Добробут

Добро́бут — ступінь задоволення певних потреб людини.

Див. також: Добробут (значення)

Добробут характеризує забезпеченість необхідними матеріальними і духовні блага духовними благами що характеризують рівень життя населення. Слово «добробут» утворилося з двох слів: «добро» і «бути».

Тому, коли людина почувається щасливою і задоволеною

своїм життям, кажуть що вона має високий рівень добробуту.

Добробут іноді пов’язують лише із матеріальними

цінностями: великим будинком, дорогим автомобілем, новим

телефоном. Однак це не так. Відчуття добробуту найбільше

залежить від того, що за гроші не купиш. Наприклад,

можна купити будинок, але не затишок; ліжко, але не сон;

годинник, але не час; книгу, але не знання; ліки, але

не здоров’я.

Науковці кажуть, що добробут — це рівень задоволення

всіх людських потреб — матеріальних і духовних.