Весели́н Топа́лов (болг. Веселин Топалов; нар. 15 березня 1975, Русе, Народна Республіка Болгарія) — болгарський шаховий гросмейстер. Переможець чемпіонату світу за версією ФІДЕ 2005 року. Того ж року отримав Шахового Оскара[1]. 2006 року грав в «об'єднавчому» матчі за звання чемпіона світу проти Володимира Крамника. Матч закінчився унічию 6 — 6, але Крамник переміг у тай-брейку — 2½ — 1½. Учасник матчу за звання чемпіона світу із шахів 2010 проти Вішванатана Ананда. Матч закінчився із рахунком 6½ — 5½ на користь Ананда.

Веселин Топалов
Веселин Топалов
Країна Болгарія Болгарія
Народження 15 березня 1975(1975-03-15) (47 років)
Русе, Народна Республіка Болгарія
Титул Гросмейстер
Чемпіон світу з шахів за версією ФІДЕ
Рейтинг ФІДЕ 2730 (№ 20 у рейтингу ФІДЕ у вересні 2021 року)
Піковий
рейтинг
2816 (3 місце, липень 2015 року) — 1 місце (2813, липень-жовтень 2006 та липень-вересень 2009 років)
Нагороди та відзнаки

Його рейтинг станом на вересень 2021 року — 2730 (20-те місце у світі, 1-ше серед шахістів Болгарії).

Рання кар'єраРедагувати

Топалов народився в Русе, Болгарія. Його батько навчив його грати шахи у вісім років. У 1989 він виграв Світовий Чемпіонат віком до 14 в Акваділла, Пуерто-Рико і в 1990 виграв срібну медаль в Світовому Чемпіонаті віком до 16 років у Сінгапурі. Він став Міжнародним гросмейстером у 1992 р.

Топалов був лідером Болгарської національної команди починаючи з 1994. У 1994 на Шаховій олімпіаді в Москві він привів болгарську комаду до здобуття п'ятого місця.

Наступні десять років він вигравав ряд турнірів, і став шахістом світового класу. Ще в 1996 р. його запросили до змагання «супергросмейстерів». Програш Топалова Гаррі Каспарову в 1999 р. на турнірі у Вейк-ан-Зеє називають одною з найкращих партій, які коли-небудь зіграні.

На чемпіонат світу за версією ФІДЕ 2000 року, який проводився за нокаут-системою, він дійшов до четвертьфіналу, на чемпіонаті світу 2001—2002рр. вилетів на стадії 1/16 фіналу, а на чемпіонаті світу 2004 року поступився у півфіналі майбутньому чемпіону Рустаму Касимджанову. У 2002 році, поступився Петеру Леко у фінальному поєдинку турніру претендентів, що проходив у Дортмунді (за право зіграти у матчі за шахову корону 2004 року).

Топалов виграв свій перший «супер-турнір» в Лінаресі 2005 р., поділивши перше місце з Гаррі Каспаровим і перемігши Каспарова в останньому раунді. Це була остання турнірна партія Каспарова перед завершенням його шахової кар'єри[2].

Чемпіон СвітуРедагувати

У жовтні-вересні 2005 Топалов був запрошений на чемпіонат світу в Сан-Луїс, Аргентина, який проводився за коловою системою. Набравши 6.5 очок з 7 можливих в першому колі, Топалов фактично був на півдорозі до виграшу турніру. В другому колі звівши всі партії внічию, за тур до закінчення турніру Веселин Топалов став новим Чемпіоном Світу ФІДЕ з результатом 10 очок з 14 можливих (+6-0=8). Середній рейтинг гравців в чемпіонаті склав 2739, а рейтинг продуктивності Топалова склав 2890[3].

Об'єднання Світового Титулу ФІДЕ (очолювався Топаловим) і Класичного Шахового Світового Титулу (очолювався Володимиром Крамником) палко заохочувало шахове суспільство. 16 квітня 2006 р., Президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов заявив, що матч між Крамником і Топаловим буде проводитися у вересні-жовтні 2006 р. Крамник розгромив Топалова і став першим беззаперечним чемпіоном за тринадцять років.

Суперечка про матч Крамник-ТопаловРедагувати

28 вересня 2006 р. Данайлов зробив прес-реліз, привівши підозру про поведінку Крамника протягом партій. Болгарська команда зробила публічну заяву, що Крамник відвідував свою приватну ванну (тільки одне місце без звукового і відео нагляду) дуже часто, близько 50 разів за гру (число, яке пізніше посадові особи ФІДЕ назвали перебільшеним[4]) і робив найважливіші ігрові рішення у ванній кімнаті.

Вони також вимагали, щоб організатори турніру зробили доступним для журналістів відео нагляду за кімнатою Крамника від 1 до 4 партії. Організатори зробили деякі частини відео доступними, пояснивши, що інші частини відсутні через технічні проблеми. Данайлов вимагав зупинити використання приватних убиралень і ванн, і загрожував переглянути участь Топалова у матчі[5]. Комітет Апеляцій, який управляв матчем, погодився, і постановив, щоб приватні убиральні гравців потрібно закрити і прибрати із зони будівлі проведення турніру.

Крамник відмовлявся грати п'яту партію і йому було зараховано поразку.

1 жовтня, проблема убиралень була вирішена на користь Крамника і Комітеті Апеляцій склав із себе обов'язки та був замінений. Президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов вирішив, що поточний рахунок 3-2 потрібно зберегти. Він також вказав, що це його власне, а не компромісне рішення[6]. Матч відновили 2 жовтня 2006 р.

1 жовтня Асоціація Шахових Професіоналів анонсувала заяву, в якій обвинувачувала Данайлова у публічному звинуваченні супротивника без вагомих доказів і вкликали його до розслідування Комітетом Етики ФІДЕ. Топалова також звинуватило багато гравців, зокрема колишні Чемпіони Світу: Анатолій Карпов, Борис Спаський, Вішванатан Ананд та багато інших.

3 жовтня Топалов заявив на прес-конференції: «Я вважаю, що його [Крамника] гра є чесною, і моє рішення продовжувати матч доводить це»[7]. Однак назавтра конфлікт ще більше загострився, коли менеджер Топалова натякнув, що Крамник використовував комп'ютерну допомогу[8].

У післяматчевому інтерв'ю Данайлов висловив бажання знову організувати матч між Топаловим і Крамником, кажучи, що правила «ФІДЕ дозволяє кожному чемпіону світу, який втратив титул, викликати на матч власника титулу. Повний призовий фонд — 1.5 мільйонів доларів. Ми знайдемо ці гроші і запрошуємо проводити матч в Софії. Ми запропонуємо точну дату, 3 березня 2007 р.»[9] Проте це буде неможливо, тому що згідно з правилами ФІДЕ такий матч повинен закінчитися за шість місяців перед наступним світовим чемпіонатом, який почнеться у вересні 2007 в Мексиці.

14 грудня 2006 р. Топалов безпосередньо обвинуватив Крамника у використанні комп'ютерної допомоги в їхньому матчі[10]. 14 лютого 2007 менеджер Тоалова випустив зображення, які показували кабелі в стелі туалету, які буцімто використовував Крамник протягом Світового Чемпіонату в Елісті. Це було повідомлено властям, яких Данайлов обвинувачував у прихованні інформації. Команда Топалова стверджує, що вони чинили тиск на посадових осіб, щоб вони не нічого не розголошували[11].

Кар'єра після матчу об'єднанняРедагувати

Невдовзі після втрати титулу світового чемпіона, Топалов взяв участь в Турнірі Chess Essent. Він фінішував третім з чотирьох учасників, набравши лише 2.5 очка в 6 партіях з коефіцієнтом продуктивності 2645. Він програв дві партії Юдіт Полгар і одну Шахріяру Мамедьярову.

У січні 2007 р. Топалов посів перше місце в турнірі XIX категорії «Corus» (попереду Володимира Крамника, який фінішував 4-м) разом з Левоном Ароняном і Теймуром Раджабовим.

