Крилос

село в Галицькому районі Івано-Франківської області (Україна)

Кри́лос — село Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в середні віки існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич.

село Крилос
Krylos.jpg
Сучасна дерев'яна церква, зведена у Крилосі і перевезена згодом на Херсонщину
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Галицький район
Рада/громада Крилосівська сільська рада
Код КОАТУУ 2621284801
Облікова картка село Крилос 
Основні дані
Населення 1 697 осіб
Площа 19,18 км²
Густота населення 88,48 осіб/км²
Поштовий індекс 77162
Телефонний код +380 03431
Географічні дані
Географічні координати 49°05′17″ пн. ш. 24°41′19″ сх. д.H G O
Водойми Луква
Місцева влада
Адреса ради 77162, с. Крилос, тел. 3-12-22
Карта
Крилос. Карта розташування: Україна
Крилос
Крилос
Крилос. Карта розташування: Івано-Франківська область
Крилос
Крилос
Мапа

CMNS: Крилос у Вікісховищі

Археологічні розкопкиРедагувати

Археологічні та історико-топографічні розвідки території навколо Успенської церкви у Крилосі проводили Ісидор Шараневич, Александер Чоловський, Й. Пеленський, Лев Чачковський, Ярослав Пастернак. Відкриття решток Успенського собору експедицією Я. Пастернака, археологічні дослідження території Крилоського городища, які продовжували Вітольд Ауліх, Володимир Баран, Богдан Томенчук, Юрій Лукомський принесли значний масив інформації про історію та матеріальну культуру давнього Галича.

ІсторіяРедагувати

Перша літописна згадка про Богородичну катедральну церкву в Галичі під 1187 роком, пов'язана зі смертю та похованням князя Ярослава Володимировича (Осмомисла), який у житті «к церковному чину сам приходя и строя добре крилос», пов'язана з гіпотезою про походження сучасної назви села від назви єпископського осідку «Крилоса». Отже, письмові свідчення фіксують існування в ХІІ ст. при Успенському соборі «крилосу» (т. зв. капітули).

Головна столична церква була також місцем інтронізації Галицьких князів. У 1215 р. тут відбулась коронація угорського королевича Коломана на Галицького короля.

Галицький Успенський собор був не тільки композиційним і сакральним центром княжого города, поряд з яким розташовувались княжий та єпископський (згодом — митрополичий) двори, а й виконував роль укріпленої цитаделі (лат. «eclessia incastellata», «градъ на церкви»), про що свідчать описи подій 1219 та 1254 років.

До Крилоса приєднано села Підгороддя (тепер це лівобережна частина села) і Четверки.[1]

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1737 осіб, з яких 813 чоловіків та 924 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1689 осіб.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,88 %
молдовська 0,06 %
російська 0,06 %

Місцевості селаРедагувати

Одна з місцевостей — присілок Підгороддя[5]. За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувались 3 господарі-кмети, 4 загородників і два попи (отже, була й церква).[6]

Пам'ятки старовини в Крилосі та околицяхРедагувати

Соціальна сфераРедагувати

Відомі людиРедагувати

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 31
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019. 
  5. Podgrodzie (2), сześć Kryłosa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Каса Мяновського, 1887. — Т. VIII. — S. 383. (пол.).— S. 383. (пол.)
  6. М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І — Львів, НТШ, 1895. — с. 65.
  7. У селі Крилос розпочинають будувати нову школу. Стіни і дах планують звести ще до зими.
  8. Підлога просідає, стіни осипаються. Довгобуд у Крилосі таки стане школою — Віктор Шевченко. ФОТО
  9. У клубі Крилоса немає опалення, тому стіни вкрились пліснявою. ФОТО
  10. В Крилоському будинку культури замінили опалення

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати