Гурін Василь Іванович

Васи́ль Іва́нович Гурін (18 березня 1939, в смт Первомайське — 10 вересня 2018[1]) — живописець. Дійсний член Національної академії мистецтв України, народний художник України, член Національної Спілки художників України, голова Київської організації Національної Спілки художників України.

Гурін Василь Іванович
Народження 18 березня 1939(1939-03-18)
Первомайське, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР
Смерть 10 вересня 2018(2018-09-10) (79 років)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Київський державний художній інститут (1965)
Діяльність художник
Відомі учні Варакута Діана Григорівна, Попінова Галина Миколаївна, Антончик Віктор Михайлович, Кривенко Володимир Михайлович і Горбатий Геннадій Іванович
Працівник Київський державний художній інститут
Член Спілка радянських художників України
Вчене звання професор
Нагороди
Народний художник України

Біографія ред.

Народився 18 березня 1939 року в смт Первомайське, нині Автономна Республіка Крим.

У 1965 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора К. Трохименка), навчався у творчій майстерні Академії мистецтв СРСР під керівництвом С. Григор'єва (1968).

Працював у галузі станкового живопису. Автор тематичних картин, портретів, натюрмортів, пейзажних циклів.

Твори ред.

«Перша весна» (1966), «Автопортрет» (1969), «Моя мати» (1971), «Мій сон. Батько» (1973), «Матері чекають…» (1974), «А льон цвіте…» (1977), «Ярославна» (1982), «Шість червоних гвоздик» (1988), «Відлуння минулого», «Мамині вареники» (1991), «Чорне сонце. 1933» (1993), «Джерело. Марія Приймаченко» (1994), «Тиша над Козинкою» (1997), «Зимова поезія» (1998), та ін.

 
Художник Василь Гурін (1980). Автор — Тетяна Яблонська

Педагогічну роботу в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури розпочав у 1969 році, з 1987 — професор, з 1989 — завідувач кафедри живопису і композиції, з 1993 — керівник навчально-творчої майстерні станкового живопису.

Примітки ред.

  1. Помер український живописець Василь Гурін. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.

Посилання ред.