Голембієвська Тетяна Миколаївна

Голембіє́вська Тетя́на Микола́ївна (7 вересня 1936(1936-09-07), Київ — 9 лютого 2018(2018-02-09), Київ) — українська художниця, педагог. Професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997). Народний художник УРСР (1986). Член Національної спілки художників України (1962). Дійсний член Петровської академії наук і мистецтв (1997), член-кореспондент Російської академії мистецтв (Москва). Учасниця вітчизняних і міжнародних художніх виставок.

Голембієвська Тетяна Миколаївна
Народження7 вересня 1936(1936-09-07)
Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть9 лютого 2018(2018-02-09) (81 рік)
 Київ, Україна
КраїнаУкраїна Україна
Жанрживопис
НавчанняКиївський державний художній інститут
Діяльністьхудожниця
Напрямокстанковий живопис
ВчительКостецький Володимир Миколайович і Трохименко Карпо Дем'янович
Відомі учніГалчанський Сергій Дмитрович, Мохаммад Акбар Хорасані, Галькун Тетяна Дмитрівна і Гурін Володимир Васильович
ПрацівникКиївський державний художній інститут
ЧленНаціональна спілка художників України
БатькоМолоштанов Микола Іванович
МатиГолембієвська Ангеліна Володимирівна
У шлюбі зЗноба Валентин Іванович
Вчене званняПочесний зарубіжний член РАМd
Нагороди
народний художник УРСР

Біографія

ред.

Народилася 7 листопада 1936 року у м. Києві, у родині художників Миколи Молоштанова та Ангеліни Голембієвської.

У 1962 році закінчила Київський державний художній інститут (педагоги з фаху — В. Костецький, К. Трохименко, С. Григор'єв).

У 1965 році завершила навчання у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР.

У 1968 році почала викладати у Київському державному художньому інституті. У 1984 році отримала звання професора. У 19891991 роках керувала живописною майстернею Київського відділення творчих майстерень Академії мистецтв СРСР.

В журналі "Перець №20 за 1978р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений художниці[1].

З 1998 року — керівник групи аспірантів-стажистів станкового живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Творчість

ред.

Тетяна Голембієвська працювала у галузі станкового живопису. Найбільш відомі роботи: «Безсмертя» (1974, відзначена Срібною медаллю ім. М. Б. Грекова), «Подруги» (1959), «Висока нагорода» (1962), «Врожай» (1967), «Безсмертя» (1978), «Свято урожаю» (1983); триптихи «Італія» (1990), «Бузок» (1990), «Спадщина» (1994); серії «Україна», «Болгарія», «Британія», «Італія», «Норвегія», «Франція», «Карпатські мотиви», «Крим»; серії портретів і натюрмортів. Роботи Т. Голембієвської зберігаються в музеях України та у зарубіжних зібраннях Росії, Японії, Італії, Греції, Франції, США, Норвегії, Німеччини, Англії, Шотландії.

Пейзажі Голембієвської, на перший погляд, дещо приглушені, неяскраві, але саме тому реальні і життєві. Пастельність фарб надає інтимності звучанню картинам «Болгарія. Старий Пловдив». Маленька вулиця Пловдива оточена старими будинками, ледь залита сонячними променями, тиша, спокій, непомітний плин життя — такими вулицями приємно ходити, думаючи про своє, такі вулички дають можливість осягнути суть життя, минуле, осмислити сучасність. Їх тиша, невибагливість, простота народжують думки і книги. Як зазначає Ігор Шаров, завдяки особливому чуттю, романтичній налаштованості самої авторки, прості сюжети пейзажів Голембієвської пробуджують у глядача прекрасні, хай трохи сумні, спогади, ліричний настрій.

Смерть

ред.

Померла 9 лютого 2018 року у Києві на 82 році життя.[2]

Нагороди

ред.

Родина

ред.

Примітки

ред.
  1. Журнал перець 1978 20. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
  2. Некролог на сайті Міністерства культури України, 09.02.1018. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018.

Джерела

ред.

Посилання

ред.