Дизентерія

синдром гострого запалення кишечника з кривавою діареєю

Дизентері́я (грец. δυσεντερία, від грец. δυσ/диз — приставка, що означає скруту, порушення, та грец. εντερία/ентерон або ентерія — кишка, травлення) — синдром гострого ураження людини з переважним запальним ушкодженням дистального відділу товстої кишки з типовими проявами коліту з обов'язковою появою крові у випорожненнях[2][3]. Інші клінічні прояви при дизентерії — гарячка, біль у животі, тенезми, однак вони не є обов'язковими.

Дизентерія
Солдат, що страждає на дизентерію. Малюнок з книги К.Х. Баумгартнера.[1]
Солдат, що страждає на дизентерію. Малюнок з книги К.Х. Баумгартнера.[1]
Спеціальність інфекційні хвороби (медична спеціальність)
Симптоми hemorrhagic diarrhead і біль у животіd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A02.8, A03, A04.2, A06, A07, A09.0
MeSH D004403

Спричинити синдром дизентерії можуть бактерії, найпростіші, гельмінти, віруси. Термін «дизентерія» має на сьогодні більш історичне значення, його нечасто вживають у сучасній медичній літературі. Ця назва не відображає етіологічний чинник ураження, тому що «кривавий пронос» є симптомом як, найчастіше, шигельозу, так і амебіазу, балантидіазу, кампілобактеріозу, деяких клінічних форм сальмонельозу, ешерихіозу тощо. Травлення при цьому суттєво не порушується. Центри з контролю та профілактики захворювань у США (CDC) визначають цей стан як «діарею з видимою кров'ю» («криваву діарею»), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) теж переважно користується терміном «гостра кривава діарея» (англ. acute bloody diarrhoea)[4].

Кожен конкретний патоген у ситуації «дизентерії» має свій власний механізм патогенезу, але в цілому результат пошкодження слизової оболонки кишечника є однаково таким, що призводить до запальної імунної реакції. Це може призвести до підвищення температури тіла, болючих спазмів м'язів кишечника, надлишкового потрапляння води з кровоносних капілярів кишечника у його просвіт, а в подальшому, пошкодження тканин імунними клітинами організму і ендотоксинами, цитокінами. Результатом є порушення всмоктування поживних речовин, втрати води і корисних речовин через діарею, а у тяжких випадках, проникнення патогенних організмів у кров.

В історичному плані, до появи в XIX столітті можливості проводити лабораторну ідентифікацію збудників, усі ці хвороби об'єднували у одне поняття «дизентерія», тому встановити чітку нозологічну характеристику того чи іншого епідемічного спалаху або причину смерті видатної особистості в той період нині не вважається можливим. До XIX століття було відомо тільки те, що існує «дизентерія південних країн» (амебіаз), для якої на ранніх етапах характерний поступовий початок за відсутності гарячки.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. BAUMGÄRTNER, Karl HeinrichPhysiognomice pathologica — Krankenphysiognomik. Stuttgart 1839.
  2. «Dysentery» at Dorland's Medical Dictionary
  3. Dysentery. who.int. Процитовано 28 November 2014. 
  4. Diarrhoeal disease Fact sheet N°330. April 2013

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати