Водохреще

Народні традиції святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього
(Перенаправлено з Водохреща)

Водо́хреще[1][2] (Водо́хрещі[3], Водо́хрище, Водо́хрища[2], Водохре́стя[4], Водосвя́ття[5], Водохрищі, Йордан, Єрдань, Ордань[6]) — традиційна назва народних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього (6 (19) січня).

Водохреще
Водохреще
Теодор Аксентович, Водосвяття.
Інші назви «Свята вады» (білорус.), Хрещення, Богоявлення (христ.)
Тип народно-православний
Дата 6 (19) січня
Традиції водосвяття, купання в ополонці (Йордані)
Запит «Йордан (свято)» перенаправляє сюди; див. також Йордан (значення).
В очікуванні хресного ходу на Богоявлення, 1898 рік

Зміст

Про церковне святкуванняРедагувати

Докладніше: Хрещення Господнє

Хрещення Господнє — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані на старовинній паломницькій переправі «Віфавара», а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 18-19 січня щороку. Це збігається зі святом Богоявлення (19 січня), однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події двох свят відбувалися на одному місці з тими ж самими особами.

Докладніше: Богоявлення

Богоявлення, або Явлення, Епіфанія — подія під час хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, у якій Христос об'являє себе людям як Месію і Спасителя. Святкується православними та греко-католиками 19 січня щороку.

Свідчить при Хрещенні, як каже Євангеліє, сам Бог-Отець голосом із неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі — моє уподобання» (Мр. 1. 11). Про це свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього. Про це свідчить також Іван Хреститель, вказуючи на Нього:

Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою хрестивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він. (Ів. 1:29-31)

Християнські обрядиРедагувати

Свято Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов'язані з водою[7].

В Іспанії і багатьох іспаномовних країнах саме на свято Богоявлення, а не на Різдво чи на день святого Миколая діти отримують подарунки. Вважається, що їх розносять волхви (іспанською «Los Reyes Magos» — королі-маги).

Голодна кутяРедагувати

Напередодні Водохреща православними християнами святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці. На вечерю цього дня подають пісні страви: вареники з картоплею або капустою, гречані млинці на олії, кутя, узвар[8].

Освячена водаРедагувати

Див. також: Свята вода

В Україні, Росії, Греції[9] і Болгарії на свято Богоявлення, або Водохреща освячують воду. Іноді освячення проводиться прямо на водоймах у спеціально пробитих ополонках, які називають «йордань», в спогад хрещення Христа в Йордані.

Церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Напередодні З льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.[джерело?]

Віряни стають в чергу, щоб набрати святої води на наступний рік, і вона зберігається протягом цього часу, не псуючись. За народними віруваннями, присутні під час освячення води зцілюються від хвороб. Цілющу воду можна також набрати зі звичайного джерела або вже після свят, адже, за переказами, у ніч на Водохреще і звичайна вода отримує цілющу силу. Вважається, що така вода не псується і не має запаху, вона зберігається весь рік і більше[10][11].

У католицьких храмах на свято Богоявлення освячують воду, крейду та ладан. У ряді країн існує традиція писати на дверях церков і будинків латинські літери «CMB», що іноді інтерпретують як перші літери імен трьох волхвів — Каспара, Мельхіора й Бальтазара, а іноді як перші літери латинської фрази «Christus mansionem benedicat», що означає «Хай благословить Христос цей дім».

Купання на ВодохрещеРедагувати

У льоду віряни вирубають ополонки для купання, зазвичай також у місцях масових купань чергують медики і рятувальники. Прийнято, що священик має прочитати молитву і освятити місце купання. Віряни заходять у ополонку, тричі занурюються у воду, читають молитву і виходять[12].

Здавна вірили, що хворі зможуть одужати від води під час купання. Наші предки вважали, що вода у Водохресну ніч набирає цілющу силу.[13]

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися»[14].

Дохристиянські елементи обрядівРедагувати

В ряді наукових статей, присвяченим Водохрещу, відмічаються обряди дохристиянського походження. Так, Антоній Мойсей відмічає серед обрядів Буковини очищення і вигнання нечистих сил, постріли з пістолів і рушниць, розпалювання вогнищ[15]. М. Горбаль, описуючи лемківські традиції новорічних святкувань, також вказує на дохристиянські корні обрядовості, зокрема розуміння ролі води, як засобу миття для обрядового очищення[16].

Особливий інтерес до прадавніх витоків обрядів Водохреща проявляють спільноти рідновірів, які називають це свято як «Водокрес», або «Свято богині Дани», яку величають як покровительку води[17][18].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Водохреще // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Водохреще // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  3. Водохрещі // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Водохрестя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Водосвяття // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Килимник, 1964, с. 145
  7. Шаповал Л. І. Словник етнографічних (етнологічних) понять і термінів: Довідник /. Л. І. Шаповал. — Полтава, 2009. — c.182
  8. Водохреща: як святкують Йордан українці зараз і як це було в давнину - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-01-19. 
  9. Греция отмечает праздник Богоявления или «Фота» — ana-mpa
  10. День ясний – хліба чисті (19 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  11. Водохреща: як святкують Йордан українці зараз і як це було в давнину - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-01-19. 
  12. Водохреща-2018: де купатися в Києві - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-01-19. 
  13. Rbc.ua. Що потрібно робити на Водохреща: традиції, звичаї та прикмети. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-03-01. 
  14. Скуратівський В. Т. Дідух. — К. : Освіта, 1995. — 272 с. — ISBN 5-330-02487-0.
  15. Антоній Мойсей. Чернівці. Водохрещенські звичаї та обряди румунів Буковини / А. Мойсей // Етнічна історія народів Європи. — 2006. — Вип. 21. — С. 35–41
  16. Горбаль М. Ю. Різдвяна обрядовість Лемківщини: семантика, типологія, етнічний контекст: монографія / М. Ю. Горбаль. — Львів: Папуга, 2011. — 199 с.
  17. журнал «Сварог», № 11-12, 2001
  18. Свято Богині Дани

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати