Відкрити головне меню
Журавель
Журавель сірий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Журавлеві (Gruidae)
Рід: Журавель (Grus)
Brisson, 1760
Види
10, див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Grus grus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Grus grus
EOL logo.svg EOL: 34447
ITIS logo.svg ITIS: 176175
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9114
Fossilworks: 39502

Жураве́ль (Grus) — рід птахів родини Журавлевих (Gruidae). Один із 4-х родів родини у світовій фауні. Види цього роду поширені в Європі, Азії, Північній Америці та Австралії. До фауни України належать 2 види: журавель сірий як гніздовий птах і журавель білий як рідкісний залітний[1][2]. Усі види роду за способом існування пов'язані із заболоченими територіями.

Зміст

ВидиРедагувати

Викопні видиРедагувати

Найдавнішим викопним решткам представників цього роду 12 млн років. Найдавнішим є вид Grus miocaenicus (Середній Міоцен, Румунія).

Журавель в культуріРедагувати

Журавлі відіграють помітну роль у культурі багатьох народів[4].

Помітне місце посідає журавель і в житті українців: один із символів весни («жура­вель прилетів — теплинь приніс»), за поведінокою птахів угадували погоду («журавлі летять високо — зима ще далеко», «журавлі летять низько — зима вже близько», «ранній приліт журавлів — на ранню весну»). Вважали, що прилітає журавель через тринад­цять тижнів після Різдва. Існують свідчення «тимчасової табуїзації» слова «журавель» навесні: побачивши перший ключ журавлів, не можна вимовляти слово «журавель» вголос — «бо журити­мешся весь рік», натомість слід вживати слово «веселик»[5]. «Журавлем» називали народний сю­жетний танець, у якому танцюрис­ти зображують журавля. Такий танець виконовували зазвичай на перезві. Цей птах — символ сторожкості («Стоїть, як журавель на варті»), відлюд­ності («Ходить, як журавель по бо­лоті»), гульвіси («Унадився жура­вель до бабиних конопель»)[6]. «Жу­равлем» називають цибату людину, а також важіль для піднімання води з криниці — за схожість з довгою шиєю журавля.

Особливу увагу цим птахам приділено в культурі Японії. Їх образ використано в багатьох творах (наприклад, «Тисяча журавлів»), широко представлено в японському образотворчому мистецтві.

ПриміткиРедагувати

  1. Кістяківський О. Б. 1957. Фауна України. Птахи
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  3. а б в г д Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Журавлі. Що вони символізують в культурі різних країн і народів
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  6. Журавель // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 226—227.

ПосиланняРедагувати

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
  • Hoyo, J. del, et al., eds. (1996). Handbook of the Birds of the World, vol. 3: Hoatzin to Auks. Barcelona: Lynx Edicions. с. 821. ISBN 84-87334-20-2. 

ЛітератураРедагувати

  • Птицы СССР. Курообразные, Журавлеобразные / В.Д. Ильичев, В.Е. Флинт. — Л : Наука, 1987. — 528 с.
  • Cranes of the World (1983) by Paul Johnsgard