Симонович Ераст Олексійович
Симонович Ераст Олексійович (рос. Сымонович Эраст Алексеевич, *18 березня 1919 р., Петроград — †1983 р., Стара Русса[1] Новгородська область РФ) — радянський археолог, доктор історичних наук, співробітник Інституту археології АН СРСР[2].
| Ераст Олексійович Симонович | |
|---|---|
| рос. Эраст Алексеевич Сымонович | |
| Народився |
18 березня 1919 Петроград |
| Помер |
1983 Стара Русса |
| Поховання | Стара Русса |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Ленінградський державний університет |
| Галузь | археологія |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| У шлюбі з | Мельниковська О. |
Біографія ред.
Народився у Петрограді (нині — Санкт-Петербург).
У 1941 році закінчив навчання на історичному факультеті Ленінградського державного університету (кафедру археології)[1]. Пережив блокаду Ленінграда, працюючи санітаром в госпіталях.
У 1949—1951 роках працював в Ермітажі[1].
У 1952—1956 рр. працював у Державному музеї образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна (Москва)[1].
Був науковим співробітником Інституту археології АН СРСР (з 1956 р. молодшим науковим співробітником, а з 1966 р. і до смерті старшим науковим співробітником)[1].
Будучи провідним фахівцем з черняхівської археологічної культури (3 — 5 ст. н. е..), виявив і дослідив у Посейм'ї ряд найпівнічніших її пам'яток (Авдєєве, «Вороб'ївка-2», Колосівка, Комарівка, Снагость). Матеріали його розкопок початку 1970-х рр. використовувалися Ерастом Олексійовичем в його узагальнюючих роботах про похоронні обряди, відповідних цій культурі племен.
Він був одним з останніх авторів, хто відстоював слов'янську етнічну приналежність черняхівців.
Разом з А. І. Пузіковою і А. А. Узяновим очолював рятувальні роботи з археологічного обстеження площі затоплення проектованого Курського моря. Ним самим були тоді вивчені поселення першої половини I тис. н. е.. «Букріївка-2», «Каменєва-1» і «Каменєва-2», «Жерновець-1», «Тазове-2», яким тоді загрожувала загибель в ході будівельних робіт.
Проводив також дослідження на території України, зокрема, розкопки черняхівського могильника поблизу с. Журавка Городищенського району Черкаської області (докладніше див. Журавка (археологічна пам'ятка)), городища Золота Балка на правому березі Каховського водосховища.
З експедиціями Симоновича найчастіше співпрацювали курські археологи Ю. А. Ліпкінг і К. Ф. Сокіл, які очолювали археологічну практику студентів Курського державного педагогічного інституту.
Помер і похований у Старій Руссі.
Праці ред.
- Памятники позднекочевнического времени в Поднепровье. — КСИА. — 1960. — Т. 81. — С. 108—111.
- Отчет о работах Средне-Днепровской экспедиции ИА АН СССР 1962г. в Черняхове Киевской обл. и Журавке Черкасской обл., в Среднем Поднепровье (3 отчета) // НА ІА НАН України, ф.1962/33. 83с.
- Магия и обряд погребения в черняховскую эпоху // СА. — 1963. — № 1.
- Северная граница памятников черняховской культуры // МИА. — 1964. — № 116.
- Находка позднеантичной амфоры в Курской области // СА. — 1971. — № 4.
- Племена Поднепровья в первой половине I тыс. н. э. — Автореферат докт. дисс. — М., 1971.
- Исследования Черняховского поселения Воробьевка II // АО 1970г. — М., 1971.
- Північне Причорномор'я і слов'яни-анти // Археологія. — 1971. — Вип.2. — С.29-34.
- Разведки и раскопки памятников I тыс. н. э. в Курской области // АО 1972 г. — М., 1973.
- Поиски Черняховских памятников в Черниговской, Одесской и Курской областях // АО 1973 г. — М., 1973.
- Черняхівські племена Подніпров'я (культура та етнос) // Археологія. — 1973. — Вип.10. — С.9-23.
- Новые открытия в селищах Авдееве и Воробьевка-2 возле г. Курска // Раннесредневековые восточнославянские древности. — Л., 1974.
- Про кераміку черняхівського типу в Криму // Археологія. — 1976. — Вип.18. — С.80-86.
- Курская новостроечная экспедиция// АО 1978 г. — М., 1979.
- Курская новостроечная экспедиция // АО 1979 г. — М., 1980.
- Черняхівські горщики Подніпров'я // Археологія. — 1981. — Вип.36. — С.41-54.
- Погребальные обряды племен черняховской культуры // САИ. — Вып. Д 1-22. — М., 1983 (в соавт. с Н. М. Кравченко);
- З приводу черняхівських трупоспалень з розсіяними кісточками // Археологія. — 1983. — Вип.41. — С.91-94.
- Північно-східне пограниччя пам'яток черняхівської культури // Археологія. — 1983. — Вип.44. — С.71-85.
- Черняхівська кераміка Подніпров'я // Археологія. — 1983. — Вип.43. — С.26-42.
- Развитие культуры Черняховских племен Левобережья Днепра // КСИА. — Вып. 178. — М., 1984.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Историки Курского края: Биографический словарь — Сымонович Эраст Алексеевич (1919—1983) [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.], сайт «Вокабула» (рос.)
- ↑ СЫМОНОВИЧ, Эраст Алексеевич [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] (биография) (рос.)
Джерела ред.
- Некролог // Советская археология. 1984. № 3. (рос.)
- Мельниковская О. Н., Судьба моя — счастливица. М., 2004. (рос.)
- Историки Курского края: Биографический словарь, 2011 г. — ISBN 978-5-9765-1144-6 (рос.)
- Большая курская энциклопедия [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] / [Кур. обл. науч. краевед. о-во и др.; гл. ред. Ю. А. Бугров]. — Курск, 2004—2011 гг. — Т.1: Персоналии. Кн. 3: (С—Я). — 2005. — 279 с. : портр. — 500 экз. [Архівовано 18 квітня 2012 у WebCite] (рос.)
Посилання ред.
- Историки Курского края: Биографический словарь — Сымонович Эраст Алексеевич (1919—1983) [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.], сайт «Вокабула» (рос.)
- Ф. 312. Оп. 003. Д. 823. Сымонович Эраст Алексеевич. Дело по защите диссертации [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.], Архив Российской Академии наук. Санкт-Петербургский филилал. (рос.)