Дідух

українська різдвяна прикраса, символ пожертвування найкращого збіжжя у хліборобських культурах.

Діду́х[1] (його ще називають: дід, коляда, колядник, сніп, король[2]) — українська різдвяна прикраса з колосків, первісно — язичницький ідол, символ предка-покровителя, зачинателя роду; а також — символ урожаю, добробуту, багатства. Дідух має вигляд вертикального поставленого снопа, що складається з найкращого збіжжя, може прикрашатися кольоровими нитками, стрічками, квітами, плодами.

Дідух
Didukh.jpg
Дідух із солом'яними квітами
Українська різдвяна прикраса
Місцевість Україна
Пов'язані події Святий Вечір
Коляда
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ВиготовленняРедагувати

Для дідуха добиралися колоски з першого[2][3] снопа жита, пшениці чи вівса[4]. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками. Потім такі дольки-пучечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти в вертикальному положенні. Пучки колосся зверху обрамлялися кольоровим стрічками, паперовими або засушеними польовими квітами[5].

До сучасних дідухів можуть додаватися рис, просо, різні трави[6], ягоди, як-от калина[7]. Кількість колосків у пучках може бути кратною 4 (кількості тижнів у місяці), 7 (кількості днів у тижні) чи 12 (кількості місяців у році)[8]. Кожному виду злаків, буває, надається символізм окремої пори року; в такому разі загалом їх 4. Додатково, сучасні творці дідухів надають їм символізму за ярусами: нижній (розгалужені ноги) символізує світ померлих, середній — світ живих, верхній — світ богів[9].

В обрядовостіРедагувати

 
Дідух в українців Польщі

Дідухом обирався перший[2][3] житній, пшеничний або вівсяний сніп[4], який з почестями забирали з поля[10] під час зажинок чи обжинок[2][3]. Далі дідух зберігався до різдвяних свят у клуні[10].

На Свят-вечір господар будинку[11] (іноді разом з сином[10]) забирав дідух і обходив із ним обійстя[5]. Далі вносив дідух до хати і, переступивши поріг, знімав шапку та промовляв віншування: «Віншую вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Біг назначив вік!». Потім господар ставив дідух на покутті під іконами[11]. В деяких місцевостях дідух міг доповнюватися 12-ма в'язками сіна[10].

Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх Різдвяних свят[5], зберігався в оселі до Нового року або до Водохреща[3]. Після цього дідух виносили з настанням темряви на вигін або в сад і спалювали, щоб прикликати цим весну. Попіл дівчата потім висипали на город «щоб родили огірки»[12].

Дідухи в різдвяно-водохресному циклі свят можуть різнитися за виглядом і деталями обрядів, що зумовлено впливом християнської традиції, зміщенням у календарі, розмиттям чи втратою внутрішньої форми звичаїв та обрядів, змінами в традиційному способі життя[13].

Відповідники дідуха в сербів — «баднякове дерево» — дубовий пеньок, политий медом, вином і посипаний пшеницею, який потім підпалювали[14].

У сучасних публікаціях дідух іноді описується як аналог святкової ялинки[15][16][17].

СимволізмРедагувати

 
Дідух, прикрашений жовто-блакитними стрічками

Перший або останній сніп, або інша частина врожаю має особливе значення в більшості хліборобських культур і наділяється в віруваннях магічною силою[18]. Сніп — поширений символ об'єднання, інтеграції та сили[19]. В християнській культурі також символізує святих і Христове воскресіння[20]: як сніп є частиною щорічного врожаю, так Христос постає частиною загального обіцяного воскресіння всіх людей[21].

Конкретно дідух найчастіше трактується як символ родинного предка[22], а також як символ предка народу, Господа — первісного ідеального господаря. На думку Ксанофонта Сосенка, оригінальність дідуха полягає в тому, що він символізує не окрему особу, а предка рідні взагалі. Тому дідуху й не приносили жертви-пригощання, але водночас охоче чекали його появи в хаті. Додатково дідух асоціювався з Місяцем як символом господаря, що відображено в колядках, де «ясний місяць — пан-господар, ясне сонце — його жона, ясні зірки — його діти»[14].

