Букач Валерій Михайлович

Валерій Михайлович Букач (народ. 1959, Одеса) — український педагог, кандидат історичних наук, приват-професор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

Валерій Михайлович Букач
Bukach V M.jpg
Народився 1959
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність педагог
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Вчене звання доцент, приват-професор
Заклад Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Нагороди Відмінник освіти України

БіографіяРедагувати

Валерій Михайлович Букач народився в 1959 році в Одесі в сім'ї робочих. Загальну освіту здобув в одеській середній школі № 8.

В 1982 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. Викладав в Одеському університеті.

Протягом 1989—1992 років навчався в аспірантурі при кафедрі політичної історії і філософії Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського.

В 1994 році захистив дисертацію «Національна політика в Україні (1921—1925 рр.)» на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

В 1996 році присвоєно вчене звання доцента, в 2009 році — вчене звання приват-професора.

З 1992 року працює на кафедрі всесвітньої історії та методології науки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (м. Одеса).

Науково-педагогічна діяльністьРедагувати

До кола наукових інтересів належать проблеми національно-культурної політики, питання впливу особистості на історичні події, розвиток науки і культури.
У дисертаційному дослідженні визначив етапи проведення українізації в першій половині 1920-х років, сформулював основні напрями політики щодо національних меншин України, окреслив етапи еволюції української преси 1920-х років[1].
Є автором перших в України коротких біографічних довідників «Політичне керівництво Союзу РСР та Української РСР» (Одеса, 1997 р.), «Жінки — політичні діячі СРСР» (Одеса, 2001 р.).
У 1995 році ініціював проведення щорічної наукової студентської конференції «Історичний досвід і сучасність» та видання матеріалів конференції. За 25 років під його керівництвом були опубліковані 581 самостійна студентська робота та 239 сумісних робіт студентів і викладачів[2].
Є автором понад 150 опублікованих робіт.

ПраціРедагувати

  • Печать — источник изучения национальной политики в Украине 1921—1925 гг.// Проблеми викладання історії народів України в технічному вузі: Тези доповідей республіканської науково-методичної конференції. — К., 1991. — С. 138—139.
  • О национально — психологическом аспекте учебно — воспитательного процесса.// Повышение эффективности подготовки учителей истории без отрыва от производства: Сборник докладов и сообщений Всесоюзной научно-методической конференции. — Одеса, 1992. — С. 50 — 58.
  • Українізація преси та видавницької справи в 1921—1925 рр.// Историко — культурное наследие человечества и его изучение при подготовке учителей без отрыва от производства: Сборник тезисов выступлений украинско — российского научно-методического симпозиума. — Одесса, 1992. — С. 10 — 12.
  • Українізація на Одещині в першій половині 20-х років.// Південь України і складання української державності: історія і сучасність: Тези доповідей Всеукраїнської науково — практичної конференції. — Одеса, 1994. — С. 77 — 79.
  • Національно –культурна політика на Одещині в першій половині 20-х років.// Одеса-200: Тези доповідей міжнародної науково-теоретичної конференції. — Ч. 1.- Одеса, 1994. — С. 106—107.
  • Одесса и отечественная культура. — Одеса: ЮГПУ, 2002. — 24 с.
  • Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник. — Одеса: ПДПУ, 2005. — 68 с[3].
  • Субъективный взгляд на аспекты современной национальной политики// Життя і пам'ять: Наукова збірка, присвячена пам'яті В'ячеслава Івановича Шамко. — Одеса: Наука і техніка, 2009. — С. 67 — 72.
  • Женщины — политические деятели Союза ССР: Биографический справочник. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Одесса: ЮНПУ, 2012. — 20 с.
  • Руководство Вооруженных Сил Советского Союза: справочник. — Одесса, ЮНПУ, 2012. — 44 с.
  • Маршали — українці: довідник. — Одеса: ПНПУ, 2012. — 20 с.
  • З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Випускники: Довідник. — Одеса, ПНПУ, 2012. — 40 с.
  • Про ліквідацію неписьменності на Україні в 1921—1925 роках.// Історичний досвід і сучасність: Матеріали (доповіді) ХІХ наукової студентської конференції. — Вип. 25. — Одеса: ПНПУ, 2013. — С. 1 — 5.
  • Краєзнавство та навчально-виховний процес.// Життя і пам'ять: Науковій збірник, присвячений пам'яті В'ячеслава Івановича Шамко. — Вип. 2. — Одеса: Homeless Publishing, 2015. — С. 30 — 35[4].
  • Батьківщинознавство як елемент освіти.// Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К, Д. Ушинського. — Серія: Педагогічні науки. — 2017. — № 2 (115). — С. 21 — 25.
  • З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Керівники: Біографічний словник. — Одеса: ПНПУ, 2018. — 40 с.[5].
  • История Одессы в художественной литературе.// Життя і пам'ять: Науковій збірник, присвячений пам'яті В'ячеслава Івановича Шамко. — Вип. 3. — Одеса: Homeless Publishing, 2018. — С. 31 — 48 [6].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Бібліографічний покажчик праць викладачів Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. — Вип. 3 — Одеса: ПДПУ, 2009. — С. 3 — 9.
  • Вчені історико — філологічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: Довідник. — Одеса: ПДПУ, 2007. — С. 7 — 8.
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє./ О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса: Друк дім «Фаворит», 2007. — С. 197—198.
  • Історики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник. – Одеса: ПНПУ, 2020. – С. 15 - 16.

ПосиланняРедагувати