Дідух
Діду́х[1] (його ще називають: дід, коляда, колядник, сніп, король[2]) — українська різдвяна прикраса з колосків, первісно — язичницький ідол, символ предка-покровителя, зачинателя роду; а також — символ урожаю, добробуту, багатства. Дідух має вигляд вертикального поставленого снопа, що складається з найкращого збіжжя, може прикрашатися кольоровими нитками, стрічками, квітами, плодами.
Українська різдвяна прикраса | |
---|---|
Місцевість | Україна |
Пов'язані події | Святий Вечір Коляда |
Медіафайли у Вікісховищі |
Виготовлення
ред.Для дідуха добиралися колоски з першого[2][3] снопа жита, пшениці чи вівса[4]. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками. Потім такі дольки-пучечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти в вертикальному положенні. Пучки колосся зверху обрамлялися кольоровим стрічками, паперовими або засушеними польовими квітами[5].
До сучасних дідухів можуть додаватися рис, просо, різні трави[6], ягоди, як-от калина[7]. Кількість колосків у пучках може бути кратною 4 (кількості тижнів у місяці), 7 (кількості днів у тижні) чи 12 (кількості місяців у році)[8]. Кожному виду злаків, буває, надається символізм окремої пори року; в такому разі загалом їх 4. Додатково, сучасні творці дідухів надають їм символізму за ярусами: нижній (розгалужені ноги) символізує світ померлих, середній — світ живих, верхній — світ богів[9].
В обрядовості
ред.Дідухом обирався перший[2][3] житній, пшеничний або вівсяний сніп[4], який з почестями забирали з поля[10] під час зажинок чи обжинок[2][3]. Далі дідух зберігався до різдвяних свят у клуні[10].
На Свят-вечір господар будинку[11] (іноді разом з сином[10]) забирав дідух і обходив із ним обійстя[5]. Далі вносив дідух до хати і, переступивши поріг, знімав шапку та промовляв віншування: «Віншую вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Біг назначив вік!». Потім господар ставив дідух на покутті під іконами[11]. В деяких місцевостях дідух міг доповнюватися 12-ма в'язками сіна[10].
Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх Різдвяних свят[5], зберігався в оселі до Нового року або до Водохреща[3]. Після цього дідух виносили з настанням темряви на вигін або в сад і спалювали, щоб прикликати цим весну. Попіл дівчата потім висипали на город «щоб родили огірки»[12].
Дідухи в різдвяно-водохресному циклі свят можуть різнитися за виглядом і деталями обрядів, що зумовлено впливом християнської традиції, зміщенням у календарі, розмиттям чи втратою внутрішньої форми звичаїв та обрядів, змінами в традиційному способі життя[13].
Відповідники дідуха в сербів — «баднякове дерево» — дубовий пеньок, политий медом, вином і посипаний пшеницею, який потім підпалювали[14].
У сучасних публікаціях дідух іноді описується як аналог святкової ялинки[15][16][17].
Символізм
ред.Перший або останній сніп, або інша частина врожаю має особливе значення в більшості хліборобських культур і наділяється в віруваннях магічною силою[18]. Сніп — поширений символ об'єднання, інтеграції та сили[19]. В християнській культурі також символізує святих і Христове воскресіння[20]: як сніп є частиною щорічного врожаю, так Христос постає частиною загального обіцяного воскресіння всіх людей[21].
Конкретно дідух найчастіше трактується як символ родинного предка[22], а також як символ предка народу, Господа — первісного ідеального господаря. На думку Ксанофонта Сосенка, оригінальність дідуха полягає в тому, що він символізує не окрему особу, а предка рідні взагалі. Тому дідуху й не приносили жертви-пригощання, але водночас охоче чекали його появи в хаті. Додатково дідух асоціювався з Місяцем як символом господаря, що відображено в колядках, де «ясний місяць — пан-господар, ясне сонце — його жона, ясні зірки — його діти»[14].
За версією Джеймса Джорджа Фрейзера, як викладено в праці «Золота гілка», сніп у багатьох хліборобів символізує духа врожаю, який завдяки збереженню снопа та особливим ритуалам, пов'язаним з його знищенням, переноситься від минулого врожаю до наступного. Натомість інші пояснення цих традицій можна вважати пізнішими нашаруваннями, зумовленими змінами в культурі та релігії людей, які цих традицій дотримуються[23].
