Кечкемет
Ке́чкемет[1][2] (угор. Kecskemét) — місто в центральній частині Угорщини, у регіоні Південний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє Бач-Кішкун. Восьме за величиною місто країни, населення — 110 813 осіб (2017).
| Кечкемет Kecskemét | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина
| ||||
| Медьє | Бач-Кішкун | ||||
| Регіон | Південний Великий Альфельд | ||||
| Населення | 110 813 | ||||
| Площа | 321,36 км² | ||||
| Густота населення | 336,96 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Поштові індекси | 6000 | ||||
| Телефонний код | +36-76 | ||||
| Географічні координати | 46°54′25″ пн. ш. 19°41′36″ сх. д. / 46.90694° пн. ш. 19.69333° сх. д.Координати: 46°54′25″ пн. ш. 19°41′36″ сх. д. / 46.90694° пн. ш. 19.69333° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 122 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | kecskemet.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Кечкемет | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія і транспорт ред.
Кечкемет знаходиться за 86 км на південний схід від Будапешту і на такій же відстані на північний захід від Сегеда. Через місто проходить автомагістраль Будапешт — Кечкемет — Сегед, інші дороги йдуть на захід до Шольту і на схід, у бік Кунсентмартона і Бекешчаби. В місті є залізнична станція, час в дорозі на поїзді від Будапешту — 1 ч. 20 хв.
Етимологія ред.
Назва міста походить від угорського слова угор. kecske, козел і відображає давні тваринницькі традиції регіону. Козел зображений також на гербі міста.
Історія ред.
Стародавні поселення, що існували на місці Кечкемета були повністю знищені навалою монголів в XIII столітті. Але завдячуючи вигідному географічному розташуванню на перехресті торгових шляхів Кечкемет швидко був відновлений, в 1348 році король Людвік I Великий дарував йому права міста.
В XVI-XVII століттях місто, як і вся Центральна Угорщина було під владою Османської імперії, але Кечкемет користувався пільгами платити податки напряму будайському паші, завдячуючи чому знаходився під його протекцією і уник руйнувань і тотальних грабежів.
В XVIII столітті в околицях міста інтенсивно розвивалось тваринництво, в XIX столітті його почало витісняти виноградництво і садівництво. До кінця XIX століття Кечкемет переторився в важливий торговий центр регіону, благополуччя міста відбилось на його внутрішньому обліку, тут були збудовані декілька розкішних палаців в стилі ар-нуво, нова ратуша, церква і гімназія ордена піарів та інші примітні будівлі.
Після Другої Світової війни в місті було збудовано декілька індустріальних підприємств, в 1950 році Кечкемет став столицею найбільшого за площею угорського медьє Бач-Кішкун. В 1975 році незаймані степові території поруч з містом були об'єднані в національний парк Кішкуншаг.
Пам'ятки ред.
- Міська ратуша
- Міський собор
- Католицька церква св. Міклоша
- Лютеранська церква
- Гімназія і церква піарів
- Синагога
- Палац «Cifra Palota» (дослівно «Прикрашений палац»)
- Міський театр
- Православна церква (або Троїцька церква).
-
Театр Йожефа Катони -
Ратуша міста Кечкемет -
Православна церква Кечкемет -
галерея в Кечкеметі "Cifra palota"
Міста-побратими ред.
.svg){kind=small}
Цікавинки ред.
Кечкемет відомий в країні і за межами як столиця виробництва відомої абрикосової палінки (угор. barack palinka). Крім вживання як алкогольний напою, кечкеметська палінка використовується для виготовлення десертів і коктейлів. Великим поціновувачем цього напою був король Англії Едуард VIII[3] Щороку наприкінці вересня проводиться ярмарок з нагоди Дня міста, де можна придбати речі вироблені власноруч за старовинними технологіями.
Примітки ред.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Про кечкеметську палінку на сайті http://www.hungary.ru[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання ред.
- Офіційний сайт міста. [Архівовано 13 Травня 2011 у Wayback Machine.]