Журавель (криничний журавель)[1], або звід[2] — пристрій для підіймання відер з водою з криниць.

Криниця з журавлем. Музей у Пирогові

Опис

ред.

Складається з двох сох[3] — стояків (або однієї сохи з розвилиною), вкопаних у землю, рухомо закріпленої між ними довгої жердини (власне «журавля»)[1], спорядженої противагою на коротшому плечі важеля і з прив'язаним відром на довшому (іноді за допомогою залізного гака, відомого як «рак»)[4]. Для противаги використовують масивну металеву деталь, зв'язані цеглини, бетонні блоки. Вага на коротшому плечі полегшує витягання наповненого відра, а щоб використати й ефект довжини важеля і при підійманні, журавель з'єднують з відром замість мотузки жорсткою тягою з довгої тонкої жердини («ключем», «крюком»)[5][6][7][8].

Існує варіант і без противаги: в цьому разі на протилежному від кріплення відра кінці журавля прив'язують мотузку, за яку й тягнуть для підняття води[9]. Трапляється і конструкція взагалі без важеля-журавля: в цьому випадку на сохах встановлюється перекладка чи рама з двома нерухомими блоками, через які пропускається мотузка, на одному кінці якої кріпиться відро, на другому — противага[10].

Шадуф

ред.
 
Давньоєгипетський настінний розпис

Шаду́ф (араб. شادوف) — назва, вживана щодо криничного журавля зі шкіряним відром, відомого в Єгипті з часів фараонів. За розрахунками, за допомогою шадуфа можна протягом години підняти воду на висоту 2 м — 3400 л води, на висоту 3 м — 2700 л, на висоту 4 м — 2050 л, на висоту 5 м — 1850 л, і на висоту 6 м — 1650 л. Щоб підняти воду на більшу висоту, використовують своєрідні сходи з шадуфів: нижній підіймає воду на терасу, звідти вищий шадуф підіймає ще вище, і з найвищої тераси вода тече по каналах[11].

Інше

ред.
  • Принцип дії криничного журавля використовувався в толеноні — античній облоговій машині, яку застосовували для підняття своїх воїнів на стіни обложених фортець або викрадання воїнів противника.

У культурі

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Журавель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Звід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Соха // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Рак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Как сделать колодец-журавль. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 15 липня 2017.
  6. Супруненко В. П. Молчаливая вода кяриза / Вступ. статья Э. Сафонова. — М. : Молодая гвардия, 1987. — С. 176.
  7. Ключ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Крюк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. [1] — Инструменты и оборудование для колодца. — Litres, 2017-09-05. — 80 с. — ISBN 9785457183674. Архівовано з джерела 10 листопада 2017 (рос.)
  10. Олена Гобанова. Усякі різні колодязі // тижневик «Вісник Ч». — 2019. — № 38 (1740) (19 вересня). Архівовано з джерела 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  11. Водоподъемные сооружения. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 15 липня 2017.