Архара
Архара — селище міського типу, адміністративний центр Архаринського району Амурської області. Залізнична станція Архара, що належить до Транссибірської магістралі — найзахідніша станція Далекосхідної залізниці.[2] Населення на 2009 рік становить 9800 осіб. У склад муніципального утворення Архара входять також село Бон і залізничні станції Архара і Журавлі[3].
Селище міського типу
Координати 49°25′32″ пн. ш. 130°04′41″ сх. д.H G O
|
Географія
ред.Клімат
ред.Клімат Архари | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,5 | −1,6 | 3,5 | 13,8 | 21,2 | 24,8 | 26,5 | 26,0 | 20,5 | 12,6 | 4,7 | 0,2 | 12 |
Середня температура, °C | −5,7 | −4,8 | 0,0 | 9,0 | 15,7 | 19,3 | 20,9 | 20,2 | 15,0 | 8,1 | 1,8 | −2,5 | 8 |
Середній мінімум, °C | −8,8 | −8 | −3,4 | 4,2 | 10,3 | 13,9 | 15,4 | 14,5 | 9,5 | 3,7 | −1,1 | −5,2 | 3 |
Норма опадів, мм | 43 | 38 | 33 | 40 | 44 | 60 | 61 | 45 | 41 | 41 | 43 | 47 | 536 |
Джерело: climate-data.org |
Історія
ред.Селище засноване у 6 грудня 1911 року[4]. Вважається, що свою назву селище отримало завдяки генерал-губернатору Приамур'я Миколі Львовичу Гондатті[ru]. За іншою версією населений пункт названий на честь місця народження генерал-губернатора Східного Сибіру Миколи Миколайовича Муравйова, який отримав титул графа від імператора за приєднання Амурських земель згідно з договором, укладеним із Китаєм. Він народився у місті Архангельськ, яке в народі називають Архара.
За іншою теорією до 20 століття Архара носила назву «Ар-Біра», де евенкійське слово «арі» означало «протока між озер», а слово «Біра» — це позначення однієї з етнічних груп евенків «бірарів», але в цьому випадку слово «Біра» вживається в значенні «ріка», тобто річка, що має багато приток. У 20 столітті Ар-Біра отримує нову назву — Архара, де слово «хара», що пішло від евенкійського слова «Хара» позначає «житло». З точки зору тюркських мов Архара може мати й інший переклад. На якутській мові «арии» — масло, «хара» — чорний, а загальний переклад — чорне масло, тобто це означало, що в басейні річки Архара присутні виходи нафти.
Населення
ред.1939[5] | 1959[6] | 1970[7] | 1979[8] | 1989[9] | 2002[10] | 2009[11] |
---|---|---|---|---|---|---|
5873 | ↗8738 | ↗9627 | ↗10 850 | ↗13 192 | ↘10 847 | ↘9816 |
2010[12] | 2011[13] | 2012[14] | 2013[15] | 2014[16] | 2015[17] | 2016[18] |
↘9585 | ↘9556 | ↘9398 | ↘9279 | ↘9126 | ↘9044 | ↘8965 |
2017[19] | 2018[20] | |||||
↘8842 | ↘8728 |
Пам'ятки
ред.Навколо поселення розташована ботанічна пам'ятка природи: Зелена зона смт. Архара, створена у 1978 році.
У селищі є краєзнавчий музей, філіал Сучасної Гуманітарної академії, професійне училище № 15, три середні школи, одна музична школа, доросла і дитяча бібліотеки, залізнична бібліотека, стадіон «Юність» на 1200 місць. Будується новий православний храм «На честь новомучеників Російських».
На території селища встановлений пам'ятник Володимиру Леніну.
Промисловість
ред.На території селища з 1947 по 1998 рік функціонував архаринський пивзавод «Пиво», роботу якого у 2002—2003 роках місцева влада намагалась відновити[21]
Джерела
ред.- ↑ а б ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
- ↑ Транссиб-99: От Амура на запад. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 25 травня 2011.
- ↑ Закон Амурской области от 18 ноября 2005 г. N 91-ОЗ «Об установлении границ и наделении соответствующим статусом муниципального образования Архаринского района и муниципальных образований в его составе» (с изменениями от 29 октября 2007 г., 30 июня 2008 г.)[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ База данных «Территориальное устройство России». Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 14 вересня 2011.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов
- ↑ Амурская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2014 годов
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ http://www.nubo.ru/pavel_egorov/books/arhara.html [Архівовано 24 листопада 2011 у Wayback Machine.] Мифы, вопросы и другие заметки о пивзаводах России. Архара.
Посилання
ред.- Архара. Край первозданной природы
- Розклад руху поїздів по вокзалу Архара [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в Архарі [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |