Відкрити головне меню

Аму́рська о́бласть, Аму́рщина (рос. Амурская область) — область на Далекому Сході Російської Федерації.

Амурська область
Амурская область
Flag of Amur Oblast.svg Coat of arms of Amur Oblast.svg
Прапор Амурської області Герб Амурської області
Амурська область на карті Росії
Амурська область на карті Росії
Обласний центр Благовєщенськ
Площа

- Усього
- % водн. пов.

14-а

363 700 км²
0,9

Населення

- Усього
- Густота

59-а

811 446 [1] (2014)
2.28 ос./км²

Федеральний округ Далекосхідний
Економічний район Далекосхідний
Автомобільний код 28
Державна мова російська
Часовий пояс MSK+6 (UTC+9)

Амурську область традиційно зараховують до Зеленого Клину у широкому значенні цього поняття.

Зміст

ПриродаРедагувати

Територія Амурської області обмежена на заході Ольокминським Становиком, на півночі — Становим хребтом, на сході — хребтом Турана і на півдні — річкою Амуром.

На південь від Станового хребта в межах Амурської області із заходу на схід простяглися хребти — Тукурінгра і Джагди. На південь від Станового хребта лежить Верхньозейська рівнина. На південному сході від Амура і Зеї — велика Зейсько-Бурейська рівнина.

Корисні копалини: золото, буре вугілля (Нижньозейський буровугільний басейн, Райчихінське родовище вугілля), торф, мармур, азбест, каолін тощо.

Клімат Амурської області різко континентальний. Амурська область перебуває під впливом далекосхідних мусонів. Пересічна температура січня від —24 до —32°; липня від +18 до +21°. Річна кількість опадів 300—600 мм, максимальна влітку. Зима малосніжна, з сильними морозами, ясними сонячними днями. Літо сонячне, тепле. Вегетаційний період близько 150 днів. На півночі Амурської області переважно острівна багаторічна мерзлота.

Головні річки — Амур і його притоки: Зея з Селемджею, Бурея (низов'я) та ін. Повінь на річках влітку.

Ґрунти переважно підзолисті, на Зейсько-Бурейській рівнині здебільшого чорноземоподібні; поширені дерново-лучні, підзолисто-болотні та болотні.

Флора і фаунаРедагувати

Флора і фауна Амурської області дуже різноманітні за характером і видовим складом (стик Сибірської, Маньчжурської і Охотсько-Аянської біогеографічних провінцій). Ліси займають понад 40 % території, з них половина — хвойні. На південному заході — даурська модрина, ялина, сосна, смерека, кедровий ялівець; на південному сході мішані ліси — дуб, клен, ясен, липа, береза, ільм, амурська акація, коркове дерево амурське, маньчжурський горіх.

Тварини: вивірка лісова, вовк, борсук, видра річкова, росомаха, рись, ведмідь бурий, горностай, лось, сарна сибірська, ізюбр; з птахів — глухар, орябок, уссурійський тетерев, у горах тундрова куріпка.

ІсторіяРедагувати

Як адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії була утворена в грудні 1858 року. Її межі значною мірою відповідали межам сучасної Амурської області РФ, за винятком східної частини, що зараз складає територію Єврейської автономної області.

Сучасна Амурська область була утворена 1932 року, у 1932—1938 роках вона була у складі Далекосхіднього краю РРФСР, у 1938—1948 pоках — у складі Хабаровського краю.

ВладаРедагувати

Губернатор Амурської області Олег Миколайович Кожем'яко.

2 березня 2008 року відбулися вибори в Законодавчі збори Амурської області. Головою Зборів став секретар політради регіонального відділення «Єдиної Росії» Микола Швець. При явці 69,68 відсотка «Єдина Росія» набрала 62,43 %, КПРФ — 17,54 %, ЛДПР — 11,01 % голосів. Ці три партії, що пройшли до обласного парламенту, сформували там свої фракції.

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2002 року населення Амурської області становило 902 тисячі осіб:

За переписом 2010 року населення області становило 830,1 тисяч, у тому числі українців — 16 636 (2 %), росіян — 94,3 %, евенків — 1481 осіб.

За переписом 1989 в області мешкало 1057,8 тис. осіб. В тому числів українців — 70 759 (6,7 %), з яких 42 438 мешкали в місті та 28 321 — у селі. Рідною мовою у 1989 вважали українську — 44,6 % (41,5 % — в місті та 49,2 % — в селі), ще 14 % українців визнали, що вільно володіють українською мовою.

Національний склад населення Амурської області за переписом 1926 р.
національність загальна чисельність % сільське населення %
українці 102816 24,0 94888 30,3
росіяни 282774 66,0 188491 60,1
білоруси 17079 4,0
китайці 11064 2,6
тубільці 3105 0,7
інші 9337
всі 428252 100 313445 100

Адміністративний поділРедагувати

Населені пунктиРедагувати

В Амурській області 9 міст, 21 селище міського типу, 289 сільських адміністрацій, усього 608 сільських населених пунктів, з них 6 покинутих.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати