Відкрити головне меню

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

вищий навчальний заклад в Україні

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (до 29 вересня 1994 року: Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського) — вищий навчальний заклад на півдні України у місті Одеса у формуванні системи освіти регіону, розвитку наукових досліджень у галузі педагогіки, психології, історії, філософії та фундаментальних наук.

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
ПНПУ імені К. Д. Ушинського
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, герб2.jpg
Одеса 1158052.JPG
Головний корпус
Одеса
Міжнародна назва Одеський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (29 вересня 1994)
біл. Адэскі педагагічны інстытут
Тип національний університет
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Одеса
Гасло GLORIA ET HONOR TIBI, MAGISTER!укр. Слава та честь тобі, учителю!
Засновано 1817
Акредитація IV  рівня
Ректор Чебикін Олексій Якович
Студентів 6263
Докторів 53
Професорів 52
Випускники Категорія:Випускники Одеського педагогічного університету
Адреса вул. Старопортофранківська, 26, м.Одеса, 65020, Україна
Сайт pdpu.edu.ua
Нагороди Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Грамота Верховної Ради України
CMNS: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського на Вікісховищі

Загальна інформаціяРедагувати

За видатні заслуги в підготовці педагогічних кадрів у 1945 році Постановою Уряду України навчальний заклад був удостоєний імені видатного вченого-педагога — Костянтина Дмитровича Ушинського, а в 1970 році — нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.

29 вересня 1994 року Постановою Кабінету Міністрів України на базі Одеського державного педагогічного інституту створено Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, який першим з педагогічних вузів України був прийнятий 2 жовтня 1996 року до Асоціації Європейських Університетів (CRE). У 2009 році університет набув статусу національного.

У 2005 році університет внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, а в 2006 році університет набув членство у Східноєвропейській асоціації університетів (EEUN), а ректор О. Я. Чебикін — призначений координатором цієї організації від України.

За рейтингом Міністерства освіти і науки України університет входить до трійки лідерів серед вищих навчальних закладів України педагогічного та гуманітарного профілю. За роки існування в його стінах пройшли підготовку та підвищили кваліфікацію майже 100 тисяч фахівців різних спеціальностей, з яких понад 2000 стали заслуженими діячами у різних галузях науки, культури, освітньої діяльності та спорту, а також відмінниками освіти України.

За роки існування в його стінах пройшли підготовку та підвищили кваліфікацію майже 100 тисяч фахівців різних спеціальностей, з яких понад 2000 стали відмінниками освіти України.

Університет акредитований у повному обсязі за IV рівнем акредитації і здійснює підготовку педагогічних працівників за багатоступеневою системою бакалавр, спеціаліст, магістр.

Ректором університету є доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, Заслужений діяч науки й техніки України — Олексій Якович Чебикін.

Основною метою університету є підготовка кваліфікованих фахівців для забезпечення системи освіти Південного регіону вчителями, вихователями, психологами тощо.

Запорукою ефективності такої роботи є його науково-педагогічний потенціал, усталені традиції, а також оновлення та впровадження прогресивних технологій навчання.

До структури університету входять: навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту та реабілітації, факультети художньо-графічний, музичної та хореографічної освіти, фізико-математичний, іноземних мов, філологічний, початкового навчання, дошкільної педагогіки та психології, соціально-гуманітарний та історико-філософське відділення; працюють підготовче відділення та факультет післядипломної освіти, Одеський педагогічний коледж; Білгород-Дністровське педагогічне училище; Балтське педагогічне училище; Одеський професійний ліцей сфери послуг, Балтський та Кременчуцький навчально-консультаційні центри; Севастопольський навчально-консультаційний пункт, Методичний центр художнього та естетичного виховання дітей та молоді; понад 40 гімназій, шкіл, дошкільних закладів регіону, що утворюють педагогічний комплекс та складають його експериментальні майданчики.

Університет здійснює підготовку фахівців з 7 напрямів за 18 спеціальностями. Контингент студентів становить майже 7 тис. осіб (з них на денній формі навчання — 3391, на заочній — 3239). За рахунок коштів державного бюджету навчається 3354 студентів (денна форма навчання — 2520, заочна — 834), за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб — 3274 студенти (денна форма навчання — 871, заочна — 2403).

На 39 кафедрах працюють 489 викладачів, а також учені, запрошені із зарубіжних країн, інститутів НАНУ та НАПН України.

Наукові школи академіка А. М. Богуш, академіка О. Я. Чебикіна, член-кореспондента НАПН України Р. Ю. Мартинової, професорів А. Р. Гохмана, Д. З. Арова, Р. І. Хмелюк, Г. М. Губреєва, А. Ю. Ківа, що склалися в університеті, широко відомі в Україні та за кордоном своїми досягненнями в галузі педагогіки, психології, фізики, математики. Ці школи визнані за міжнародними показниками. В межах цих шкіл проводиться підготовка аспірантів за 37 спеціальностями, докторантів за 9. В університеті функціонують три спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за 7 науковими спеціальностями. За останні роки захищено 13 докторських та 151 кандидатську дисертацію.

Наукові розробки проводяться у плідній співпраці з ученими США, Канади, Ізраїлю, Франції, Нідерландів, Молдови, Німеччини, Іспанії, Мексики, Росії в межах спільних договорів, проектів та підтримки фондів, програм, зокрема «Відродження», INTAS, CDRE, DAAD, за рахунок держбюджетного фінансування і власних коштів університету. Щорічно МОН України на підставі експертизи визначає 3-5 наукових розробок учених університету, які мають світовий рівень. Науковці університету беруть активну участь у виконанні державних програм Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, НАПН України, НАН України, Одеської обласної державної адміністрації («Регіональна ініціатива»). Університет має стратегічний план розвитку, який передбачає оптимізацію тематики наукових досліджень з метою вирішення актуальних проблем, пов'язаних з підготовкою сучасного вчителя, відкриття нових спеціалізованих вчених рад з правом захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Університет пройшов атестацію з питань наукової та науково-технічної діяльності й отримав вищий рівень категорії «А» та визнаний найкращим у цьому напрямку серед педагогічних вищих навчальних закладів України.

Університет підтримує постійні зв'язки з академічними установами НАН та АПН України, провідними ВНЗ на підставі 20 договорів про співпрацю.

Наслідком творчих досягнень останніх п'яти років є видання 3926 наукових праць, серед яких 49 монографій, 260 підручників і навчальних посібників, 497 студентських публікацій. За сприянням університету щороку проводяться від 10 до 20 міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій, видаються наукові журнали «Перспективи», «Наукове пізнання: методологія та технологія», «Науковий вісник», «Виховання і культура», «Наука і освіта» та ін.

Університет акредитований і рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України внесений до Державного реєстру навчальних закладів України з ліцензією на право освітньої діяльності за IV рівнем акредитації. У 2009 університету надано статус національного наказом призидента України Віктором Ющенком.

Структура університетуРедагувати

  • Навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту та реабілітації
  • Факультет художньо-графічний
  • факультет музичної та хореографічної освіти
  • Факультет фізико-математичний
  • Факультет іноземних мов
  • факультет філологічний
  • факультет початкового навчання
  • Факультет дошкільної педагогіки та психології
  • Факультет соціально-гуманітарний
  • Відділення історико-філософське

Відокремлені структурні підрозділи університету:

  • Балтський навчально-консультаційний центр (Одеська область)
  • Одеський професійний ліцей сфери послуг
  • Одеський професійний ліцей технологій та дизайну
  • Методичний центр художньо-естетичного виховання дітей та молоді

Університет координує діяльність Південноукраїнського навчального комплексу «ПЕДАГОГ», а також співпрацює з іншими установами:

  • Одеським педагогічним коледжем;
  • Балтським училищем;
  • Білгород-Дністровським училищем;
  • Барським гуманітарно-педагогічним коледжем ім. М. Грушевського Вінницької області;
  • Уманським гуманітрано-педагогічним коледжем ім. Т. Г. Шевченка;

ПНК «Педагог» об'єднує понад 90 загальноосвітніх державних та приватних шкіл, ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів та інтернатів, а також інших установ Одеської, Запорізької, Вінницької областей та АР Крим.

Історична довідкаРедагувати

       Історія педагогічної освіти в Одесі почалася із заснування в 1817 році Рішельєвського ліцею, у структурі якого був  педагогічний інститут на 24 вихованця. Це був перший педагогічний  навчальний заклад на півдні нашої країни, вихованці  якого готувалися до викладання всіх предметів, що читалися в ліцеї. Згодом педагогічний інститут став готувати вчителів для комерційних та повітових шкіл. Він проіснував до 1837 року і започаткував в Одесі систематичну професійну педагогічну освіту, яка мала продовження вже у ХХ столітті.

     Революційні події 1917 року, громадянська війна  змінили  хід історії країни. В 1919 році почалася активна реорганізація системи освіти в Україні. У липні 1919 року було прийнято рішення про відкриття в Одесі Учительського інституту, але зміна політичної влади у місті зруйнувала це починання.   Навесні 1920 року Одеський губернський відділ освіти знову прийняв рішення про відкриття учительського (педагогічного) інституту, на базі якого у серпні 1920 року було створено Одеський інститут народної освіти (ОІНО).  В 1930 році Одеський ІНО реорганізували у три інститути. Інститути соціального виховання та професійної освіти в 1933 році були перетворені в Одеський педагогічний інститут.

     З 1920 року підготовка педагогічних кадрів в Одесі проводилася  безперервно, навіть у роки фашистської навали. За час перебування в  евакуації у 1941 - 1944 роках Одеський педагогічний інститут підготував понад 100 фахівців для вітчизняної освіти.

     В 1945 році Одеському державному педагогічному інституту було присвоєно ім’я К. Д. Ушинського. В 1994 році інститут було перетворено у Південноукраїнський державний педагогічний університет. А у 2009 році університет набув статусу національного.

РекториРедагувати

Видатні вчені університетуРедагувати

ПедагогиРедагувати

БіологиРедагувати

Географи.Редагувати

ІсторикиРедагувати

МатематикиРедагувати

МеханікиРедагувати

ПсихологиРедагувати

ФізикиРедагувати

ФілологиРедагувати

Художники — викладачіРедагувати

Відомі випускникиРедагувати

НауковціРедагувати

Діячі культуриРедагувати

ОсвітяниРедагувати

СпортсмениРедагувати

Державні та громадські діячіРедагувати

Герої Радянського СоюзуРедагувати

Відомі викладачіРедагувати

Біологи і медикиРедагувати

Географи і геологиРедагувати

ЕкономістиРедагувати

ІсторикиРедагувати

МатематикиРедагувати

МистецтвознавціРедагувати

ПедагогиРедагувати

ПсихологиРедагувати

ФізикиРедагувати

ФілологиРедагувати

ФілософиРедагувати

Почесні доктори і професориРедагувати

  • Амонашвілі Шалва Олександрович — доктор психології, професор.
  • Андрущенко Віктор Петрович — доктор філософських наук, професор.
  • Бєдний Григорій — доктор психологічних наук.
  • Гайжутіс  Альгідрас — ректор Литовського едукологічного університету
  • Давідович Нітца — професор, голова ізраїльського Консорціуму розвитку факультетських центрів.
  • Жук Олександр Іванович — ректор Белоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка.
  • Зініград Михайло — ректор Аріельського університету (Ізраїль)
  • Карвовські Вальдемар — доктор психологічних наук, професор.
  • Ковтунець Володимир Віталійович — кандидат фізико-математичних наук, доцент, член Українського математичного товариства.
  • Кремень Василь Григорович — доктор філософських наук, професор, академік НАНУ, президент НАПНУ.
  • Лю Чжиган — ректор Харбінського інженерного університету (Китайська Народна Республіка)
  • Токак Харун — письменник, відомий громадський діяч, співголова Платформи «Діалог Євразії»
  • Шевцов Андрій Гаррієвич  — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України

Кампуси і корпусиРедагувати

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського успадкував найкращий досвід професійної педагогічної підготовки в м. Одесі, набутий у XIX ст.

У 1870—1990 рр. парна сторона Старопортофранківської вулиці по обидва боки нинішнього головного корпусу університету — тоді Другої чоловічої гімназії — стає немов би епіцентром престижних міських педагогічних і навчальних закладів середнього рівня. Тут розташувалася Друга жіноча гімназія, Міське дівоче училище і Шестикласне училище Ефрусі. В інших будівлях по парній стороні Старопортофранківської, які нині займають підрозділи університету, були розташовані інші установи. Так, нинішній корпус наукової бібліотеки університету був зведений у 1890 році за проектом архітектора О. О. Бернардацці для Міщанської управи (вул. Старопортофранківська, 36). У той же період до північної стіни Міщанської управи були добудовані будівля інвалідна Міщанської управи (1890 р., архітектор Ю. М. Дмитренко), а також будівля Народного училища (1910—1914 рр., архітектор Ф. А. Троупянський), у приміщеннях яких наразі розташовані філологічний та іноземних мов факультети.

На початку вул. Старопортофранківської (буд. 2/4) у 90-х роках XIX ст. знаходився комплекс приміщень колишнього Народного училища, Ювілейної їдальні, Денного дитячого притулку, зведених за проектом архітектора Ю. М. Дмитренка (1890-ті рр.), у яких нині функціонує художньо-графічний факультет університету.

Пам'яткою архітектури першої половини ХХ ст. є також будівля гуртожитку № 1 університету, збудована за проектом архітекторів Ф. А. Троупянського, Н. М. Канівського, М. А. Каца у 1937—1939 рр.

Головний корпус університету наразі міститься на вул. Старопортофранківській, 26, у якому знаходиться ректорат та фізико -математчний факультет. Будівля головного корпусу була побудована у 1896 році архітектором Д. Є. Мазировим, у якій на той час розмістилася Друга чоловіча гімназія. У цій будівлі навчалися: видатний учений, академік, Герой Радянського Союзу О. Ю. Шмідт (1901—1907 рр.), відомий український поет С. І. Олійник (1929—1933 рр.); український поет і журналіст Д. П. Надеїн (навчався у 1929—1933 рр. і до 1941 р. працював); військовий діяч і письменник, Герой Соціалістичної Праці, генерал армії С. К. Цвігун. На фасаді головного корпусу також встановлена пам'ятна дошка випускникам університету — Героям Радянського Союзу — Коваленко А. Я., Моргуненко В. С., Мусіну В. П. На другому поверсі будівлі раніше знаходилась Миколаївська церква, що була вбудована у приміщення Другої чоловічої гімназії та освячена 28 вересня 1889 року. У середині ХХ ст. до будівлі головного корпусу університету був добудований третій поверх.

Академічне містечко «Фонтанське», що розташоване по вул. Фонтанська дорога, 4, включає територію та будівлі навчально-наукового інституту фізичної культури. спорту та реабілітації, факультетів соціально-гуманітарного, початковго навчання, музичної та хореографічної освіти, а також іторико-філософське відділення та відділення перепідготовки кадрів зі спеціальності «Психологія". Зазначені навчально-наукові підрозділи університету розташовані в приміщеннях будівель колишнього Сергієвського артилерійського юнкерського училища), зведених після 1913 року під керівництвом військового інженера П. Е. Кошлича. На території академмістечка знаходиться пам'ятник доблесті російських воїнів — металева огорожа з стволів батарейних гармат, які брали участь у Русько-турецькій війні 1877—1878 рр., виготовлених на Обухівському заводі у Санкт-Петербурзі (архітектор Б. Едуардс, 1914 р.).

Факультет дошкільної педагогіки та психології займає приміщення будівлі по вул. Ніщинського, 1, а саме колишньої Свято-Олександрівської церкви при Інституті Шляхетних дівчат, перший камінь у фундамент якої був покладений імператрицею Олександрою Федорівною в 1828 році.

Наукова бібліотекаРедагувати

Наукова бібліотека університету є інформаційним ресурсом, що забезпечує освітній і науковий процеси. Фонд бібліотеки складає понад 330 тис. друкованих одиниць наукового, навчально-методичного, літературно-художнього призначення. До складу фонду входять книги й періодичні видання українською та іноземними мовами. Одним з електронних ресурсів бібліотеки є електронний каталог, який нараховує біля 190 тис. записів. Частиною загальної електронної колекції бібліотеки є електронний архів (репозитарій). Документи та інші дані зберігаються у вигляді файлів, доступних для постійного безкоштовного, повнотекстового їх перегляду через Інтернет.

Посилання на електронний каталог: http://library.pdpu.edu.ua/unilib/

Посилання на електронний архів (репозитарій): http://dspace.pdpu.edu.ua

Ювілеї та пам'ятні датиРедагувати

У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 200 років з часу заснування державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (травень 1817).

Нагороди та репутаціРедагувати

За даними наукометричної бази SCOPUS Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського посідає 29 місце серед 97 ВНЗ України, які підлягали оцінюванню. Станом на 06.04.2012 кількість публікацій становило 102, кількість цитувань — 388, індекс Хірша — 10. За рейтингом ВНЗ від ЮНЕСКО «Топ-200 Україна 2012» університет посідає 51 місце. За рейтингом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України — університет посів друге місце в групі із 31 педагогічного, гуманітарного університету та ВНЗ фізичного виховання і спорту на підставі опрацювання результатів діяльності й потенціалу 229 ВНЗ України за 2010—2011 навчальний та 2011 календарний роки.

ПриміткиРедагувати

Топ-200 кращих університетів України «Євро освіта» // http://www.euroosvita.net/index.php/?category=3

Джерела та літератураРедагувати

  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса: Фаворит, 2007. — 240 с.
  • Наукові школи Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К. Д. Ушинського/ Уклад. Т. І. Койчева. – Одеса: Фаворит, 2007. – 256 с.
  • Память огненных лет: О  выпускниках, студентах и сотрудниках института — участниках Великой Отечественной войны/ Од. гос. пед. ин-т им. К. Д. Ушинского; Авт.-сост. Бабенко К. Б., Бондаренко К. А., Орищенко В. Г. .; Редкол.: Сермеев Б. В. (руков.) и др, — Одесса: Маяк,  1990. — 120 с.
  • Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник/ В. М. Букач. – Одеса: ПДПУ, 2005. – 68 с.
  • З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Керівники: Біографічний словник/ В. М. Букач. – Одеса: ПНПУ, 2018. – 40 с. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/2244/3/%d0%a0%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8%20%d0%9f%d0%9d%d0%9f%d0%a3.pdf
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 1. — Одеса: ПНПУ, 2019. — 96 с. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3475/1/%d0%9d%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%86%d1%96%20%d0%9f%d0%9d%d0%9f%d0%a3%20-%201.doc.pdf
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. – Вип. 2 – Одеса: ПНПУ, 2019. – 96 с. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3477/1/%d0%9d%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%86%d1%96%20%d0%9f%d0%9d%d0%9f%d0%a3%20-2.doc.pdf