Ви́дра річкова́ (європейська, звичайна), заст. видни́ха[3][4][5][6] (Lutra lutra) — вид видри, широко розповсюджений у Європі й Азії.

Видра річкова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Видрові (Lutrinae)
Рід: Видра (Lutra)
Вид:
Видра річкова (L. lutra)
Біноміальна назва
Lutra lutra
(Linnaeus, 1758)[2]
Ареал річкової видри
Синоніми

Mustela lutra Linnaeus, 1758[2]

Морфологічні ознаки ред.

Довжина тулуба самців становить 46–90 см, самок — 54–68 см, маса: 6–10 та 3–6 кг. Має довгий хвіст (21–46 см), щільне та коротке хутро коричневого відтінку; пальці на задніх лапах з'єднані шкірястими перетинками.

Поширення і місця оселення ред.

В Україні здебільшого водиться в річках Полісся та Лісостепу. Зрідка трапляється і в степовій зоні. Гірськими річками Карпат видра підіймається досить високо в гори. Хутро блискуче, темно-буре.

Місця оселення — річки, озера, стариці, ставки. У воді видра майстерно плаває і пірнає. Веде нічний спосіб життя, а вдень спить в норі. Вхід в нору розташований нижче рівня води. Є у видри також і тимчасові сховища — підмиті водою береги, купи хмизу або корчі, повалені дуплисті дерева тощо. Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок.

Екологічні особливості ред.

Видри річкові (Lutra lutra) під час вживання замороженої риби

Видра веде сутінково-нічний спосіб життя. Живе в норі з 1–2 входами, що розташовані під водою і над нею; часто займає старі ондатрові та боброві житла. Живиться переважно рибою, хоч поїдає також багато жаб, раків, молюсків та різних водяних комах. Полює і на водоплавних птахів та мишовидних гризунів, зокрема водяних полівок. Спіймавши здобич, виносить її влітку на берег, а взимку на лід.

Парування у видри відбувається в лютому — березні. У травні самка народжує 2—5 малят. Через 6 тижнів вони вже починають виходити з нори. Статевої зрілості досягає в 3-річному віці, живе 12—15 років.

Охорона та промисел ред.

Видра занесена в Червону книгу України.

Полювання на видру дозволяється лише по ліцензіях під час сезону на хутрових звірів. Щорічно в Україні добувають не більше 150—200 видр.

За даними мисливської статистики за формою «2тп-мисливство», чисельність виду постійно зростає: з 7,98 тис. особин у 1999 році до 11,90 тис. у 2006 році (пізніші дані відсутні), проте даних про здобування виду не наведено[7].

Примітки ред.

  1. Ruiz-Olmo, J., Loy, A., Cianfrani, C., Yoxon, P., Yoxon, G., de Silva, P.K., Roos, A., Bisther, M., Hajkova, P. & Zemanova, B. (2008). Lutra lutra. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 21 March 2009. Database entry includes justification for why this species is near threatened
  2. а б Lutra lutra (Linnaeus, 1758). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 25.07.2015. 
  3. Видни́ха [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.] / Російсько-українські словники
  4. Українська загальна енциклопедія
  5. Українська Мала Енциклопедія
  6. Шарлемань, М. Lutra lutra — Видниха або Видра Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні // Шарлемань М., Татарко К. / (Словник зоол. номенкл.; Ч. 2). Назви хребетних тварин. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 21.
  7. Чисельність, розселення і добування видр (Lutra lutra) в Україні. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 30 квітня 2011. 

Джерела ред.

Посилання ред.