Городищенський район

район у Черкаській області (Україна)

Городи́щенський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області, Україна.

Городищенський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Черкаська область
Код КОАТУУ: 7120300000
Утворений: березень 1923 року
Ліквідований: 2020 року
Населення: 39831 особа (станом на 1 жовтня 2017[1])
Площа: 883,1 км²
Густота: 45.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4734
Поштові індекси: 19500—19537
Населені пункти та ради
Районний центр: Городище
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 17
Міста: 1
Смт: 2
Села: 21
Селища: 8
Районна влада
Голова ради: Ус Інна Олександрівна (з 17.11.2015)
Голова РДА: Ладнов Ігор Володимирович (з 25.01.2020)[2]
Вебсторінка: Городищенська РДА
Городищенська райрада
Адреса: 19500, Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, пл. Миру, б.4
Мапа
Мапа

Городищенський район у Вікісховищі

Географія ред.

Площа району складала 883,1 км², що становило 4,2 % усієї території області. Адміністративний центр району — місто Городище.

Район розташовувався в центральній лісостеповій частині України, в басейні правої притоки Дніпра річки Вільшанки. Нам північному заході район межував з Корсунь-Шевченківським районом, на заході — зі старим Звенигородським районом, на півдні — зі Шполянським районом, на південному сході — із Смілянським районом і на північному сході — зі старим Черкаським районом Черкаської області.

Корсунь-Шевченківський район Корсунь-Шевченківський район Черкаський район
Звенигородський район   Смілянський район
Шполянський район

Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні. На території району протікає 13 річок. Найбільші в межах району:

Корисні копалини ред.

У надрах Городищенського району є значні природні багатства, що використовуються в будівництві. Серед них особливе місце займають величезні запаси будівельного каменю (граніти різних типів (м. Городище, села Хлистунівка та В'язівок), лабрадорити, пісковики і гнейси). Більшість цих порід використовуються як бутовий і будівельний матеріал, як лицювальний і декоративний камінь.

Клімат ред.

Клімат району помірно континентальний із середньорічною температурою повітря від +7 °C до +9 °C. Абсолютний мінімум температури дорівнює −41 °C, а максимум від +38 °C до +40 °C.

Переважний напрямок вітру в літні і зимові місяці північно-західний зі швидкістю до 4,4 м/секунду. Середньорічна кількість опадів коливається в межах від 457 мм до 529 мм. Висота сніжного покриву в середньому становить 13—16 сантиметрів.

Глибина промерзання ґрунту за даними бюро розрахунків і довідок Керування Гідрометслужби УРСР сягає 125 см[3].

Природно-заповідний фонд ред.

На території району розташовано 17 об'єктів природно-заповідного фонду. Пам'ятка природи Закревський бір належить до об'єктів загальнодержавного знаяення, інші — місцевого значення:

Історія ред.

Як адміністративно-територіальну одиницю район було утворено у 1923 році.[4] Територіально він входив до Київської губернії (1923—1925 роки), Черкаської округи (1925—1930 роки), Київської області (1932—1953 роки).

У 1931 році приєднано район ім. Г. І. Петровського.[5]

У 1935 р. поновлений Вільшанський район у Київській області.[6][7]

З 1931 р.[8] до 15.08.1944[9][10] район ім. Г. І. Петровського (7 березня 1933 р. м-ко Городище-Шевченківське було перейменоване на містечко Г. І. Петровського).

Станом на 1 вересня 1946 року в районі був 31 населений пункт, які підпорядковувались 17 сільським радам. З них 14 сіл, і 16 хуторів і 1 селище:[10]

Села В'язівок, Городище, Мліїв і Орловець мали по дві сільські ради, які іменувались відповідно ХХХ-ка Перша і ХХХ-ка Друга сільська рада.

Із січня 1954 року район увійшов до новоствореної Черкаської області.

У листопаді 1959 р. приєднана частина ліквідованого Вільшанського району.

У грудні 1962 року у зв'язку з розукрупненням районів був розформований, а реформою у грудні 1966 року відновлений у нинішніх межах.

Район ліквідовано відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року, і включено до складу нового Черкаського району (Городищенська та Мліївська громади), та нового Звенигородського району (Вільшанська та Селищенська громади).[11]

Адміністративний устрій ред.

До складу району входять 1 міська, 2 селищні та 17 сільських рад, до складу яких входять 32 населені пункти, у тому числі — 1 місто, 2 селища міського типу, 21 село та 8 селищ. Загальна кількість дворів — 24,4 тисячі.

Економіка ред.

Промисловість ред.

Промисловість району представлена 5 промисловими підприємствами:

  • ПАТ «Вільшанське ремонтно-транспортне підприємство» — ремонт, технічне обслуговування і монтаж машин та устаткування для сільського та лісового господарства
  • ТДВ «Хлистунівський завод залізобетонних конструкцій» — виготовлення залізобетонних конструкцій
  • ПП «Цеглабуд» (Мліїв) — виробництво цегли керамічної
  • ТОВ «Завод гофротари „Придніпровський“» (Городище) — виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари
  • Виробничий підрозділ «Хлистунівський кар'єр» філії «Центр Управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця» — виробництво щебеню

Транспорт ред.

Через територію району проходить автомобільна дорога державного значення М 04. На території району розташовані 2 залізничні станції Одеської залізниці: Городище, Цвіткове.

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[12]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 21 990 4020 2862 6390 5853 2752 113
Жінки 27 208 3883 2742 6364 7291 6266 662


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[13]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 47780 97,11 %
росіяни 1040 2,11 %
вірмени 115 0,23 %
білоруси 85 0,17 %
молдовани 46 0,09 %
інші 135 0,27 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 48002 97,56 %
російська 981 1,99 %
вірменська 104 0,21 %
білоруська 38 0,08 %
молдовська 28 0,06 %
інші 48 0,10 %

Станом на 1 жовтня 2017 року населення району складає 39831 особу[1] (39905 осіб станом на 1 липня 2017 року[14], 40067 осіб станом на 1 лютого 2017 року[15], 40289 осіб станом на 1 грудня 2016 року[16], 40346 осіб станом на 1 листопада 2016 року[17]).

Найбільші населені пункти ред.

Населений пункт Населення,
осіб (2007)
1 Городище 15 491
2 Мліїв 4 330
3 Вільшана 3 650
4 В'язівок 2 972
5 Валява 2 641
6 Старосілля 2 587
7 Хлистунівка 2 429
8 Орловець 2 260
9 Вербівка 2 028
10 Дирдин 1 440
11 Цвіткове 1 313
12 Петропавлівка 1 224
13 Воронівка 1 164

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Городищенського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,00 % (проголосували 21 605 із 33 237 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,34 % (11 308 виборців); Юлія Тимошенко — 15,13 % (3 268 виборців), Олег Ляшко — 14,21 % (3 070 виборців), Анатолій Гриценко — 9,44 % (2 040 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,86 %.[18]

Освіта ред.

Освіта району представлена 14 дошкільними закладами (2 ясла-садки, 12 садочків), 21 загальноосвітніми навчальними закладами (1 ліцей, 2 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів, 13 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 5 навчально-виховних комплекси).

Навчальні заклади І-ІІ ступенів:

  • Вільшанська загальноосвітня школа
  • Воронівський навчально-виховний комплекс
  • Дирдинська загальноосвітня школа

Навчальні заклади І-ІІІ ступенів:

  • Валявська загальноосвітня школа
  • Вербівська загальноосвітня школа
  • Вільшанська загальноосвітня школа
  • В'язівська загальноосвітня школа
  • Городищенський економічний ліцей
  • Городищенська загальноосвітня школа № 1 імені С. С. Гулака-Артемовського
  • Городищенська загальноосвітня школа № 2
  • Городищенська загальноосвітня школа № 3
  • Журавський навчально-виховний комплекс
  • Калинівський навчально-виховний комплекс
  • Мліївська загальноосвітня школа № 1
  • Мліївська загальноосвітня школа № 2 імені М. М. Артеменка
  • Орловецька загальноосвітня школа
  • Петропавлівський навчально-виховний комплекс
  • Старосільська загальноосвітня школа
  • Товстівський навчально-виховний комплекс
  • Хлистунівська загальноосвітня школа
  • Цвітківська загальноосвітня школа

Соціальна сфера ред.

Медицина ред.

Медична сфера у районі представлена Городищенським районним територіальним медичним об'єднанням, до складу якого входять Городищенська центральна районна лікарня потужністю 2038 ліжок, поліклініка потужністю 265 відвідувачів за зміну, 3 дільничні лікарні загальною потужністю 221 ліжко, 5 сільських лікарських амбулаторій (з них — 3 загальної практики сімейної медицини; Вільшанська, Мліївська, Хлистунівська, Орловецька) та 12 фельдшерсько-акушерських пунктів. У Городищі діє Черкаський обласний кардіоревматологічний дитячий санаторій «Городище».

Городищенська центральна районна лікарня створена 1861 року, сучасний статус отримала 1963 року. Головним лікарем є Кравченко Василь Михайлович, Заслужений лікар України. До складу лікарні входять терапевтичне (37 ліжок), неврологічне (25 ліжок), акушерсько-гінекологічне (25 ліжок), хірургічне (30 ліжок), травматологічне (10 ліжок), урологічне (6 ліжок), отоларингологічне (6 ліжок), дитяче (23 ліжка), інфекційне (20 ліжок), реанімаційне (6 ліжок) відділення. Діагностика здійснюється у профільних кабінетах — рентгенівському, УЗД, ендоскопічному, клініко-діагностичному, лабораторії, функціональної діагностики. Поліклініка має відділення загальної практики сімейної медицини, стоматологічне відділення, денний стаціонар на 25 ліжок та профільні кабінети за 19 спеціальностями. На базі 2 амбулаторій (Вільшаноської та Мліївської) діють відділення відновного лікування та паліативної допомоги (по 20 та 5 ліжок відповідно). Діють 3 дільничні лікарні — Старосільська (7 ліжок), В'язівська (6 ліжок) та Валявська (5 ліжок).

Культура ред.

До культурних закладів району відносяться:

  • Районний палац культури імені С. С. Гулака-Артемовського
  • Центральна районна бібліотека імені В.Симиренка
  • Центральна районна дитяча бібліотека
  • Городищенська дитяча школа мистецтв імені С. С. Гулака-Артемовського
  • Районний центр дозвілля і кіно
  • Міський центр культури і туризму
  • 3 селищних центрів культури і дозвілля (Вільшана, Цвіткове, Буда-Орловецька)
  • 17 сільських центрів культури і дозвілля (Валява, Вербівка, Воронівка, В'язівок, Дирдине, Журавка, Зелена Діброва, Калинівка, Ксаверове, Мліїв (2 шт.), Орловець, Петрики, Петропавлівка, Старосілля, Товста, Хлистунівка)

Музеї ред.

Спорт ред.

Розвиток спорту у районі забезпечують 2 стадіони, 33 спортивні майданчики (з них 3 мають штучне покриття), 15 футбольних полів, 13 стрілецьких тирів при навчальних закладах, 21 спортивний зал, легкоатлетичний манеж, 2 критих тренажерних майданчики та 3 багатофункціональні сільські спортивні майданчики. У районі працюють районна громадська організація «Футбольний клуб „Городище“», громадська організація «Фізкультурно-оздоровчий спортивний клуб „Колос“» (Вільшана), Городищенська районна громадська організація «Футбольний клуб „Цукровик“», Городищенська міська громадська організація «Волейбольний клуб „Регіон“», Городищенський районний фізкультурно-оздоровчий спортивний клуб «Колос», Городищенська ДЮСШ.

Відомі уродженці ред.

Примітки ред.

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  2. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 51/2020-рп «Про призначення І.Ладнова головою Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області»
  3. www.oldrpz.cherkasy.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 27 квітня 2009. 
  4. Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 р. «Про реорганізацію районів УСРР»
  6. Постанова Президії ВУЦВК № 12 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
  7. Постанова Президії ВУЦВК № 20 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Київської області»
  8. Постанова Президії ВУЦВК № 94 від 13 лютого 1931 «Про визначення назви об'єднаного Городищенського району (на Шевченківщині) районом ім. Г. І. Петровського» (Зб. Уз. УСРР 1931 року, № 10, арт. 94)
  9. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 р. «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР» (Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 7–8 — с. 10.)
  10. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 266, 896, 1012.
  11. ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020. 
  12. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Черкаська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 22 січня 2022. 
  13. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Черкаська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. 
  18. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016. 

Посилання ред.