Відкрити головне меню

Обелі́ск (грец. ὀβελίσκος — obeliskos — «рожен») — монументальний гранчастий стовп, який звужується доверху і закінчується на вершині пірамідою. Зазвичай встановлюється як декоративний мотив чи пам'ятник.

Його форма походить від давньоєгипетських храмів на честь бога Сонця. Обеліски широко використовувались у європейській архітектурі з Нового часу як домінанти міського середовища, а також як меморіальні пам'ятки. Зазвичай мали чотиригранну форму, нерідко встановлювались на постаментах і п'єдесталах, прикрашались гербами, дошками з присвятними написами.

Зараз вже неможливо з'ясувати, чи були перші обеліски фалічним символом родючості чи своєрідною кам'яною віссю світу.

БілорусьРедагувати

У Білорусі відомий з 18 століття. Нерідко обеліски у вигляді колон ставили в пам'ять про значущі суспільні події. Найцікавіші в архітектурно-художньому відношенні обеліски зведений на згадку про події війни 1812 року в Вітебську (арх. І. Фомін) , Верхнедвинск і с. Ворони Вітебського району; на могилі М. Свентаржецкага в с. Малинівщина Молодечненського району (все 1912) [1].

Особливо розширилася будівництва обелісків після Великої Вітчизняної війни з метою увічнення пам'яті та увічнення героїчного подвигу білоруського народу в боротьбі проти нацистських загарбників. Класична форма обеліска змінилася, набула нових контурів в плані: квадрат, прямокутник, багатогранник, окружність. До найзначущіших обелісків в Білорусі відносяться Монумент Перемоги в Мінську, обеліск в меморіальному комплексі Брестська фортеця-герой (шпиль-обеліск), в архітектурно-скульптурному комплексі «Мінськ - місто-герой», на місці таборів смерті поруч с. Великий Тростенец Мінського району (1963, арх. Л. Каджара) та ін. У вигляді обеліска вирішені багнети-пілони в меморіалах Курган Слави Радянської Армії - визволительки Білорусі, Пам'ятник визволителям в Вітебську [1].

Останнім часом обеліск використовується як декоративно-художній елемент в архітектурі [1].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Шаблон:Джерела / ЕКБ