Вікіпедія

Торгало Олег Леонідович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Оле́г Леоні́дович Торга́ло (нар. 27 грудня 1972(19721227), Київ) — галерист, продюсер, телеведучий, колекціонер, меценат. Засновник мережі художніх галерей «Раритет-Арт» (2002; Київ, Україна)[1], її філіалу Global Rarity Art Ltd. (2006—2009; Лондон, Велика Британія)[2] та телеканалу «Роса ТБ»[3] (2013)[4]. Голова Міжнародного благодійного фонду «Вільний птах» (2014)[5]. Голова товариства «Україна-Індія» (з 2021)[6].

Олег Леонідович Торгало
Народився27 грудня 1972(1972-12-27) (51 рік)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняКиїв
Діяльність
Відомий завдяки


Alma materМіжрегіональна академія управління персоналом
Сайтrosa-tv.com

Біографія

ред.

Навчався у с/ш № 69 м. Києва (1979—1989). Пройшов військову службу (1991—1992). Закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом (1998). Працював приватним підприємцем (1994—2002), в мережі галерей «Раритет-Арт» (з 2002, власник)[7], на телеканалі «Роса ТБ» (з 2013, провідний продюсер), освітньому центрі «Роса Веда» (з 2015, засновник), товаристві «Україна-Індія» (з 2021, голова правління). Мешкає у Києві.

Художня діяльність

ред.

«Золото скіфських царів»

ред.

Виставка «Золото скіфських царів» («Мистецький арсенал», 2009—2010) представила найбільшу в світі колекцію скіфського царського золота. Зібрання представляло приватну частину Музейного фонду України. Власниками коштовностей були колекціонери Мохаммад Захур, Богдан Шевчук і Сергій Бубка. Це єдина колекція в світі, що зібрала одразу чотири золоті пекторалі. Окрім археологічних артефактів, в рамках проекту були показані серії скульптур дохристиянських богів «Коло Свароже» різця Анатолія Куща, найбільша картина Європи «Хроніки України» (150 м2, 1700 історичних портретів) та фотовиставка Пітера Ліка[en][8].

Акції національного масштабу

ред.

«Раритет-Арт» ексклюзивно представляла творчість Нікаса Сафронова в Україні[9]. Були організовані вернісажі художника у Києві (InterContinental Hotel Kyiv, 2009)[10] й Одесі (Морська арт-галерея, 2009). Тематична виставка «Любов, комсомол і весна» в рамках проекту «Art-Expo 2011 Ukraine» (Український дім) була приурочена до 100-річчя Міжнародного жіночого дня. Частиною заходу стала фотовиставка під егідою ООН, а також вручення призу «Муза України» Аді Роговцевій[11] та Тетяні Голембієвській[12].

Експозиція «Загадкова Індія» (Національний музей літератури України, 2011) присвячувалася індійській культурі. Вперше у виставковій практиці столиці застосовувалися світлові ефекти тисяч проектуючих пливучих фотографій. Мережа художніх галерей виступила генеральним партнером й представником виставкового проекту «Самураї. Art of war» (2013), присвяченого культурним традиціям і мистецтву Японії. Були виставлені всі види самурайської зброї, обладунки XVI—XIX ст., предмети побуту, повсякденний одяг, мистецтво й поезія самураїв від Середньовіччя до їх останніх днів[13]. Велика ретроспективна виставка провідних кримських художників експонувалися у Центрі сучасного мистецтва М17 (2013). Виставлялися картини з 1930-х рр. до сучасності[14].

«Раритет-Арт» організувала монументальний розпис стелі будівлі Верховного Суду України художниками Олексієм Кулаковим і Наталією Папірною (2007, близько 300 м2)[15].

Колекція

ред.

Колекціонувати почав з 2002. Основу колекції складають твори малярства (з 2002; понад 200 картин). Представлені радянський плакат (з 2008; близько 500 плакатів) й скульптура. Зібрання агітаційної порцеляни (з 1998; близько 100 робіт). Значна збірка предметів раннього християнства (з 2005). Колекційна добірка натільних хрестів (з 2005; понад 50 одиниць).

Малярство охоплює імена Віктора Ковтуна[16], Василя Гуріна, Леоніда Заборовського, Олексія Кулакова, Нікаса Сафронова[17]. Основний малярський жанр — пейзаж і його види (марина; міський пейзаж — ведута й індустріальний; сільський пейзаж). Представлені всі мистецькі центри України, центральне значення належить кримським художникам[18].

Серед імен скульпторів — Анатолій Кущ, Віктор Липовка. Скульптурні композиції носять станковий характер.

Зібрання Олега Торгало публічне, регулярно представлене на окремих і групових виставках у Києві та інших містах країни. Його основна частина знаходиться у постійній експозиції головної галереї. Книжкова й періодична література про колекцію включає альбом[19] і публікації у журналах «Українська культура», «Muza-ua», «Travel News»[20]. Існують статті про окремі картини, що перебували у власності збирача[21].

Телепрограми, фільмографія, літературна діяльність

ред.

Брав участь в інтерв'ю, передачах і ток-шоу на центральних каналах українського телебачення. Прозвучали теми «Мудрість у кризовому суспільстві» («Свобода думки з Назіпом Хамітовим»), сюжет про арт-ринок України у прямому ефірі телеканалу 112[22].

Як герой фільму знявся у документальних і художньому фільмах.

  1. Навіщо людині мистецтво? (Роса ТБ, 2014; режисер Василь Рибальченко). Фільм демонструвався на фестивалі «Киноглаз» (2014, Серпухов, РФ)[23]. На кінофестивалі «Independent Star» (2015, Таррагона, Іспанія — Київ, Україна) стрічка нагороджена як найкращий документальний фільм[24].
  2. Старий Єрусалим. Олександрівське обійстя (Роса ТБ, 2014).
  3. Вісім (2014, режисер Олександр Шапіро).

Олег Торгало є автором статей, опублікованих у журналах «Individual Service», «Travel News» і «Muza-ua»[25].

Благодійність

ред.

За ініціативою Олега Торгало мережа художніх галерей «Раритет-Арт» регулярно проводить благодійні акції. Аукціон у Київському міському будинку учителя був організований на підтримку встановлення в Оттаві (Канада) пам'ятника Тарасу Шевченкові, завершивши всеукраїнську виставкову акцію «Дослідження українськими художниками шляхів Тарасової долі» (2008)[26].

О. Торгало є засновником Міжнародного благодійного фонду «Вільний птах» (2014). Мережа галерей «Раритет-Арт» є співорганізатором щорічного благодійного аукціону «Художники — дітям» для Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (з 2010, Київ)[27]. Також проводяться аукціони на підтримку дитячих будинків[28].

Примітки

ред.
  1. ↑ Олег Торгало: «Добрим бути вигідно» (ведучий К. Крупський). ТРК «Соціальна країна». Січень 2015.
  2. ↑ Global Rarity Art Ltd. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Find Business UK. 2009. (англ.)
  3. ↑ Роса ТВ. Ефірне телебачення та рідіомовлення в Україні. 6 квітня 2023.
  4. ↑ В Україні з'явиться новий телеканал без «мокрухи» та шоу. Тоді з чим? Новий ПіК. 27 липня 2013.
  5. ↑ Аюрведа — индивидуальный путь к совершенному здоровью / беседовала В. Василенко // Chercher la femme. — 2015. — № 3 (66). (рос.)
  6. ↑ Правління [Архівовано 2024-02-19 у Wayback Machine.]. Товариство «Україна-Індія». 2023.
  7. ↑ Константинова, К. Тіні оживають опівночі. Нічний огляд: експонати й екскурсанти столичного ноу-хау. Дзеркало тижня. 5 жовтня 2007.
  8. ↑ Золото скифских царей // Zефир. — 2010. — № 4. (рос.)
  9. ↑ Никас Сафронов: «Назвался груздем, полезай в мешок» / беседу вела А. Шведова // Travel News. — 2009. — № 9—10. — С. 112—117. (рос.)
  10. ↑ «Сны вне времени» [Архівовано 2015-01-02 у Wayback Machine.] // Exclusive Style. — 2009. — Ноябрь-декабрь. — С. 28—29. (рос.)
  11. ↑ Русакевич, Я. [Интервью с актрисой Адой Роговцевой] [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Muza-ua. — 2011. — № 3. — С. 25. (рос.)
  12. ↑ Бауер, А. [Беседа с художником Татьяной Голембиевской] [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Muza-ua. — 2011. — № 3. — С. 26. (рос.)
  13. ↑ У Києві відкрилася виставка, присвячена легендарним самураям [Архівовано 2015-01-09 у Wayback Machine.]. Перший національний канал. 15 лютого 2013.
  14. ↑ Виставка «Кримські настрої» [Архівовано 2015-05-13 у Wayback Machine.]. Телеканал «ТВі». 5 червня 2013.
  15. ↑ Марчук, О. Майстри живопису та монументального розпису // Ukrainian Journal. — 2007. — № 3. — С. 20—21.
  16. ↑ Нємцова, В., Третяк, Н. Таємниця його мистецтва // Українська культура. — 2008. — № 4. — С. 24—25.
  17. ↑ [Произведения живописи и скульптуры из собрания «Раритет-Арт»] [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Muza-ua. — 2011. — № 3. — С. 68—95. (рос.)
  18. ↑ [Художники Крыма в коллекции «Раритет-Арт»] [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] // Muza-ua. — 2011. — № 5. — С. 106—127. (рос.)
  19. ↑ Студия позитивного искусства «Раритет-Арт» : [альбом]. — [К., 2013]. — 80 с. (рос.)
  20. ↑ Екатерина Дудник — художница, которая вдохновляет // Travel News. — 2010. — № 2—3. — С. 102—109. (рос.)
  21. ↑ Домашенко, В. Этюд в фиолетовых тонах [Архівовано 2015-01-10 у Wayback Machine.] // Портмоне. — 2009. — № 3. — С. 12. (рос.)
  22. ↑ Арт-ринок України. Телеканал 112. 8 лютого 2014.
  23. ↑ Палітра творчих сенсів [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рецензія на фільм «Навіщо людині мистецтво?»). Глазей. 25 червня 2014. (рос.)
  24. ↑ Церемонія нагородження МІКФ «Independent Star». Міжнародний інтернет-кінофестиваль «Independent Star». 9 квітня 2015.
  25. ↑ #Статті.
  26. ↑ Заїка, О. Досвітній вогник «Мистецького куреня» // Українська культура. — 2008. — № 5. — С. 26—27.
  27. ↑ Художники — детям // Fashion News. — 2011. — № 4. — С. 22—23. (рос.)
  28. ↑ Пора вернісажів // Ukrainian Journal. — 2007. — № 4. — С. 57.

