Дітріх фон Ягов

Дітріх Вільгельм Бернгард фон Яґов (нім. Dietrich Wilhelm Bernhard von Jagow; 29 лютого 1882, Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія — 29 квітня 1945, Мерано, Італія) — німецький державний і політичний діяч, дипломат, обергруппенфюрер СА (1933).

Дітріх фон Яґов нім. Dietrich von Jagow
Обергрупенфюрер
Загальна інформація
Народження	29 лютого 1892(1892-02-29) Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія
Смерть	29 квітня 1945(1945-04-29) (53 роки) Мерано, Провінція Больцано, Venezia Tridentinad, Королівство Італія
Громадянство	Третій Рейх
Alma Mater	Військово-морська академія Мюрвікаd
Військова служба
Приналежність	Третій Рейх
Війни / битви	Перша світова війна Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Нагрудний знак підводника Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» Спортивний знак СА

Життєпис

Учасник Першої світової війни, обер-лейтенант-цур-зее. Служив у ВМФ, командир загону мінних катерів. Після війни у ​​відставці, активний прихильник нацизму. Учасник Каппського заколоту.

У 1922 році — інспектор СА в Вюртемберзі. Після заборони СА з 1928 по 1929 рік — член організації «Сталевий шолом». 1 січня 1929 року вступив у НСДАП (партійний квиток №110 538). У 1929 році був призначений керуючим справами СА Вюртемберга, потім в 1930 році був призначений командувачем 3-ю бригадою СА. У 1931 році був керівником групи СА «Південний-Запад».

Після приходу Гітлера до влади, у березні 1933 року був призначений імперським та поліційним комісаром Вюртемберга, а вже з квітня 1933 року — командувачем обергрупою СА «5». Одночасно, з 1932 року був членом Рейхстагу і з 1934 року, Яґов член Народної Судової палати та з липня 1934 року — командувач групою СА «Берлін-Бранденбург».

Після початку Другої світової війни призваний у вермахт, учасник Польської та Французької кампаній, але вже в травні 1941 року направлений у Імперське міністерство закордонних справ. Служив посланником в Угорщині, але у 1944 році був відсторонений і призначений командувачем одним з батальйонів фольксштурму. З січня 1945 року — емісар в Мерано. Бачачи марність опору і не бажаючи опинитися в полоні, наклав на себе руки у квартирі посла Німеччини в Італії Рудольфа Рана.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак підводника
• Знак заслуг 2-ї морської бригади «Ергардт»
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
• Спортивний знак СА в бронзі
• Почесна пов'язка СА
• Бойова руна
• Почесний кинджал СА
• Золотий партійний знак НСДАП
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Література

• Залесский К. Кто был кто в Третьем Рейхе. — М.: Астрель, 2002. — 942 с. — ISBN 5-17-015753-3.