Відкрити головне меню
Ялинка в Києві у 2019 році
Прикрашення різдвяної ялинки. Марсель Рідер[fr], 1898

Яли́нка — прикрашене дерево ялини, ялиці або сосни, вшанування якого походить з поганських часів та культу «вічнозеленого дерева». У християнські часи — символ та неодмінний атрибут Нового року та Різдва.

Походження звичаюРедагувати

 
Віґґо Югансен[en]. «Світле Різдво»
 
Г. Дж. Овербек «Різдвяна ялинка», 1877

Поклоніння вічнозеленому хвойному дереву існувало у багатьох давніх культурах. За часів Давнього Риму на свято Сатурналії, яке святкували у грудні, храми прикрашали вічнозеленими рослинами. З XIV сторіччя «дерево добра і зла» стало частиною святкової містерії про Адама і Єву — сценки, які розігрували у Святвечір.

Звичай ставити в хатах ялинки прийшов в Україну із західноєвропейських країн[1]. Ще на початку ХХ століття в більшості сіл не прикрашали ялинок чи сосонок, головним залишався давній український «Дідух».

Сучасна традиціяРедагувати

 
Перше друковане зображення різдвяної ялинки, обкладинка роботи «Подарунок незнайомця», Германн Бокум, 1836.
 
Запалення ялинки на Софійській площі в Києві, 19 грудня 2014 року

Перша документальна згадка про прикрашену на Різдво ялинку, як ціле дерево, датована приблизно 1510 роком: у Ризі ялинку (можливо кілька) встановили на ратушній площі навпроти кам'яниці Братства Чорноголових.[2] Традиція домашньої ялинки, імовірно, з'явилася і розповсюдилася серед німців. Стала популярною у франко-німецькому Ельзасі; там у 1605 році ялинку прикрашали виробами з паперу та яблуками (імовірно, алюзія на райське дерево):

« На Різдво в тутешніх будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і мішуру »

Великим прихильником прикрашання ялинок був очільник німецької Реформації Мартін Лютер, який підтримував святкування Різдва у спокійній домашній атмосфері. Існує також версія, що протестантам трикутна форма ялинки нагадувала про Святу Трійцю.

У XVIII столітті російський цар Петро I в наказі про перенесення святкування Нового Року наказав ставити прикрашені ялинкові чи соснові гілки на воротах:

« Знатними і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових, чинити стрілянину з невеликих гармат і рушниць, пускати ракети і запалювати вогні. А людям убогим кожному хоча б по древу чи гілці на воротях поставити »

Протягом ХIХ століття популярність домашніх ялинок росла в першу чергу серед владних родин Європи. І через них традиція розповсюдилася як на європейське населення, так і по всьому світі.

Католицька Церква пізніше схвалила цю традицію, ялинки почали урочисто вбирати у Центральній, Північній Європі, а з XIX століття — у Франції та Англії.

В 1935 році ялинку остаточно підтримала радянська влада, як універсальний звичай святкування, на відміну від національних. Поволі ялинка стала символом не стільки Різдва, скільки Нового року — зовсім не релігійного свята[3].

ПрикрасиРедагувати

 
Ялинкові прикраси
Докладніше: Ялинкові прикраси

Колись на деревце чіпляли горіхи, цукерки, тістечка, кольорові паперові прикраси, солому, пір'я та ін. Зараз на гілки причіпляють скляні кольорові бамбольки (ку́льки), іграшки, дощик (кольоровий блискучий порізаний папір), солом'яні прикраси, мерехтливі електричні гірлянди та багато іншого.

У мистецтвіРедагувати

Кампанії проти різдвяної ялинкиРедагувати

 
Журнал «Безвірник», 1931

1916 року в царській Росії Священний синод Російської православної церкви закликав бойкотувати ялинку, що вже набула популярності, як традицію, започатковану в Німеччині, що була ворогом під час Першої світової війни.

1927 року в СРСР розпочалася антирелігійна кампанія, Різдво викреслили з радянського календаря, а Святий Миколай та різдвяна ялинка були заборонені. Ялинку більшовики вважали «буржуазним і релігійним пережитком»[4].

У 1990-х роках у країнах Європи та Америки в рамках політики мультикультуралізму офіційно ялинку називають не «різдвяною», а «святковою» (англ. «X-mas tree»)[сумнівно ]. У деяких британських фірмах відмовились встановлювати різдвяні ялинки у своїх офісах, оскільки, на думку керівництва, християнські мотиви є недоречними в місцях праці. Заборона також пояснюється тим, що християнська традиція може образити почуття людей інших релігій.[5]

Реалізація ялинок в УкраїніРедагувати

Площа ялинкових плантацій по Україні — 5 тис. га. Лісогосподарські підприємства до свята нового 2011 року можуть поставити на ринок близько 5,5 мільйонів новорічних ялинок.

В середньому державними лісгоспами в Україні щорічно реалізується близько 1 млн ялинок, які вирощені на плантаціях або заготовлені в лісових масивах під час рубок догляду.

Відпуск новорічних ялинок торговим мережам, а також населенню, відбувається в кожному лісництві будь-якого лісогосподарського підприємства і лише за наявності відпускного клейма та відповідних документів.

Оптові та роздрібні ціни на новорічні ялинки визначаються кожним лісгоспом окремо, в залежності від попиту та ринкової кон'юктури[6]

Екологічна загрозаРедагувати

На сьогодні великою проблемою стало масове неконтрольоване вирубування дерев напередодні свят. Попри намагання держави контролювати ситуацію правоохоронними органами, в Україні є багато браконьєрів, що вирубують молоді ялини, відпилюють верхівки живих ялин (після чого дерева не можуть дати повноцінне потомство) та валять великі дерева, щоб відпиляти верхівку. Окрім цього, складно контролювати і лісничих, що здійснюють вирубку ялин офіційно, — вони мають спокусу вирубувати більше дерев від запланованого. Це призводить до надмірного зниження популяції та негативного впливу на генетику хвойних лісів і лісонасаджень, оскільки для продажу обирають найкрасивіші дерева.[7]

Відтак багато громадський організацій екологічної спрямованості популяризують використання замінників вирубаних ялинок[8][9] серед яких:[7]

  • жива ялинка на подвір'ї чи вулиці
  • композиція з хвойного гілля
  • традиційний український дідух
  • жива араукарія у горщику, що може рости у квартирі багато років[10]
  • штучна ялинка.

У кінці 2008 року УГКЦ підтримала природозахисні організації та закликала вірних не купувати справжню ялинку, а користуватися штучною чи виростити і прикрашати ялинку перед власним будинком.[11].

Охорона ялинокРедагувати

Держкомлісгосп України у передноворічний період запроваджує посилені заходи охорони та збереження хвойних лісових насаджень, ялинкових селекційних плантацій і ділянок особливо цінних хвойних порід.

Організовуються спеціальні рейдові бригад із працівників лісової охорони, представників МВС та Мінприроди. В їх обов'язки входить затримка крадіїв та складання протоколів на нелегальних заготівельників ялинок.

За самовільні рубки накладається адміністративний штраф у розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85-170 грн.), а також відшкодування заподіяної лісу шкоди. Розмір шкоди вираховується відповідно до товщини стовбура нелегально зрубаного дерева і може сягати від 173 до 1607 гривень.

Перед святкуванням 2010 нового року до охорони новорічних ялинок було залучено 14 тисяч осіб, проведено 3900 рейдів, виявлено 8,5 тис. незаконно зрубаних ялинок, затримано 874 лісопорушника, сума накладених штрафів склала 782,2 тис. гривень, з яких сплачено 515 тис. грн., розмір відшкодованої шкоди сягнув 1966 тис. грн[6]. Основним методом для збереження ялинок — є альтернативна заміна їх на штучні, адже сучасні технології дозволяють відтворити зовнішній вигляд новорічних красунь без шкоди для навколишнього середовища.

Див. такожРедагувати

  • Дідух
  • Гільце — обрядове деревце традиційного весілля, аналогічне новорічній ялинці
  • Йолка — інтернет-мем, пов'язаний з обмовкою колишнього Президента України Віктора Януковича

ВиноскиРедагувати

  1. Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку /Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993.- 192 с. ISBN 5-301-01434-X
  2. http://www.firstchristmastree.com/ [англ.] Перше новорічне дерево
  3. «Дідух» чи «Ялинка»? (Богдан Стебельський, Ідеї і творчість, Торонто, 1991)
  4. Елочные базары
  5. Боровський О. Рiздво на порозi / Україна молода.
  6. а б Повідомлення прес-служби Держкомлісгоспу України 2010-12-14
  7. а б Яка ялинка найбільш екологічна? — КліматІнфо, 26.12.2011.
  8. Олег Перегон: обычай ставить живую елку изжил себя — Мост-Харьков, 07.12.2010. (рос.)
  9. Экологи призывают отказаться от живых елок
  10. Е. Лебедева. Араукария вместо ёлки // Приусадебная газета. (рос.)
  11. УГКЦ напередодні Різдва закликала відмовитися від знищення ялинки (zaxid.net, 21 грудня 2008). Архів оригіналу за 30 грудень 2013. Процитовано 31 грудень 2008. 

ПосиланняРедагувати