Література

ред.

Статті

ред.
  1. Торгало О. [Искусство портрета] // Individual Service. — 2009. — № 11. — С. 38—48. (рос.)
  2. Торгало О. Скульптура, или искусство ценить немеркнущую красоту истинных шедевров // Individual Service. — 2009. — № 12. — С. 56—63. Також: Travel News. — 2009. — № 9—10. — С. 118—127. (рос.)
  3. Торгало О. Мастера портрета // Travel News. — 2010. — № 2—3. — С. 92—101. (рос.)
  4. Торгало О. Мировой феномен: выставка уникального скифского золота, принадлежавшего царям // Individual Service. — 2010. — № 3. — С. 38—41. Також: Travel News. — 2010. — № 4—5. — С. 96—99. (рос.)
  5. Торгало О. Притча о Будде и оскорблении // Muza-ua. — 2012. — № 9. — С. 100—101. (рос.)

Інтерв'ю

ред.
  1. Красота спасет капитал, или Инвестиции в прекрасное / интервью [с О. Торгалом вела] Д. Гордашникова // Zефир. — 2008. — № 12. — С. 78. (рос.)
  2. Розквіт «золотого» мистецтва / [інтерв'ю з О. Торгалом вела] Н. Третяк // Українська культура. — 2008. — № 1. — С. 26—27.
  3. Без фальши / [интервью с О. Торгалом] // Zефир. — 2009. — № 7—8. — С. 104—105. (рос.)
  4. «Каждый человек получает то, что заслуживает» / [разговор с О. Торгалом вела] С. Фадеева // Портмоне. — 2009. — № 15. — С. 1, 6—7. (рос.)
  5. Красота увеличит капитал или альтернативные инвестиции / [интервью с О. Торгалом] // Brilliance House. — 2009. — № 5. — С. 12—13. (рос.)
  6. Олег Торгало: искусство облагораживает жизнь и волнует сердца / беседу [с О. Торгалом] вела О. Безрукова // Travel News. — 2009. — № 7—8. (рос.)
  7. Богемный бизнес / [интервью с О. Торгалом вел] А. Туркин // Портмоне. — 2009. — № 24. — С. 7, 16. (рос.)
  8. Искусство и духовность. Беседа с Олегом Торгало, владельцем галереи «Раритет-Арт» // Muza-ua. — 2010. — № 1. — С. 70—74. (рос.)
  9. Золото скифских царей / [интервью с О. Торгалом] // Zефир. — 2010. — № 4. (рос.)
  10. По дороге к себе / текст [интервью с О. Торгалом] Е. Рог // Fashion News. — 2010. — № 7—8. — С. 40—49. (рос.)
  11. Духовные раритеты / текст [интервью с О. Торгалом] А. Хоменко // Публичные люди. — 2011. — № 5. — С. 110—112. (рос.)
  12. Искусство здоровой жизни / [интервью с О. Торгалом] // Muza-ua. — 2011. — № 5. — С. 52—55. (рос.)
  13. [10-летний юбилей «Раритет-Арт». Разговор с основателем сети галерей О. Торгало] / беседу [с О. Торгалом] вела Я. Русакевич // Muza-ua. — 2012. — № 7. — С. 20—23. (рос.)
  14. Арт-рынок — самый точный барометр положения / [беседовала с О. Торгалом] М. Зимина // Уикенд 2000. — 2012. — № 42. — С. 6. (рос.)

Посилання

ред.
Торгало Олег Леонідович
у сестринських Вікіпроєктах
  Торгало Олег Леонідович у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Торгало_Олег_Леонідович