Бадняк
Бадняк — різдвяний персонаж східнослов'янської міфології. Його символ — «різдвяне поліно», пеньок з бородою чи гілка, що спалюються у Святвечір. Бадняк протистявляється Божичу, як старий рік новому. Він пов'язаний з образом змія у корені дерева. Спалювання Бадняка у кінці старого року символізує поразку змія (змій — втілення нижнього світу) вогнем, знаменує початок нового часового циклу.[1]
Бадняк — дерево-тотем, що було носієм різних природних і господарських благ[2][3]
Свято Бадняка — весняне свято, яке було своєрідним табу на винищення лісів, гаїв[2][4]
Примітки ред.
- ↑ Войтович, Валерій Миколайович. (2002). Українська міфологія. Київ: Либідь. с. 22.
- ↑ а б Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С.13.
- ↑ Zelenin, D. K., Dmitriĭ Konstantinovich (2004). Izbrannye trudy. Statʹi po dukhovnoĭ kulʹture, 1934-1954. Moskva: Indrik. с. 201—202. ISBN 585759264X. OCLC 56884508.
- ↑ Українська мова і література в школі. №1. 1982. с. 56.