Галерея
ред.Дідух на вулиці Львова |
Колосся дідуха |
Шкільний музей «Ясногородська світлиця» |
Дідух в Польщі |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 300. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ а б в г Леся Горошко, науковий співробітник Інституту народознавства НАН України у статті Юлії Курій, газета «Експрес»: Ялинка — це вже немодно! [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.]. — 30.12.2013 18:00
- ↑ а б в г Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993. — 192 с. ISBN 5-301-01434-X
- ↑ а б Смоляк П. О. Роль зимових календарних обрядів в українському театральному мистецтві // Вісник Запорізького національного університету Збірник наукових праць. — № 1, 2010 [Архівовано 6 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Є.Бадін, Дідух як святковий символ Нового року // Борисфен Науковий журнал. — 2010, № 1.
- ↑ Піцан, Світлана; Олена, Протопопова (17.12.2021). Дідух заввишки 2 метри: у Херсоні відкрили виставку "Солом'яне Різдво". Суспільне.
- ↑ Дідух - символ Різдва: традиції, звичаї, як зробити своїми руками, фото. Сім’я і дім (укр.). 16 листопада 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Волинянка розкрила секрети створення різдвяного дідуха. ВолиньPost (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Поради рівнянам: як зробити дідуха власноруч [+ФОТОінструкція]. Новий рік та Різдвяні свята. Свята і традиції. Проекти - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1». Поради рівнянам: як зробити дідуха власноруч [+ФОТОінструкція]. Новий рік та Різдвяні свята. Свята і традиції. Проекти - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1» (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ а б в г Килимник, С. (1964). Український народ у народних звичаях в історичному освітленні. Т. 1. Вінніпег-Торонто: Український національний видавничий комітет. с. 22—28.
- ↑ а б Воропай, Олекса (1958). Свят-вечір / Звичаї нашого народу. Т. 1. Мюнхен: Українське видавництво. с. 48—56.
- ↑ Воропай, Олекса (1958). Голодна кутя або Другий Свят-вечір / Звичаї нашого народу. Т. 1. Мюнхен: Українське видавництво. с. 115—121.
- ↑ Володимир Галайчук. Різдвяно-водохресні свята в околицях Кременця // Вісник Львівського університету. Серія історична Збірник накових праць. — 2009, Вип. 44.
- ↑ а б Сосенко, Ксенофонт (1928). Kulturhistorische Stellung der altukrainischen Feste Rizdwo und Schtschedryj Wetscher (укр.). Накладом автора. с. 65—72.
- ↑ Незвична виставка дідухів, солом'яних павуків та шопок діє у Тернополі. Т1 Новини (укр.). 10 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Золочів.нет (10 січня 2014). Замість «йолки» – шопка та велетенський дідух. Золочів.нет (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Дідух vs ялинка. ethnography.org.ua (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Becker, Udo (1 січня 2000). The Continuum Encyclopedia of Symbols (англ.). A&C Black. ISBN 978-0-8264-1221-8.
- ↑ Cirlot, J. C. (19 жовтня 2006). Dictionary of Symbols (англ.). Routledge. ISBN 978-1-134-95889-4.
- ↑ Conner, Kevin J. (1992). Interpreting the Symbols and Types (англ.). Rich Brott. с. 179. ISBN 978-0-914936-51-0.
- ↑ Johnson, T. (7 березня 2019). The Simplicity of Christ (англ.). Christian Faith Publishing, Inc. ISBN 978-1-64458-046-2.
- ↑ Lesiv, Mariya (1 жовтня 2013). The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation (англ.). McGill-Queen's Press - MQUP. ISBN 978-0-7735-8966-7.
- ↑ Frazer, James George (17 грудня 2020). The Golden Bough: A Study in Comparative Religion (англ.). e-artnow.
Література
ред.- Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — 608 с. ISBN 5-87332-037-3, с. 130—131.
- Бобкова Сюзанна. У львівського дідуха — кілометрова косичка // Леополіс, 3.01.2008, с. 5.
- Плугатор Галина. Дідух до столу — зло з хати // Сім'я і дім
- Скуратівський В. Т. Дідух. — К. : Освіта, 1995. — 272 с. — ISBN 5-330-02487-0.
- Усачёва В. В. Полазник // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН // Славянские древности: Этнолингвистический словарь. — Москва : Международные отношения, 2009. — Т. 4. — С. 128-131. — ISBN 978-5-7133-1312-8.(рос.)
Посилання
ред.- Зображення дідуха в інтернеті
- Дід, дідух // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 349. — 1000 екз.