Quercus pumila
| Quercus pumila | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.gif) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus pumila Walter[en], 1788[1] | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Quercus elliottii Wilbur | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus pumila — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік у південного сходу США. Цей вид — низький кущ ≈ 1 м заввишки; він сильно клональний; його листя нелопатеве, злегка загнуте і з білим запушенням знизу. Q. pumila росте на сухих піщаних і до суглинистих ґрунтах; він пристосований до вогню і швидко відростає, збільшивши виробництво жолудів після згорання. Етимологія: лат. pumilus — «карликовий»[2].
Опис ред.
Це листопадний або пізньолистопадний кущ, що досягає приблизно одного метра у висоту. Цей вид сильно клональний, поширюється довкола підземними пагонами. Кора від сірої до темно-коричневої. Гілочки від сіро-коричневих до червонувато-коричневих, від рідко до рівномірно запушені. Листки зворотно-ланцетні або вузько еліптичні, 2.5–10 × 0.5–3 см; основа округла або злегка гостра; верхівка загострена, часто закінчується дрібним зубом; край цілий, часто підкочений; верх блискучий темно-зелений, голий, опуклий; низ сіро-коричневий, густо запушений, рідко голий; ніжка листка волохата, завдовжки 2–5 мм. Цвіте навесні. Жолуді однорічні, горіх від кулястої до яйцеподібної або широко довгастої форми, 9.5–15 × 9–12 мм, смугастий, гладкий; чашечка заввишки 5–12 мм і 10–15 мм завширшки, укриває 1/3–1/2(2/3) горіха, з притиснутими, сіруватими запушеними лусочками[3][4][5].
Середовище проживання ред.
Ендемік у південного сходу США: Алабама, Флорида, Джорджія, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна[3].
Населяє сухі піщані ґрунти саван, низькі хребти та дубово-соснові чагарники, іноді росте на узліссях слабо дренованих ділянок; на висотах 0–100 м[5].
Використання ред.
Нечасто використовується як декоративний[3].
Загрози й охорона ред.
Сосново-дубові чагарникові спільноти, які займає Q. pumila, перебувають під загрозою придушення пожеж, що дозволяє більш високим видам зазіхати на цей вид. Однак наразі немає повідомлень про широкомасштабне скорочення населення. Вид вважається не загроженим і тому не є об'єктом основних природоохоронних заходів[3].
Галерея ред.
-
листки й жолуді -
ілюстрація: листки й жолуді -
ілюстрація: жолуді
Примітки ред.
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в г Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus pumila. The IUCN. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |