Quercus hinckleyi
| Quercus hinckleyi | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus hinckleyi C.H.Mull., 1951[1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus hinckleyi — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік Техасу, США, можливо залишився в центрально-північній Мексиці. Це кущ, який зазвичай утворює щільні зарості з товстими, сіро-зеленими листками, які мають падубоподібну форму[2]. Видовим епітетом вшановано Леона К. Хінклі (англ. Leon C. Hinckley), який обстежував рослини цього району в тридцятих роках[3].
Опис ред.
Q. hinckleyi росте як вічнозелений кущ заввишки до 0.75(1.5) м, багатостовбурний, густо гіллястий. Хоча цей вид може розмножуватися статевим шляхом, клональне розмноження значно поширеніше. Кора луската, сіра. Гілочки блідо-коричневі, гладкі або слабо запушені. Листки від широко еліптичних до майже округлих, 0.5–1.5 см завдовжки (довші при вирощуванні), шкірясті, товсті; основа серцеподібна; верхівка тупа або загострена; край хвилястий, грубо-зубчастий; голі й сірувато-зелені з обох боків; ніжка листка запушена, завдовжки 2 мм. Цвіте навесні. Жолуді поодинокі, однорічні, сидячі або на ніжці до 4 мм; горіх яйцеподібний, 10–20 × 8–12 мм, голий; чашечка неглибока, у формі блюдця, глибиною 1–3 мм і 10–15 мм завширшки, укриває лише основу горіха, з притиснутими, бородавчастими лусочками[2][4][5].
Середовище проживання ред.
Поширений у Техасі, США й можливо залишився в центрально-північній Мексиці[2].
Росте на сухих пустельних схилах; на висотах 1000–1400 м[5]. Вважається, що тисячі років тому вид мав більш широкий ареал, перш ніж мінливий клімат відокремив його до більш ізольованих плям.
Примітки ред.
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus hinckleyi. The IUCN. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ Bartlett R. C. Saving the Best of Texas. — Austin : University of Texas Press, 2010. — С. 187.
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |