У грудні 2015 року, з результатом 4½ очка з 9 можливих (+1-1=7), посів 7 місце на турнірі «London Chess Classic 2015».[32] А за підсумками серії турнірів «Grand Chess Tour 2015», Грищук посів останнє 9 місце (12 залікових очок) серед постійних учасників серії.[33]

2016 ред.

У вересні 2016 року в складі збірної Росії посів 3-тє місце на шаховій олімпіаді, що проходила в Баку. Набравши 7½ з 10 можливих очок (+6-1=3), Олександр показав 7-й результат (турнірний перформанс — 2719 очка) серед шахістів, які виступали на резервній шахівниці[34][35].

У жовтні 2016 року з результатом 6½ з 11 очок (+2-0=9) посів 2-ге місце у суперфіналі чемпіонату Росії, що проходив у Новосибірську[36].

У грудні 2016 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у м. Доха (Катар), Олександр посів:
 — 2-ге місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 11 з 15 очок (+9-2=4)[37][38],
 — 5-те місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 14½ з 21 очка (+11-3=7)[39][40].

2017 ред.

У лютому 2017 року, набравши 5½ з 9 очок (+2-0=7), Грищук став переможцем на першого етапу серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив в м. Шарджа[41][42].

У травні 2017 року з результатом 5 з 9 очок (+1-0=8) розділив 3-9 місця на другому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Москві[43].

У липні 2017 року розділив разом з Яном Непомнящим 2-3 місця на третьому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Женеві. Його результат 5½ очок з 9 можливих (+2-0=7)[44][45]. У загальному заліку серії Гран-прі ФІДЕ 2017 року Грищук, набравши 336,4 очок посів 2-ге місце та кваліфікувався у Турнір претендентів 2018 року[46].

2018 ред.

У березні 2018 року з результатом 6½ очок з 14 можливих (+2-3=9) Грищук посів 6-те місце на «Турнірі претендентів», що проходив у Берліні[47].

У серпні 2018 року розділив 5-7 місця на турнірі «The 2018 Sinquefield Cup», що проходив у Сент-Луїсі. Результат Грищука — 4½ з 9 очок (+1-1=7)[48].

У жовтні 2018 року, набравши 6½ з 9 очок (+4-0=5), Олександр розділив 3-9 місця на турнірі, що проходив на острові Мен[49].

2019 ред.

У березні 2019 року Грищук у складі збірної Росії став переможцем командного чемпіонату світу, що проходив в Астані[50]. Крім того, набравши 68,8 % можливих очок, росіянин посів 2-ге місце серед шахістів, які виступали на третій шахівниці[51].

У квітні 2019 року з результатом 4½ з 9 можливих очок (+2-2=5), Грищук розділив 4-6 місця на турнірі 22-ї категорії «Меморіал Вугара Гашимова»[52].

У травні 2019 року дійшов до фіналу 1-го етапу «Гран-прі ФІДЕ», де програв Яну Непомнящому[53].

У червні 2019 року разом з Мамед'яровим розділив останні 9-10 місця на турнірі XXII категорії Altibox Norway Chess 2019, що проходив у Ставангері[54].

У липні 2019 року поступився Ваш'є-Лаграву у півфіналі 2-го етапу «Гран-прі ФІДЕ», що проходив у Ризі.

У вересні 2019 році Олександр дійшов до 1/4 фіналу на кубку світу з шахів, що проходив у Ханти-Мансійську[55].

У листопаді 2019 року став переможцем 3-го етапу «Гран-прі ФІДЕ», що проходив у Гамбурзі. У фіналі на тайбрейку Грищук переміг поляка Дуду[56]. За підсумками серії Гран-прі ФІДЕ Грищук посів 1 місце та кваліфікувався на «Турнір претендентів 2020» (Єкатеринбург)[57]

Наприкінці грудня 2019 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Москві, Олександр Грищук посів:
 — 21-ше місце у турнірі зі швидких шахів, набравши 9½ з 15 очок (+7-3=5)[58],
 — 4-те місце у турнірі з блискавичних шахів, набравши 14 очок з 21 можливого (+10-3=8)[59].

Переможець турнірів ред.

Інші досягнення ред.

Особисте життя ред.

Олександр Грищук був одружений з олімпійською чемпіонкою в складі збірної України Наталією Жуковою. Нині перебуває у шлюбі з дворазовою олімпійською чемпіонкою у складах збірних України та Росії Катериною Лагно.

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[62]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки ред.

  1. ↑ London Rd11: Topalov, Gelfand, Mamedyarov tie for first. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 5 вересня 2013.
  2. ↑ Candidates R14 — leaders lose, Carlsen qualifies
  3. ↑ Grand Prix. Салоники, 11-й тур. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2013.
  4. ↑ Thessaloniki Final: Caruana stops Kamsky, Dominguez wins the tournament
  5. ↑ Beijing GP: Mamedyarov wins, 2847 performance
  6. ↑ Grand Prix. Пекин, 11-й тур. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
  7. ↑ World Cup 3.3: Grischuk and Giri out
  8. ↑ Кубок АШП, полуфиналы и финал. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 вересня 2013.
  9. ↑ Paris Final: Disappointing Finish
  10. ↑ Grand Prix. Париж, 11-й тур. Каруана и Гельфанд делят первое место. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
  11. ↑ Results and standings — Open. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 5 грудня 2013.
  12. ↑ Norway Final: Karjakin repeat winner. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  13. ↑ Gelfand and Caruana share first in Baku. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
  14. ↑ FIDE Grand Prix. Баку. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
  15. ↑ Tashir Final: Quick draw clinches. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  16. ↑ Мемориал Петросяна, 7-й тур. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  17. ↑ Мемориал Таля. Сочи, Россия. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  18. ↑ Accord World Mind Games 2014 Rapid Games (Men). Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
  19. ↑ SportAccord World Mind Games 2014 Blitz Games (Men). Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
  20. ↑ SportAccord World Mind Games 2014 Basque Games (Men). Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
  21. ↑ Tbilisi Rd11: Peaceful end. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  22. ↑ Khanty Final Round: No Miracle. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  23. ↑ Американцы идут на танцы [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  24. ↑ Norway Rd9: Topalov wins event, Carlsen loses [Архівовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  25. ↑ Sinquefield 09: Aronian wins tournament [Архівовано 4 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  26. ↑ Baku 3.2: Plenty of results. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
  27. ↑ FIDE World Rapid Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2015.
  28. ↑ World Rapid 2015: Magnus Carlsen retains his title. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  29. ↑ FIDE World Blitz Championship 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2015.
  30. ↑ World Blitz 2015: Grischuk wins third title. Архів оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  31. ↑ Etcc 2015 — Open section [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  32. ↑ London Rd9: After three-way playoff Carlsen is champion[недоступне посилання з квітня 2019](англ.)
  33. ↑ До и после полуночи [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  34. ↑ 42nd Olympiad Baku 2016 Open. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  35. ↑ 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  36. ↑ Riazantsev and Kosteniuk are 2016 Russian champions. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  37. ↑ FIDE Open World Rapid Championship 2016. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  38. ↑ Vassily Ivanchuk is new World Champion in Rapid Chess. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 1 січня 2017.
  39. ↑ FIDE Open World Blitz Championship 2016. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  40. ↑ Sergey Karjakin is World Blitz Champion 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 1 січня 2017.
  41. ↑ Grischuk wins Sharjah FIDE Grand Prix. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  42. ↑ FIDE Grand Prix Series. Sharjah 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  43. ↑ FIDE Grand Prix Series. Moscow 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  44. ↑ Teimour Radjabov wins FIDE Grand Prix in Geneva. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  45. ↑ FIDE Grand Prix Series 2017. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  46. ↑ FIDE Grand Prix Series. Palma 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  47. ↑ Candidates: First American challenger since Fischer [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  48. ↑ The Sinquefield Cup — Final results / standings [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  49. ↑ Isle of Man: Wojtaszek takes down Naiditsch in Armageddon. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  50. ↑ World Team Ch: England take silver, China take bronze. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
  51. ↑ The best player per board: according percent. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
  52. ↑ Shamkir, Round 9: Magnus makes it five. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2019.
  53. ↑ Nepomniachtchi wins Moscow Grand Prix. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  54. ↑ Magnus Carlsen wins Norway Chess with a round to spare. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  55. ↑ Have engines led us to lose respect for elite GMs?. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  56. ↑ Alexander Grischuk wins the third leg of the Grand Prix in Hamburg. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  57. ↑ Ian Nepomniachtchi wins Jerusalem Grand Prix, qualifies to Candidates. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  58. ↑ Підсумкова таблиця FIDE Salman World Rapid Championship 2019 Open. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 січня 2020.
  59. ↑ Підсумкова таблиця King Salman World Blitz Championship 2019 Open
  60. ↑ Московский гроссмейстер Александр Грищук стал победителем «Гран-при» Российской шахматной федерации по быстрым шахматам. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 грудня 2011.
  61. ↑ Кубок АШП. Рига, Латвия. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2013.
  62. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про шахіста або шахістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грищук_Олександр_Ігорович&oldid=40429223