Становий хребет

Становий хребет (рос. Станово́й хребе́т, китайська: 外兴安岭) — система гірських хребтів в Східному Сибіру, від середньої течії р. Олекми до витоків р. Учур (сточище Алдану).

Становий хребет
55°30′ пн. ш. 127°30′ сх. д.
Країна	Росія
Регіон	Саха
Тип	гірський хребет
матеріал	Глинистий сланець, Гнейс, граніт
Висота	2482 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	2016095
Становий хребет Становий хребет (Росія)
Становий хребет у Вікісховищі

Довжина близько 700 км, ширина 100—180 км. Переважаючі висоти 1500—2000 м (найбільша — 2412 м). С. х. — вододіл сточищ річок Північного Льодовитого і Тихого океанів, що складається з паралельних хребтів майже широтного простягання, розділених поздовжніми долинами.

Геологія

Складний кристалічними сланцями і гнейсами (архейсько-протерозойськими), прорваними інтрузіями гранітів. Родовища золота, рідкісних металів, залізняку. Типові куполоподібні і пласковершинні хребти і широкі долини; місцями в пасмовій зоні є кари, цирки, троги. Розвинені кріогенні форми рельєфу, пов'язані з повсюдним розповсюдженням багаторічної мерзлоти.

Клімат

Клімат суворий, континентальний. Літо відносне тепле, період з середніми добовими температурами повітря вище 10 °С триває близько двох місяців. Зима холодна, тривала (звичайні морози — 30-40 °С). Опадів близько 500 мм на рік (до 80 % їх випадає в теплу пору року). Із С. х. беруть початок притоки Лени і Амуру; живлення річок головним чином дощове; характерні літньо-осінні паводки. На схилах — гірська модринова тайга; зустрічаються ліси з аянської ялини. Вище 1200 м тайга змінюється поясом кедрового сланника, верхні частини хребтів зайняті гірською тундрою. По долинах річок — марі, вейниково-осокові луки, торф'яні болота.

Кінематограф

Злий дух Ямбуя - радянський художній фільм 1977 року, за однойменною повістю Григорія Федосєєва.

Джерела

• Stanovoi on Peakware

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.