Авербах Юрій Львович

російський шахіст, гросмейстер

Авербах Юрій Львович (8 лютого 1922, Калуга, РРФСР — 7 травня 2022, Москва) — радянський шахіст, діяч російського і міжнародного шахового руху; міжнародний гросмейстер (1952), міжнародний арбітр з шахів (1969) і шахової композиції (1956), заслужений майстер спорту СРСР (1965). Найстаріший серед сучасних гросмейстерів.

Авербах Юрій Львович
Оригінал імені рос. Юрий Львович Авербах
Світлина 1963 року
Світлина 1963 року
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Народження 8 лютого 1922(1922-02-08)[1][2][3]
Калуга, Російська СФРР[4][3][…]
Смерть 7 травня 2022(2022-05-07)[6] (100 років)
Москва, Росія
Титул Гросмейстер (1952). Чемпіон СРСР з шахів (1954)
Нагороди та відзнаки
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
заслужений майстер спорту СРСР

За освітою інженер. Член Виконкому (1978—1982) і ЦК (1974—1982) ФІДЕ. Голова кваліфікаційної комісії (1978—1986), співголова комісій з надання допомоги країнам (1978—1986), що розвиваються, по пропаганді і друку ФІДЕ (1986—1991). Голова (1972—1977), заступник голови (1962—72, 1978—91) Шахової федерації СРСР. Головний редактор щотижневика «Шахова Москва» (1958—1962), журналу «Шахи в СРСР» і «Шахового бюлетеня» (1962—1991). Заступник головного редактора енциклопедичного словника «Шахи» (1981—1991). Ведучий телепрограми «Шахова школа» (1969—1991). Шаховий теоретик, історик і літератор; автор досліджень в області ендшпілю. Багато книжок Авербаха перекладено іноземними мовами.

Василь Смислов (ліворуч) і Юрій Авербах (праворуч), 2002

Авербах грає в шахи з 7 років. Переможець всесоюзного турніру (1938) серед школярів. Майстер спорту СРСР з 1944, триразовий чемпіон Москви (1949, 1950, 1962). Переможець чемпіонату Прибалтики (1946; поза конкурсом) і турніру пам'яті М. Рюміна (1948).

Авербах вніс внесок до теорії дебютів. Один з варіантів в Староіндійського захисту називається Система Авербаха (варіант Авербаха): 1.d4 Kf6 2.c4 g6 3.Кс3 Cg7 4.e4 d6 5.Ce2 0–0 6.Cg5.

«Боротьба ідей завжди була для мене найважливішим моментом в шахах — адже саме в творчому протистоянні народжується істина» (Авербах).

За досягнення в області шахів нагороджений орденом Дружби народів (1981), медалями «За трудову доблесть» (1957) і «За доблесну працю».

Цікаві фактиРедагувати

Одним із факторів довголіття Авербаха є унікальна особливість організму: його серце працює дуже економно, здійснює 20—25 ударів за хвилину.[7]

КнижкиРедагувати

  • Як розв’язати шахові етюди (1957)
  • У пошуках істини (Записки гросмейстера) (1967)
  • Шаховий самовчитель (1978)
  • Що потрібно знати про ендшпіль (1979)
  • Small Chess Dictionary (1980, Белград)
  • Schachtaktik für Fortgeschrittene (1983, Берлін)
  • Вибрані партії (1998)
  • Шахи на сцені і за кулісами (2003)

Книжки в співавторствіРедагувати

  • Азбука шахів (1967)
  • Шахові олімпіади (1974)
  • Подорож в шахове королівство (1976)
  • Шахові закінчення (у 5 томах) (1981–1984)
  • Шахова школа (Курс лекцій для шахістів-розрядників) (1976)

Зміни рейтингуРедагувати

Зміни рейтингу Ело[8]

ПриміткиРедагувати