Каргер Михайло Костянтинович

Миха́йло Костянти́нович Ка́ргер (нар. 17 (30) травня 1903(19030530), Казань — 26 серпня 1976, Ленінград) — радянський археолог, історик, мистецтвознавець. Професор Ленінградського університету (1949), лауреат Державної премії СРСР (1952), доктор історичних наук (1959).

Каргер Михайло Костянтинович
рос. Каргер Михаил Константинович
Народився 17 (30) травня 1903
Казань, Російська імперія[1]
Помер 26 серпня 1976(1976-08-26)[2] (73 роки) або 25 серпня 1976(1976-08-25)[3] (73 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР[4]
Поховання Казанське кладовище (Пушкін)d
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність історик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад Ленінградський державний університет
Інститут археології РАН
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук (1959)
Відомі учні Tatiana Ilyinad
Шпаков Анатолій Петрович
Колесникова Діна Михайлівна
Нємцова Валентина Сергіївна
Аспіранти, докторанти Смірнова Енгеліна Сергіївна
Tatiana Ilyinad
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна
Сталінська премія 2 ступеня

CMNS: Каргер Михайло Костянтинович у Вікісховищі

Біографія ред.

Михайло Каргер народився у Російській імперії в місті Казань[5] у родині вчителя. У 1919 році закінчив Самарську чоловічу гімназію, де навчався на історико-філологічному факультеті Самарського університету; у 1929 закінчив Петроградський університет в якому навчався на факультеті суспільних наук.

Після закінчення навчання працював у Російському музеї імені Олександра Пушкіна, Державній академії історії матеріальної культури, Ленінградському університеті. З 1939 почав працювати завідувачем кафедри російського мистецтва в Інституті живопису, скульптури і архітектури Всеросійської академії мистецтв, з 1949 — кафедри історії мистецтв на історичному факультеті Ленінградського університету. У 1964 отримав посаду завідувача Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР, де працював до 1972 року.

Помер 26 серпня 1976 року. Похований на Казанському кладовищі у місті Пушкін.

Праці ред.

Автор близько 120 наукових робіт. У 19281936 роках досліджував пам'ятки архітектури Новгорода Великого, з 1938 — пам'ятки Києва княжої доби, історію культури і мистецтва Київської Русі. Проводив розкопки у Вишгороді, Борисполі, Зарубі, Переяславі. У 1955 очолив Галицько-Волинську архітектурно-археологічну експедицію, під час якої в місті Галич, селі Крилос і місті Володимир-Волинський були досліджені пам'ятки XIIXIII століття. Підсумком досліджень Каргера давньоруських міст стала його фундаментальна праця «Древний Киев: очерки по истории материальной культуры древнерусского города» у двох томах (1958, 1961).

Примітки ред.

Джерела ред.

Посилання ред.