TVi (раніше лого каналу подавалося українською кирилицею як ТВі) — у минулому український телеканал, що мовив (зі значними перервами) з 17 березня 2008 року[4] по 13 червня 2019 року.[5]

TVi
TVI logo.png
Країна Україна Україна
Час мовлення цілодобово
Мова мовлення українська/російська
Центр керування Київ
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
Дата початку
мовлення
17 березня 2008 року
Дата кінця мовлення 13 червня 2019 року
Засновник М. Княжицький[1][прим. 1]
Власник(и) ТОВ «Інфо24»[3]
Голос каналу Костянтин Арсенюк
Слоган ТВі - твій простір!
Сайт new.tvi.ua

Спосіб доставки сигналуРедагувати

Мовлення каналу здійснювалось переважно за допомогою супутникового мовлення[4] та через кабельне мовлення у мережах «Воля»,[6] «Тріолан» тощо.

Редакційна політикаРедагувати

За даними дослідження, проведеного в червні 2012 року Академією української преси, новини на ТВі оцінювались як збалансованіші, ніж на інших національних каналах[7]. Видання The Global Journal відзначало, що телеканал справедливо надавав ефірний час опозиційним партіям і зачіпав такі суперечливі теми, як особисте багатство правлячих «еліт» в Україні та державні закупівлі, а також повідомляє про корупцію та ухиляння від податків вищих чиновників[7].

ІсторіяРедагувати

Заснування. Конфлікт Кагаловського та ГусинськогоРедагувати

 
Голова редакційної ради
Микола Княжицький

За даними «Коммерсанта», в квітні 2008 року структури колишнього топ-менеджера компанії «ЮКОС» Костянтина Кагаловського та засновника телекомпанії «НТВ» Володимира Гусинського заснували на паритетних засадах Yota Ventures LLC для розвитку в Україні кабельного і супутникового телеканалу[8]. Кожна зі сторін внесла в спільне підприємство приблизно по 12 млн доларів[8]. Генеральним директором телеканалу ТВі став Микола Княжицький[9], а головним редактором в червні 2008 року став російський журналіст Євген Кисельов[10].

У 2009 році між акціонерами виник бізнес-конфлікт, причиною якого був названий продаж Гусинським телеканалу власного продукту за завищеною ціною[9]. В результаті, Гусинський вийшов зі складу засновників, а головний редактор Євген Кисельов прийняв рішення про звільнення[11].

У березні 2012 року видання «Росбалт» повідомило, що місце Гусинського як співвласник каналу зайняв Борис Березовський[9][неавторитетне джерело]. Однак у квітні 2013 року на зустрічі з колективом ТВі генеральний директор ТВі Микола Княжицький заявив, що реальним бенефіціаром каналу є Костянтин Кагаловський й що канал був заснований не Гусинським та Кагаловським, а ним особисто.[1][12]

Проблеми з частотами та ліцензіямиРедагувати

У травні 2010 року головним редактором ТВі став український журналіст Віталій Портников[13]. На початку червня 2010 року суд задовольнив вимоги групи телеканалів «Інтер», анулювавши прийняте за півтора року до цього рішення Нацради про виділення ТВі і «5 каналу» частот на мовлення[14]. Журналісти цих телеканалів заявили про вплив на судове рішення керівника СБУ Валерія Хорошковського, який одночасно був власником групи «Інтер»[15].

У березні 2011 року журналісти ТВі вирішили запустити п'ять нових телеканалів: «ТВі. Історія», «ТВі. Бізнес», «ТВі. Культура», «ТВі. Стиль» та інформаційний канал «Інфо-24», подавши заяву на отримання ліцензії на останній[16]. Нацрада мала розглянути заяву протягом місяця, проте тільки в червні повернула ліцензійні документи, прийнявши рішення не видавати ліцензію[17]. У липні компанія «Інфо24» подала позов проти Нацради з вимогою видати їй ліцензію[18]. У грудні Нацрада видала ліцензію компанії «Інфо24» для каналу з логотипом ТBinfo[19].

Конфлікт з податковою службоюРедагувати

У квітні 2012 року генеральний директор ТВі Микола Княжицький повідомив в ефірі про тиск на телеканал з боку податкових органів, оскільки на ТВі прийшла чергова податкова перевірка, попри те, що за кілька місяців до цього канал уже перевіряли[20]. Через два тижні Княжицький заявив, що співробітники податкової міліції «почали тероризувати» осіб, які надавали послуги телеканалу[21]. Податкова служба заявила, що «телеканал скористався послугами конвертаційно-транзитного угруповання на суму понад 2,2 млн грн.»[22].

У липні 2012 року податкова повідомила про порушення кримінальної справи стосовно Княжицького за ухилення від сплати податків на суму понад 3 млн гривень[23]. За словами Княжицького, телеканал при сплаті податків зараховував неповернене йому державою ПДВ[23]. Прес-служба президента Януковича випустила повідомлення про те, що президент висловив своє занепокоєння і доручив перевірити законність відкриття справи[24].

У липні ТВі також запустив нову бета-версію свого сайту tvi.ua. Заявлялося, що ресурс буде не просто сайтом каналу, а самостійним проектом, над яким працюватиме окрема редакція[25].

 
Акція на підтримку каналу у Білій Церкві

20 липня — телеканал без попередження було відключено кабельною мережею «Тріолан» у 11 містах України[26]. 13 серпня трансляцію каналу також припинив оператор кабельного телебачення міста Донецьк[27]. 5 вересня зі стандартного пакету виключив канал ТВі і один з найбільших операторів супутникового телебачення «Воля», хоча і дозволив охочим безкоштовно на три місяці підписатися на дорожчий пакет, в який входить канал[28].

Представник організації «Репортери без кордонів» назвав те, що відбувається, залякуванням українських журналістів перед виборами[29]. США закликали владу України припинити переслідування за цією справою і забезпечити плюралізм і незалежність ЗМІ[30][31]. У результаті прокуратура скасувала постанову податкової міліції про порушення кримінальної справи проти Миколи Княжицького[32].

8 вересня відбулися акції на підтримку ТВі у багатьох містах України.[33] Наймасовіша з них відбулася у Києві на Михайлівській площі, куди прийшло понад тисячу людей.[34]

Окружний апеляційний суд міста Києва зобов'язав ТВі виплатити Податковій службі 4 мільйони гривень. Якщо цього не було б зроблено до 23 вересня — робота каналу була би заблокована. У бюджеті каналу цих грошей не було. 13 вересня телеканал оголосив збір коштів[35] і 24 вересня перерахував близько 4 млн грн. на рахунок податківців[36].

21 вересня 2012 року Арсеній Яценюк заявив, що Об'єднана опозиція виділить 2 млн грн. з передвиборчого фонду на погашення боргів телеканалу ТВі[37].

17 вересня 2012 року президент України Віктор Янукович доручив Національній раді з питань телебачення і радіомовлення розібратися із ситуацією, що склалася навколо телеканалу ТВі[38]. Генеральний директор «ТВі» Микола Княжицький прокоментував це як спробою з боку Януковича отримати легітимізацію виборчого процесу, а політолог Сергій Таран — спробою перекласти відповідальність з себе на інших[39].

Балотування Княжицького у депутатиРедагувати

30 липня 2012 року стало відомо, що генеральний директор ТВі Микола Княжицький балотуватиметься до Верховної ради України за списком «Об'єднаної опозиції „Батьківщина“» під 11-м номером(на час кампанії він взяв відпустку)[40]Тоді ж стало відомо про балотування журналіста ТВі Костянтина Усова за 134-м округом в Одеській області теж від «Об'єднаної опозиції „Батьківщина“»[41].Через день він написав заяву на звільнення з ТВі[42].

У листопаді 2012 року, у зв'язку з обранням Княжицького депутатом, президентом телеканалу став Віталій Портников. Наталія Катеринчук зайняла посаду генерального директора. Княжицький залишився головою редакційної ради на громадських засадах[43].

Зміна структури власностіРедагувати

Призначення нового генерального директора та страйк колективуРедагувати

23 квітня 2013 року на офіційному сайті tvi.ua був опублікований прес-реліз[44], за яким структура власності компанії була змінена, новим генеральним директором призначено журналіста Артема Шевченка, а Наталія Катеринчук, відповідно, звільнена. На загальних зборах колективу як новий інвестор був представлений американський бізнесмен Олександр Альтман.

Первісний власник ТВі Костянтин Кагаловський заявив про рейдерське захоплення каналу[45]. Колектив телеканалу оголосив страйк до вирішення конфлікту[46]. Новий генеральний директор наступного дня звільнив ведучого Павла Шеремета, назвавши його провокатором[47].

Микола Княжицький згадує про ті події з власної думки зору:

  Рейдерство — це злочин. Але ж ніхто ніколи мене в цьому злочині не звинувачував. ТВі — це був збитковий опозиційний канал, який не мав доступу до частот і був виключений із кабельних мереж. Тому захоплювати його не було жодного сенсу. Сама торгова марка ТВі, яка й була там головною цінністю, належала мені, Портнікову й Шевченку. Канал просто намагалися знищити, але завдяки тому, що ми його тоді відстояли, ТВі залишився одним із небагатьох каналів, які підтримали Майдан.

Із понад двохсот осіб звільнилося тридцять. Тому говорити, що колектив пішов, — м’яко кажучи, перебільшення. Пішло декілька режисерів і журналісти, які робили програми, значна частина з яких на каналі не працювала, а була запрошеними ведучими. Але решта журналістів залишилися працювати. Серед них — Віталій Портніков, Єгор Чечеринда, Артем Шевченко. Залишився також увесь технічний склад і весь менеджмент.

Насправді,все це — теж ідеологічні розбіжності. Нас із Кагаловським дуже довго намагалися посварити, аби ми розійшлися. Тому що ТВі був справді сильним опозиційним каналом. Мені пропонували посади міністра культури, десятки мільйонів доларів, усе, що завгодно, щоб я відійшов від Кагаловського й припинив займатися каналом. Я весь час відмовлявся. А Кагаловський на якомусь етапі погодився, але для цього були причини також зовнішні. Бо перше, що зробив Кагаловський після того, як я пішов у Верховну Раду, закрив усі українські програми, зокрема програми Марійки Бурмаки та Вахтанга Кіпіані. Причому на їхньому закритті наполягав надто жорстко.

Кагаловський — і це не секрет — хотів запросити працювати на канал Михаїла Леонтьєва — свого друга з дитинства. Ми зустрічалися кілька разів із Леонтьєвим, і Кагаловський пропонував цю ідею. А Леонтьєв, який нині є віце-президентом «Роснефти», — колись Ющенко з ним сварився, — це один із найбільших російських пропагандистів, порівняно з яким Дмитрій Кисельов вам буде здаватися ангелом. На якомусь етапі Кагаловський захотів посунути ТВі в цю проросійську нішу. Почав їздити до Москви, став у Кремлі бажаним гостем.

Для мене це було неприйнятно, тому що я шукав європейської підтримки. Тож очевидно, що останнім часом у мене з Кагаловським були дуже важкі стосунки, мені було боляче, тому що він людина цікава, творча, а в певний період ми навіть серйозно товаришували. Але якщо питання стосується політичної незалежності України, я не можу йти на якісь компроміси.

 

[48]

Цього ж дня з'явилася інформація про придбання телеканалу однією з афілійованих комерційних структур Хорошковського за $350 млн.[49] Аналітики вважають, що на його базі олігарх створює свій новий медіа-холдинг.

  Підтвердженням цього служить причетність його компаній до купівлі телеканалу ТВі. Бізнес-структури Валерія Хорошковського пов'язані з новозеландської компанією Balmore Invest Limited, яка, за даними Миколи Княжицького, володіє 95% телеканалу ТВі.[50]
Оригінальний текст (рос.)
Подтверждением этого служит причастность его компаний к покупке телеканала ТВi. Бизнес-структуры Валерия Хорошковского связаны с новозеландской компанией Balmore Invest Limited, которая, по данным Николая Княжицкого, владеет 95% телеканала ТВi.
 

Директором з розвитку каналу, за інформацією ЗМІ, мав стати Максим Карижський, політконсультант Валерія Хорошковського.[51]

У прес-службі Валерія Хорошковського запевняли, що він не має жодного вiдношення нi до одної зі сторiн конфлiкту щодо каналу ТВі і нiколи не прагнув придбати даний канал.[52][53]

З червня 2013 року — шеф-редактор Сергій Руденко. В жовтні на каналі розпочалася його програма «Книжкова полиця».

У липні 2013 року новим генеральним директором каналу став В'ячеслав Басович.[54]

З 2015 року керівництво ТВі здійснював Максим Урбанський. На його прохання забезпечити рестарт каналу погодилась технічна група на чолі з Сергієм Скибою. Відновленням інформаційного мовлення опікувався Олесь Ковальчук.

Звільнення колективуРедагувати

Страйк колективу продовжувався, але нове керівництво не мало намірів виконувати вимоги журналістів. Натомість, почався набір альтернативних ведучих та співробітників, в тому числі з телеканалів Інтер та ICTV.

29 квітня ведучому програми «Сьогодні про головне» та голові профспілки ТВі Мустафі Найєму керівництво висунуло ультиматум: або він вийде в ефір, або його буде звільнено. Після цього Мустафа звільнився сам, а разом з ним — ще 30 членів колективу[55]. Того ж дня Мустафа Найєм заявив, що планує разом з колективом створити новий Інтернет-проект[56].

ЄвромайданРедагувати

Протягом кінця листопада — грудня 2013 року відвідуваність сайту ТВі зросла у 6 разів, незважаючи на масове відключення каналу в кабельній мережі системою «Тріолан» і таким чином канал потрапив до 10-ти найвідвідуваніших в українському інтернеті[57].

ЗакриттяРедагувати

23 березня 2015 року через фінансову скруту канал призупинив розповсюдження наземного[en] мовлення (як антенне ефірне розповсюдження аналоговим способом, так і дротове розповсюдження через кабельні мережі)[58], однак вже за місяць — 23 квітня 2015 року, ціною надзусиль відновив мовлення, але цього разу не наземне, а супутникове.[59] Запрошені кризові керманичі допомогли здійснити рестарт ТВі, та попри відновлення технічного ресурсу та забезпечення злагодженої роботи всіх підрозділів, канал не зміг повноцінно відновити власне функціонування й 20 липня 2015 року робота каналу де-факто припинилася, коли ньюзрум, редакції телеканалу та офісні приміщення були знеструмлені орендодавцем за борги. А вже 20 лютого 2016 року Нацрада з ТБ та радіо позбавила ТВі ліцензії.[джерело?]

Через ? років, У ? році Нацрада з ТБ та радіо відновила ліцензію ТВі.[джерело?] Відповідно, 10 жовтня 2018 року телеканал відновив своє мовлення,[джерело?] однак 22 січня 2019 року телеканал знову тимчасово призупинив своє мовлення через суди із Нацрадою з питань ТБ та радіо.[джерело?] Згодом 25 лютого 2019 канал знову відновив мовлення,[джерело?] але після того як у червні 2019 року Дмитро Носиков продав свою долю, та покинув телеканал разом з своєю командою, власники вирішити закрити канал й 13 червня 2019 року ТВі остаточно припинив своє мовлення назавжди.[5]

ПрограмиРедагувати

ПоточніРедагувати

  • «World Stories. Закордонні журналісти»
  • «Альбертейнштейн»
  • «Гра в слова і не тільки»
  • «Ділова кухня»
  • «Дорогі депутати»
  • «Знак оклику»
  • «Знак Оклику! Щодня»
  • «Лекції та події»
  • «Особливий формат»
  • «Політклуб Віталія Портникова»
  • «Проти ночі з Павлом Шереметом»
  • «Сьогодні»
  • «Сьогодні про головне»
  • «Сьогодні. Дайджест»

МинуліРедагувати

  • «Campus 3.0»
  • «Jazz з Олексієм Коганом»
  • «Босяки»
  • «Вечір з Миколою Княжицьким»
  • «Вибори 2012. З іншого боку»
  • «Вільні люди»
  • «Дакар»
  • «Зелена лампа»
  • «Здорове життя з Іриною Трухачовою»
  • «Мамо, я в ефірі!»
  • «Музика для дорослих з М. Бурмакою»
  • «Окрема думка з Єгором Чечериндою»
  • «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»
  • «Про обранців»
  • «Про світ»
  • «Революція на канапі»
  • «Сім природних чудес України»
  • «Шалений тиждень»

Журналісти та ведучі програмРедагувати

Керівництво каналуРедагувати

Керівник каналу з 2013 року — Максим Урбанський.[60]

ПриміткиРедагувати

  1. за іншою версією засновниками були два російські олігархи Владімір Гусінскій та Канстантін Каґаловскій[2]

ДжерелаРедагувати

  1. а б Микола Княжицький: «Я не говорив публічно жодного разу, що Кагаловський обдурив Гусинського». detector.media. 30 квітня 2013. 
  2. Канал ТВі: сумний фінал казки. pravda.com.ua. 26 квітня 2013
  3. [1]
  4. а б Про телеканал ТВі. Телеканал ТВі. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2012-07-20. 
  5. а б Канал TVi припинив мовлення — генпродюсер Дмитро Носиков пояснив причини. detector.media. 13 червня 2019
  6. "Воля-кабель" шантажує ТВі через розгромний сюжет?. Українська правда. 2012-04-26. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2012-07-23. 
  7. а б Irina Pavlova (2012-07-20). TBi and Ukraine's Orange Future. The Global Journal. Процитовано 2012-07-21. 
  8. а б Сергей Соболев, Седа Егикян (2009-11-24). Судебное из вещания. Коммерсантъ Украина. Процитовано 2012-07-20. 
  9. а б в Украинский канал TVi частично перешел под контроль Березовского. Росбалт. 2012-03-22. Процитовано 2012-07-20. 
  10. Александр Зворский (2008-06-10). Российский журналист хлебнет украинской свободы. Коммерсантъ Украина. Процитовано 2012-07-20. 
  11. Юлия Рябчун (2009-10-06). Разговор в прямом эфире. Коммерсантъ Украина. Процитовано 2012-07-20. 
  12. Як Княжицький приходив на ТВі розповісти всю правду. oldvideo.detector.media. 25 квітня 2013. 
  13. Портников стал главным редактором ТВі. Корреспондент. 2010-05-12. Процитовано 2012-07-21. 
  14. 5 Канал і ТВі залишили без частот. Українська правда. 2010-06-08. Процитовано 2012-07-21. 
  15. Віктор Міняйло (2010-06-08). У «5 каналу» і ТВі відібрали частоти: розвиток медіа бізнесу чи тиск на свободу слова. Радіо Свобода. Процитовано 2012-07-21. 
  16. Николай Княжицкий: «Наши журналисты решили сделать ещё один канал, чтобы ни от кого не зависеть». Телекритика. 2011-06-16. Процитовано 2012-07-21. 
  17. Нацрада не дала ліценію журналістам ТВі, які хочуть робити український аналог «Дождя». Телекритика. 2011-06-16. Архів оригіналу за 2011-08-07. Процитовано 2012-07-21. 
  18. «Інфо-24» Княжицького подав два позови проти Нацради. Телекритика. 2011-07-11. Архів оригіналу за 2011-07-22. Процитовано 2012-07-21. 
  19. Журналісти ТВі отримали супутникову ліцензію на канал ТВinfo. Телекритика. 2011-12-06. Архів оригіналу за 2012-11-27. Процитовано 2012-07-21. 
  20. Княжицький заявив про тиск на ТВі з боку податкової. Телекритика. 2012-04-13. Архів оригіналу за 2012-04-18. Процитовано 2012-07-21. 
  21. ТВі заявляє про протизаконні дії податкової міліції і просить нардепів та громадян допомогти. Телекритика. 2012-04-26. Архів оригіналу за 2013-12-28. Процитовано 2012-07-21. 
  22. Податкова: ТВі скористався послугами конвертаційно-транзитного угрупування на суму понад 2,2 млн грн. Телекритика. 2012-04-27. Архів оригіналу за 2013-04-13. Процитовано 2012-07-21. 
  23. а б Проти Княжицького порушена справа за ухилення від сплати податків на суму понад 3 млн грн. Телекритика. 2012-07-12. Архів оригіналу за 2012-07-15. Процитовано 2012-07-21. 
  24. Янукович занепокоєний подіями довкола ТВі і LB.ua. Телекритика. 2012-07-19. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-21. 
  25. ТВі оновив сайт. Телекритика. 2012-07-18. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-21. 
  26. ТВі виключили з кабельних мереж на користь каналу Арбузова. Українська правда. 2012-07-20. Процитовано 2012-07-21. 
  27. Княжицький: Відключення ТВі відбувається за вказівкою Нацради — УНІАН, 05.09.2012.
  28. ТВі відключають, бо він заважає владі перемогти на виборах — Данилюк — Gazeta.ua, 08.09.2012.
  29. «Репортери без кордонів» заявляють про залякування українських журналістів перед виборами. Телекритика. 2012-07-20. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-21. 
  30. Statement on Prosecutions of Independent Media in Ukraine. USOSCE. 2012-07-26. Архів оригіналу за 2012-10-20. Процитовано 2012-07-27. 
  31. США призвали власти Украины прекратить преследование LB.ua и ТВі. LB.ua. 2012-07-26. Процитовано 2012-07-27. 
  32. Прокуратура закрила справу проти гендиректора ТВі. Українська правда. 2012-07-27. Процитовано 2012-07-27. 
  33. Акції на підтримку телеканалу ТВі пройшли в багатьох містах України — УНІАН, 08.09.2012.
  34. У Києві підтримати ТВі прийшло багато людей, але мало телекамер — УНІАН, 08.09.2012.
  35. tvi.ua
  36. ТВі заплатив податківцям 4,1 млн грн
  37. Опозиція дасть телеканалу ТВі 2 мільйони на погашення боргів. Українська правда. 21.09.2012.
  38. Янукович нарешті «прокинувся» і просить розібратися з відключенням ТВі. Українська правда. 17.09.2012.
  39. Євген Солонина. Янукович почув ТВі під тиском світової спільноти — Княжицький. Раліо Свобода. 18.09.2012.
  40. Микола Княжицький іде 11-м номером списку «Батьківщини». Телекритика. 2012-07-30. Архів оригіналу за 2012-08-19. Процитовано 2012-08-05. 
  41. Костянтин Усов іде у Верховну Раду. Телекритика. 2012-07-30. Архів оригіналу за 2012-08-01. Процитовано 2012-08-05. 
  42. Костянтин Усов звільняється з ТВі. Телекритика. 2012-07-31. Архів оригіналу за 2012-08-02. Процитовано 2012-08-05. 
  43. На ТВі – нове керівництво. Українська правда - Блоги. 2012-11-27. Архів оригіналу за 2013-01-06. Процитовано 2012-12-31. 
  44. Телеканал ТВі очолив Артем Шевченко. Телеканал ТВі. 2013-04-23. Процитовано 2013-04-23. 
  45. Власник ТВі: канал захопили рейдери в інтересах третіх сил. Українська правда. 2013-04-23. Процитовано 2013-04-23. 
  46. Колектив телеканалу ТВі страйкує. Українська правда. 2013-04-23. Процитовано 2013-04-23. 
  47. На ТВі почалися перші звільнення. Українська правда. 2013-04-24. Процитовано 2013-04-24. 
  48. Микола Княжицький: «У нас олігархічні канали ніколи не були справді критичними до президентів, поки не починалася революція»|https://detector.media/community/article/127353/2017-06-27-mikola-knyazhitskii-u-nas-oligarkhichni-kanali-nikoli-ne-buli-spravdi-kritichnimi-do-prezidentiv-poki-ne-pochinalasya-revolyutsiya/
  49. Хорошковський за $350 млн купив телеканал ТВі — ЗМІ
  50. Хорошковский на базе канала ТВi создает новый медиа-холдинг(рос.)
  51. Директором по развитию канала ТВi станет консультант Хорошковского(рос.)
  52. У Хорошковського «відхрестилися» від скандалу з ТВі
  53. У Хорошковського запевнили, що не мають жодного відношення до скандалу з ТВі
  54. Артем Шевченко більше не є керівником каналу ТВі — дані з Держреєстру. Телекритика. 26.07.2013.
  55. З ТВі звільняється 31 найкращий журналіст. Українська правда. 29 квітня 2013. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  56. Найєм оголосив про старт нового проекту колишніх журналістів ТВі. Українська правда. 30 квітня 2013. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  57. від 6 грудня 2013
  58. ТВі призупинив діяльність до кращих часів — директор Ольга Манько
  59. «ТВі» відновлює мовлення
  60. Артем Шевченко більше не є керівником каналу ТВі — дані з Держреєстру Телекритика

ПосиланняРедагувати