За версією Джеймса Джорджа Фрейзера, як викладено в праці «Золота гілка», сніп у багатьох хліборобів символізує духа врожаю, який завдяки збереженню снопа та особливим ритуалам, пов'язаним з його знищенням, переноситься від минулого врожаю до наступного. Натомість інші пояснення цих традицій можна вважати пізнішими нашаруваннями, зумовленими змінами в культурі та релігії людей, які цих традицій дотримуються[23].

ГалереяРедагувати

Дідух на вулиці Львова

Колосся дідуха

Шкільний музей «Ясногородська світлиця»

Дідух в Польщі

ПриміткиРедагувати

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 300. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  2. а б в г Леся Горошко, науковий співробітник Інституту народознавства НАН України у статті Юлії Курій, газета «Експрес»: Ялинка — це вже немодно! [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.]. — 30.12.2013 18:00
  3. а б в г Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993. — 192 с. ISBN 5-301-01434-X
  4. а б Смоляк П. О. Роль зимових календарних обрядів в українському театральному мистецтві // Вісник Запорізького національного університету Збірник наукових праць. — № 1, 2010 [Архівовано 6 грудня 2012 у Wayback Machine.]
  5. а б в Є.Бадін, Дідух як святковий символ Нового року // Борисфен Науковий журнал. — 2010, № 1.
  6. Піцан, Світлана; Олена, Протопопова (17.12.2021). Дідух заввишки 2 метри: у Херсоні відкрили виставку "Солом'яне Різдво". Суспільне. 
  7. Дідух - символ Різдва: традиції, звичаї, як зробити своїми руками, фото. Сім’я і дім (укр.). 16 листопада 2022. Процитовано 10 грудня 2022. 
  8. Волинянка розкрила секрети створення різдвяного дідуха. ВолиньPost (англ.). Процитовано 10 грудня 2022. 
  9. Поради рівнянам: як зробити дідуха власноруч [+ФОТОінструкція]. Новий рік та Різдвяні свята. Свята і традиції. Проекти - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1». Поради рівнянам: як зробити дідуха власноруч [+ФОТОінструкція]. Новий рік та Різдвяні свята. Свята і традиції. Проекти - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1» (укр.). Процитовано 10 грудня 2022. 
  10. а б в г Килимник, С. (1964). Український народ у народних звичаях в історичному освітленні 1. Вінніпег-Торонто: Український національний видавничий комітет. с. 22–28. 
  11. а б Воропай, Олекса (1958). Свят-вечір / Звичаї нашого народу 1. Мюнхен: Українське видавництво. с. 48–56. 
  12. Воропай, Олекса (1958). Голодна кутя або Другий Свят-вечір / Звичаї нашого народу 1. Мюнхен: Українське видавництво. с. 115–121. 
  13. Володимир Галайчук. Різдвяно-водохресні свята в околицях Кременця // Вісник Львівського університету. Серія історична Збірник накових праць. — 2009, Вип. 44.
  14. а б Сосенко, Ксенофонт (1928). Kulturhistorische Stellung der altukrainischen Feste Rizdwo und Schtschedryj Wetscher (укр.). Накладом автора. с. 65–72. 
  15. Незвична виставка дідухів, солом'яних павуків та шопок діє у Тернополі. Т1 Новини (укр.). 10 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2022. 
  16. Золочів.нет (10 січня 2014). Замість «йолки» – шопка та велетенський дідух. Золочів.нет (укр.). Процитовано 10 грудня 2022. 
  17. Дідух vs ялинка. ethnography.org.ua (укр.). Процитовано 10 грудня 2022. 
  18. Becker, Udo (1 січня 2000). The Continuum Encyclopedia of Symbols (англ.). A&C Black. ISBN 978-0-8264-1221-8. 
  19. Cirlot, J. C. (19 жовтня 2006). Dictionary of Symbols (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-95889-4. 
  20. Conner, Kevin J. (1992). Interpreting the Symbols and Types (англ.). Rich Brott. с. 179. ISBN 978-0-914936-51-0. 
  21. Johnson, T. (7 березня 2019). The Simplicity of Christ (англ.). Christian Faith Publishing, Inc. ISBN 978-1-64458-046-2. 
  22. Lesiv, Mariya (1 жовтня 2013). The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation (англ.). McGill-Queen's Press - MQUP. ISBN 978-0-7735-8966-7. 
  23. Frazer, James George (17 грудня 2020). The Golden Bough: A Study in Comparative Religion (англ.). e-artnow. 

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати