Відкрити головне меню

Жура́вка — село Городищенського району Черкаської області в Україні, центр сільської ради. Розташоване за 35 км від районного центру і залізничної станції Городище. Населення — 677 чоловік (на 2009 рік).

село Журавка
Zhuravka gor gerb.png Zhuravka gor prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Городищенський район
Рада/громада Журавська сільська рада
Код КОАТУУ 7120383001
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка перша половина 18 століття
Населення 650 чоловік (на 1 січня 2010 року)[1]
Територія 23,218 км²
Площа 3,977 км²
Густота населення 163,44 осіб/км²
Поштовий індекс 19521
Телефонний код +380 473439
Географічні дані
Географічні координати 49°16′46″ пн. ш. 31°11′05″ сх. д. / 49.27944° пн. ш. 31.18472° сх. д. / 49.27944; 31.18472Координати: 49°16′46″ пн. ш. 31°11′05″ сх. д. / 49.27944° пн. ш. 31.18472° сх. д. / 49.27944; 31.18472
Середня висота
над рівнем моря
205 м[2]
Відстань до
обласного центру
65,4 (фізична) км[3]
Відстань до
районного центру
35 км
Місцева влада
Адреса ради с. Журавка, вул. Соборна, 18
Сільський голова Шаповал Віктор Васильович
Карта
Журавка. Карта розташування: Україна
Журавка
Журавка
Журавка. Карта розташування: Черкаська область
Журавка
Журавка
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

За архівними даними та легендами, село засноване у 67 століттях до н. е., залишки археологічних пам'яток (раннє слов'янське поселення та могильник черняхівської культури) свідчать про давнє заселення території села (докладніше див. Журавка (археологічна пам'ятка)).

Територією села протікала повноводна річка, яка спочатку носила назву Жур, що в перекладі звучить як «брудна вода», полянське слово «жул» — мул і готське слово «ака» — річка злились в єдину назву «Журака» — річка брудної води, а поселення, яке розмістилося на двох берегах, стало називатись Журавка. Існують й інші легенди про походження назви села:

  • згідно з першою — у давнину навколишні урочища села Видумка, Байрак, Підмети, Висока Гребля були багаті водоймищами і болотами. На них росли густі очерети та верболози, а у водоймищах водилося багато риби. Навесні в ці місця прилітали великі зграї журавлів. Журавлі вили гнізда на значному підвищенні, саме там, де і знаходиться село. Одного року в житті журавлиної зграї сталася трагічна подія. Восени несподівано випав сніг, мороз скував водоймища. Одна журавлиха, маючи ще малих пташенят, не полетіла у вирій. Це помітили люди, забрали журавлят, обігріли, нагодували й доглядали їх;
  • за другою — назву села пов'язують з чумаками та словом «журитися». Село було засноване на пагорбі, і коли чумаки проїжджали цим шляхом, то часто журилися, дивлячись на схил — чи воли витягнуть на таку крутизну вози, навантажені мішками з сіллю.
  • в основі третьої легенди антропонім — прізвище Журавель, яке мав козак першопоселенець. За переказами, він залишив по собі добру згадку — криницю з джерельною водою[4].

Найдавніші писемні згадки про село датуються першою половиною XVIII століття. Тоді село належало до маєтків князів Яблоновських.

В середині 19 століття в селі мешкало 1 216 осіб. Діяла дерев'яна церква в ім'я мучениці Параскеви, 5-го класу. Церква була побудована в 1726 році і мала 36 десятин землі[5].

У 1920 році в селі виникло три артілі.

427 жителів села захищали Батьківщину у роки німецько-радянської війни, з них 158 загинули. 147 нагородженоі бойовими орденами і медалями СРСР. На їх честь у селі споруджено обеліск Слави.

В післявоєнні роки в селі працював колгосп імені Горького, що використовував 2276 га земельних угідь, в тому числі 1646 га орної землі. Господарство спеціалізовувалось на вирощуванні зернових і технічних культур. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 204 людини. Працювали 8-річна школа, в якій навчалось 219 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 10,6 тисяч примірників, пологовий будинок, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, майстерня побутового обслуговування.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

СучасністьРедагувати

У селі зареєстровано 4 приватних підприємці та 3 фермерських господарства, які спеціалізуються з вирощування зернових культур.

ПерсоналіїРедагувати

У селі народились:

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати