Заборовський Леонід Олександрович
Леонід Олександрович Заборо́вський (нар. 13 лютого 1967, Олександрівка) — український живописець; член Національної спілки художників України з 1999 року. Заслужений художник України з 2010 року[1].
| Заборовський Леонід Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
13 лютого 1967 (57 років) Олександрівка, Корюківський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1992) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 13 лютого 1967 року в селі Олександрівці (нині Корюківський район Чернігівської області, Україна). Упродовж 1987—1992 років навчався в Одеському державному педагогічному інституті імені Костянтина Ушинського.
Після здобуття фахової освіти працювавав викладачем Чернігівської дитячої художньої школи; у 1994—1995 роках завідував сектором сучасного українського мистецтва Чернігівського художнього музею; у 1995—2001 роках працював викладачем Славутської дитячої школи мистецтв; у 2001—2002 роках викладав на кафедрі прикладного мистецтва і дизайну реклами Інституту реклами в Києві. Потім на творчій роботі. Живе в Чернігові, в будинку на проспекті Перемоги № 42, квартира № 18[2].
Творчість ред.
Працює в галузі станкового живопису, послідовник імпресіоністичних традицій пленерного живопису. Автор портретів, пейзажів, натюрмортів і жанрових картин. Серед робіт:
- «За селом» (1992);
- «Краєвид» (1993);
- «Шлях до храму» (1994);
- «Троянди» (1994);
- «Негода відступає» (1995);
- «Седнівський мотив» (1995);
- «Ранковий сніг» (1995);
- «Місячно» (1995);
- «Відродження» (1995);
- «Тривога» (1996);
- «Ксенія Андріївна» (1996);
- «Натюрморт із самоваром» (1997);
- «Ранок» (1999);
- «Куточок Чернігова» (2002);
- «Згадуючи Антона Чехова» (2003);
- «Зима у Седневі» (2003);
- «Урочистий травень» (2004);
- «Вечоріє» (2004);
- «Занедбана садиба» (2005);
- «Травнева ніч» (2007);
- «У Семенівці» (2007);
- «Гра світла» (2008);
- «Буде дощ» (2008);
- «Лагідне море» (2009);
- «Соняшники дозрівають» (2009).
Бере участь у всеукраїнських художніх виставках з 1993 року. Персональні виставки відбулися у Чернігові у 1994–1999 роках, Славутичі у 1996 році, Києві у 2006–2009 роках, Одесі та Санкт-Петербурзі у 2009 році.
Роботи художника зберігаються у Чернігівському та Севастопольському художніх музеях, художніх галереях Росії, Греції, приватних зібраннях у країнах Європи та у США.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2010 року № 829/2010 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
- ↑ Заборовський Леонід Олександрович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 498.
Література ред.
- Н. П. Заваліна. Заборовський Леонід Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- Випускники Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: біографічний словник / В. М. Букач . — Ч. 3. — Одеса: ПНПУ, 2022. — С. 16. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/15338/3/Bukach%20Valery%20Mykhailovych%202022.pdf