Традиційно, той, хто завдав поразки чемпіону має право на матч-реванш проти нового чемпіона. У 2006 р. Топалов втратив свій титул у світовому шаховому чемпіонаті 2007, програвши Володимиру Крамнику. Проте, як частина процесу возз'єднання, як Топалову, так і Крамнику, були надані спеціальні привілеї в 2008-09 циклі чемпіонату.

2012—2013Редагувати

У жовтні 2012 року розділив 1-3 місця на першому етапі Гран-прі ФІДЕ 2012/2013, що проходив в Лондоні, з результатом 7 з 11 очок (+3-0=8)

У квітні 2013 року здобув перемогу на третьому етапі Гран-прі ФІДЕ 2012/2013, що проходив в місті Цуг (Швейцарія), з результатом 8 з 11 очок (+5-0=6).[12]

У травні 2013 року Топалов виступив невдало на турнірі ХХІ категорії Norway Chess 2013 з результатом 4 з 9 очок (+0-1=8) зайняв лише 8 місце з 10 учасників турніру.[13]

У липні 2013 року Веселін Топалов набравши 6 з 11 очок (+3-2=6) та розділивши 3-4 місця на п'ятому етапі Гран-прі ФІДЕ 2012/2013, що проходив в Пекіні, забезпечив собі 1 місце в загальному заліку Гран-Прі ФІДЕ 2012/2013. Набравши 410 очок Топалов став недосяжним для інших шахістів перед останнім етапом гран-прі, та отримав путівку на турнір претендентів на матч за шахову корону в 2014 році.[14]

2014Редагувати

У березні 2014 року з результатом 6 очок з 14 можливих (+2-4=8) посів останнє 8-е місце на турнірі претендентів, що проходив в Ханти-Мансійську.[15][16]

У червні 2014 року Топалов з результатом 4½ з 9 можливих очок (+2-2=5) посів 5-е місце на турнірі XXI категорії Norway Chess 2014, що проходив в місті Ставангер.[17]

У серпні 2014 року Веселін Топалов показав найкращий результат серед шахістів, які виступали на першій дошці в Шаховій олімпіаді, що проходила в Тромсе. Набравши 6½ очок з 9 можливих (+5-1=3), турнірний перфоменс Топалова склав 2872 очка. Та незважаючи на вдалий виступ, його збірна Болгарії посіла лише 25 місце серед 177 країн.[18][19]

У вересні 2014 року набравши 5 очок з 10 можливих (+3-3=4) Топалов посів 3 місце в турнірі з найвищою в історії XXIII категорією «The 2014 Sinquefield Cup», що проходив в Сент-Луїсі.[20][21]

2015Редагувати

У лютому 2015 року розділив 3-11 місця (за додатковим показником — 5 місце) на турнірі Gibraltar Chess Festival 2015. Результат Топалова — 7½ з 10 очок (+6-1=3), турнірний перфоманс склав — 2747 очка.[22][23]

У червні 2015 року набравши 6½ очок з 9 можливих (+5-1=3) Топалов став переможцем турніру ХХІІ категорії «Norway Chess 2015» (перший етап Grand Chess Tour 2015), що проходив в місті Ставангер. Його турнірний перфоманс склав 2946 очок.[24]

У вересні 2015 року Веселин посів 7-е місце на турнірі «The 2015 Sinquefield Cup» (другий етап Grand Chess Tour), що проходив у Сент-Луїсі. Його результат — 4½ очка з 9 можливих (+2-2=5).[25] А також дійшов до 1/8 фіналу кубку світу ФІДЕ, де поступився Петру Свідлеру з рахунком ½ на 1½ очка.[26]

У грудні 2015 року, з результатом 2½ очка з 9 можливих (+0-4=5), посів останнє 10 місце на турнірі «London Chess Classic 2015».[27] А за підсумками серії турнірів «Grand Chess Tour 2015», Топалов розмістився на 6 позиції (18 залікових очок).[28]

2016Редагувати

У березні 2016 року з результатом 4½ очки з 14 можливих (+0-5=9) посів останнє 8 місце на турнірі претендентів, що проходив у Москві.[29]

У серпні 2016 року, набравши 5 очок з 9 можливих (+2-1=6), розділив 2-5 місця на турнірі 22 категорії «The 2016 Sinquefield Cup» (третій етап Grand Chess Tour), що проходив у Сент-Луїсі[30].

У вересні 2016 року в складі збірної Болгарії посів 66-те місце на шаховій олімпіаді, що проходила в Баку. Результат Топалова на 1-й шахівниця — 3 очки з 5 можливих (+2-1=2)[31][32].

У грудні 2016 року з результатом 2 очки з 9 можливих (+1-6=2) посів останнє 10 місце на турнірі 22 категорії «London Chess Classic 2016»[33].

2017—2020Редагувати

У квітні 2018 року розділив 8-9 місця на турнірі «Меморіал Вугара Гашимова». Результат Топалова 4 очки з 9 можливих (+2-3=4)[34].

У квітні 2019 року з результатом 4 очки з 9 можливих (+1-2=6) болгарин розділив 7-8-мі місця на турнірі 22-ї категорії «Меморіал Вугара Гашимова»[35].

У січні 2020 року з результатом 7 очок з 10 можливих (+5-1=4) Топалов посів 10-те місце на турнірі «Gibraltar Chess Festival 2020»[36].

Зміни рейтингуРедагувати

Зміни рейтингу Ело[37]

ПриміткиРедагувати

  1. . Chess Oscar 2005 for Veselin Topalov. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008.  ChessBase
  2. Linares R14: Topalov beats Kasparov, shares first. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008.  ChessBase
  3. San Luis R14: Topalov wins, Anand second. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008.  ChessBase
  4. Makropoulos on the World Championship Crisis. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008.  ChessBase
  5. Topalov threatens to abandon the World Championship Match. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 січня 2008.  ChessBase
  6. World Chess Championship Match Press Release - Game 6. Архів оригіналу за 4 вересня 2007. Процитовано 25 січня 2008.  FIDE
  7. «Elista 2006: the latest before game seven»
  8. «Silvio Danailov accuses Kramnik of using Fritz 9»
  9. «Topalov back in Bulgaria, seeks rematch»
  10. «Topalov: the Kremlin won't admit that Kramnik cheated…»
  11. Article + photos
  12. Zug GP R11: Topalov wins game, set and event
  13. Sergey Karjakin wins Norway Chess 2013
  14. Веселин Топалов выиграл Гран-При. Грищук и Каруана еще могут обойти Мамедъярова
  15. Candidates Final: Karjakin grabs second
  16. Турнир претендентов, 14-й тур
  17. Norway Final: Karjakin repeat winner
  18. 41st Olympiad Tromso 2014 Open
  19. Tromso Final
  20. Sinquefield 10: Draws end magnificent event
  21. Sinquefield Cup14
  22. Gibraltar Rd10: Steady Final Standings
  23. Rank after Round 10
  24. Norway Rd9: Topalov wins event, Carlsen loses
  25. Sinquefield 09: Aronian wins tournament(англ.)
  26. World Cup 4.2: Giants sent home
  27. London Rd9: After three-way playoff Carlsen is champion[недоступне посилання з травня 2019](англ.)
  28. До и после полуночи(рос.)
  29. Sergey Karjakin is the new Challenger!(англ.)
  30. Sinquefield Rd9: Wesley So takes first(англ.)
  31. 42nd Olympiad Baku 2016 Open
  32. 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's(англ.)
  33. Wesley So, double winner in London(англ.)
  34. Gashimov Memorial: Magnus Carlsen is third time winner
  35. Shamkir, Round 9: Magnus makes it five
  36. David Paravyan wins Gibraltar Masters in thrilling playoff
  37. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

ПосиланняРедагувати

Чемпіони світу з шахів
До 1993
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
19932006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен